Постанова № 38259056, 25.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року /15:00/Справа № 808/1042/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2014 Вільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1099, 39 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1099, 39 грн. по єдиному податку з фізичних осіб. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. Так, ухвала та повістка відповідачем отримана особисто 20.02.2014, про що свідчить поштове повідомлення, яке є в матеріалах справи.

У судове засідання 25.02.2014 сторони не з'явилися, а тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на податковому обліку у Вільнянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів відповідачем у Вільнянській районній державній адміністрації Запорізької області 04.05.2012 отримано свідоцтво про державну реєстрацію № 800019 серії ААВ, за номером запису про державну реєстрацію - 20830000000002506. 08.05.2012 року була подана заява до податкової про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідно до якої просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за другою групою платника єдиного податку з 01 червня 2012 року, обраний основний вид діяльності: роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.

На підставі вказаної заяви відповідачу видано свідоцтво платника єдиного податку. При цьому, дане свідоцтво 01.02.2013 анульоване на підставі заяви платника від 14.03.2013 № 280/Д, так з 01.02.2013 відповідач перебуває на загальні й системі оподаткування.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридичні особи або фізичні особи-підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 299.3 статті 299 ПК України передбачено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Судом встановлено, що відповідач подав заяву до Вільнянськіої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та отримав свідоцтво платника єдиного податку, таким чином погодився на сплату єдиного податку.

Пунктом 293.1 ст.293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку відповідно до п.293.2 ст.293 ПК України встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Пунктом 294.2 статті 294 цього кодексу встановлено, що податковий період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цьогоКодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Податковим кодексом України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, оскільки податкове зобов'язання відповідача з єдиного податку у розмірі 1099, 39 грн. не було сплачено в установлені строки та є узгодженим, суд приходить до висновку про наявність у відповідача податкового боргу у вказаному розмірі, про що свідчить, зокрема, особовий рахунок відповідача по єдиному податку з фізичних осіб за 2013 рік.

Також, судом встановлено, що позивачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичною - особою підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.05.2012 року по 06.03.2013 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 20.03.2013 року за № 100/17/НОМЕР_1. Так, податковим органом встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової декларації платника єдиного податку за ІІ-ІІІ квартали 2012 року, граничний термін подання якої 09.08.2012 року (ІІ квартал 2012 року), ІІІ квартал 2012 року граничний термін подання якої 09.11.2012, проте фактично вони не були подані.

Акт перевірки був вручений відповідачу, що підтверджується його підписом на копії акту.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000371701 від 25.03.2013 року, на суму 1099, 70 грн. Так, у зв'язку із несвоєчасною сплатою єдиного податку у 2013 році у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1099, 39 грн.: по терміну сплати 04.04.2013 донараховано штрафні санкції за актом перевірки 1099, 70 грн., оскільки була наявна переплата в сумі 00,31 грн. (1099,70 грн. - 00,31 грн. = 1099, 39 - сума заборгованості відповідача станом на 30.01.2014 року)

Щодо строку подання податкової декларації платника єдиного податку судом встановлено наступне.

Нормами пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України визначено строки подання податкових декларацій, зокрема, податкових декларацій платника єдиного податку.

Так, згідно пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З огляду на встановлене, позивач обґрунтовано та правомірно прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства, щодо строків подачі податкової звітності та правомірно застосував до відповідача штрафні санкції у розмірі 1099, 70 грн.

Відповідач доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000371701 від 25.03.2013 року не надав, станом на дату судового засідання штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1099, 70 грн. у встановлені законом строки до бюджету не сплатив, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, оскільки сума заборгованості у розмірі 1099, 70 за податковим повідомленням-рішенням № 0000371701 від 25.03.2013 року є узгодженою, то суд приходить до висновку про наявність у відповідача станом на час судового розгляду податкового боргу у загальному розмірі - 1099, 39 грн.

Відповідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

З метою погашення наявної заборгованості позивачем була складена податкова вимога № 18 від 14.05.2013 року про сплату боргу у розмірі 1099,39 грн., яка була отримана особисто відповідачем 18.05.2013 року. Відповідно до матеріалів справи податковий борг відповідача з моменту винесення податкової вимоги не переривався.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 1099,39 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму податкового боргу у розмірі 1099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 39 коп., на р/р 31516970700093, одержувач УК у Вільнянському районі (с.М-Лукашево), код одержувача 37997149, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, код б/к 18050400 заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко