Постанова № 38259054, 15.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 квітня 2014 р. № 820/5875/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю НПФ "Юрконс Плюс" про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту - позивач, УПФУ в Червонозаводському районі) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НПФ "Юрконс Плюс" (далі по тексту - відповідач, ТОВ НПФ "Юрконс Плюс"), в якому просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НПФ "Юрконс Плюс" на користь Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова заборгованість по сплаті штрафної санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 307,89 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказав, що відповідач у строки, визначені, зокрема, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не виконав зобов’язання зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідно до рішень УПФУ в Червонозаводському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду № 196, №197 від 28.02.2008, № 2062, № 2063, № 2064 від 20.06.2011 року та № 2143 від 07.06.2012 року на загальну суму фінансових санкцій та пені 307,89 грн.

Представником позивача надана заява , щодо можливості розгляду справи без участі уповноваженого представника (а.с. 38).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення документів поштою за юридичною адресою відповідача (а.с. 29), але конверт з копіями ухвал про відкриття провадження в адміністративній справі, про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, інформацією про процесуальні права та обов’язки, а також судовою повісткою було повернуто поштовим відділенням зв’язку із довідкою ф.20 про невручення з причини – «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 31-37).

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа 12.07.2202 року, що підтверджується спеціальним витягом з ЄДР станом на 02.04.2014 року (а.с.26-27) та перебуває на обліку як платник єдиного внеску в УПФУ в Червонозаводському районі, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску № 3523/33-07 від 14.04.2014 р. (а.с.39).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Згідно з п.п. 5.1.4. п. 5.1 ч. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (в редакції Закону № 9-4 від 11.05.2010 року), нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з п. п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду. Відповідно до ч. 6 ст. 20 вище зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом для позивача, відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є календарний місяць. Відповідач у строки, визначені законодавством зобов’язання по сплаті страхових внесків не виконав. Частиною 12 статті 20 Закону передбачена сплата страхових внесків страхувальниками незалежно від фінансового стану платника.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи за несвоєчасну сплату страхових внесків УПФУ в Червонозаводському районі на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” були винесені рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду № 196, №197 від 28.02.2008, № 2062, № 2063, № 2064 від 20.06.2011 року та № 2143 від 07.06.2012 року на загальну суму фінансових санкцій та пені 307,89 грн. (а.с. 4-5,8-10,13) через несплату та несвоєчасну сплату відповідачем сум страхових внесків згідно поданих останнім до УПФУ розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті у січні - березні 2014 (а.с. 18-24).

В адміністративному позові позивач зазначив, що вказані рішення № 196, №197 від 28.02.2008, № 2062, № 2063, № 2064 від 20.06.2011 року та № 2143 від 07.06.2012 року відповідачем не оскаржувались та не є зміненими, відкликаними чи скасованими.

З карткок особового рахунку страхувальника (а.с. 16-17), розрахунків фінансових санкцій та пені (а.с. 6,11,14,) вбачається, що у відповідача перед УПФУ існує заборгованість по фінансовим санкціям та пені зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 307,89 грн., з яких 84,7 грн. – фінансові санкції, 223,19 грн. – пеня.

Згідно із пунктом 9.1. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями , та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" № 16-6 від 19.10.2001 року, яка діяла до 01.01.2004 року до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Частиною 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення фінансових санкцій та пені, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов’язує можливість стягнення фінансових санкцій та пені у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності нарахування недоїмки та застосування фінансових санкцій та пені не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення суб’єкта владних повноважень, якими визначено недоїмку, застосовано фінансові санкції та пеня, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду справи рішення № № 196, №197 від 28.02.2008, № 2062, № 2063, № 2064 від 20.06.2011 року та № 2143 від 07.06.2012 року року не оскаржені, не скасовані, суму фінансової санкції та пені не сплачено, доказів незаконності цих рішень відповідачем суду не надано, вони є чинними.

У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю НПФ "Юрконс Плюс" про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НПФ "Юрконс Плюс" (61045, м. Харків, пров. Кузнецький, буд 1, код 32031553) на користь управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (вул. Першої Кінної Армії, 15, м. Харків, 61140, код 22682342) заборгованість з фінансових санкцій та пені по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 307.89 грн. (триста сім гривень 89 копійок), з яких : 81.01 грн. на р/р 256063122095 МФО 351823 код ЄДРПОУ 22682342 - фінансова санкція ; 217,79 грн. на р/р 256063122095 МФО 351823 код ЄДРПОУ 22682342 - пеня; 3,69 грн. на р/р 256053132095 МФО 351823 код ЄДРПОУ 22682342 - фінансова санкція; 5,40 грн. на р/р 256053132095 МФО 351823 код ЄДРПОУ 22682342 - пеня

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.