Ухвала суду № 38256735, 16.04.2014, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

16 квітня 2014 року м. Луцьк

Справа № 803/717/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» від 14 квітня 2014 року вих.№389 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (далі – позивач, підприємство, ТзОВ «ТД «Аванта») звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі – відповідач, інспекція, Луцька ОДПІ) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03 квітня 2014 року №1217-25.

На адресу суду 15 квітня 2014 року від позивача надійшло клопотання від 14 квітня 2014 року вих.№389 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому підприємство просить суд зупинити дію податкової вимоги від 03 квітня 2014 року №1217-25 (а.с.68-70).

Клопотання обґрунтовано тим, що податкова вимога є очевидно протиправною та винесена з пропуском 1095-денного строку звернення стягнення на податковий борг. На думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та законним інтересам підприємства до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки стягнення податкового боргу у розмірі 802 891,29 грн призведе до зупинення торгівельної діяльності. Крім того, наразі податковою інспекцією винесено рішення про опис майна в податкову заставу.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, однак у клопотанні від 15 квітня 2014 року №393 від 15 квітня 2014 року просить суд розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову проводити за відсутності представника підприємства. Додатково пояснили, що податковий орган описав майно ТзОВ «ТД «Аванта» у податкову заставу, що гарантує стягнення грошових коштів згідно податкової вимоги. Тому, на думку підприємства, зупинення дії податкової вимоги не порушить інтересів відповідача (а.с.86).

Відповідач, суб’єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, однак у заяві від 16 квітня 2014 року представники Луцької ОДПІ просять суд розглядати клопотання за їх відсутності, проти задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову заперечують (а.с.91).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 16 квітня 2014 року судовий розгляд здійснений в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як визначено частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області 03 квітня 2014 року винесена податкова вимога від 03 квітня 2014 року №1217-25 якою повідомлено, що за ТзОВ «ТД «Аванта» станом на 02 квітня 2014 року рахується податковий борг у розмірі 802 891,29 грн (а.с.13).

Рішенням заступника начальника Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області від 03 квітня 2014 року №9 майно підприємства описане в податкову заставу (а.с.72).

Фактично, відповідно до акту опису майна №4 від 14 квітня 2014 року контролюючим органом були описані алкогольні вироби (горілка, коньяк, вино, настоянка) ТзОВ «ТД «Аванта» на загальну суму 802 892,64 грн (а.с.87-89).

Зі змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову слідує, що позивач посилається на очевидну протиправність податкової вимоги Луцької ОДПІ від 03 квітня 2014 року №1217-25, а також про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, яка полягає в забороні реалізації підприємством продукції з малим терміном зберігання, що призведе до її псування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу третього пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України, у разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Отже, можливо дійти висновку, що у разі опису в податкову заставу готової продукції, позивач матиме право реалізовувати її без згоди податкового органу з дотриманням вимог пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України (продаж за звичайними цінами, спрямування доходу на виплату заробітної плати, ЄСВ та погашення податкового боргу). Крім того, фактично податковим органом описані алкогольні вироби, які мають тривалий термін зберігання та швидко не псуються. Зазначене, на думку суду, спростовує доводи позивача, що у разі опису майна в податкову заставу продукція буде зіпсована, а у разі продажу готової продукції без дозволу податкового органу підприємству будуть нараховуватися штрафні санкції.

Щодо інших доводів ТзОВ «ТД «Аванта» про опис майна підприємства в податкову заставу, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є оскарження податкової вимоги, а не дій (рішень) податкової інспекції щодо опису майна в податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З аналізу вищезазначеної норми Податкового кодексу України слідує, що реалізація контролюючим органом права на опис майна в податкову заставу не пов’язується з винесенням податкової вимоги. Натомість, єдиною підставою для вжиття таких заходів є юридичний факт - несплата у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання (самостійно задекларованого або нарахованого податковим органом).

Тобто, вирішення спору про правомірність податкової вимоги не вплине на оцінку правомірності дій Луцької ОДПІ щодо реалізації права на опис майна в податкову заставу, оскільки податковий орган вправі здійснювати такий опис без винесення податкової вимоги, а лише на підставі рішення керівника контролюючого органу (пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України), яке позивач вправі оскаржити в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що дії Луцької ОДПІ щодо опису майна ТзОВ «ТД «Аванта» в податкову заставу становлять окрему процедуру реалізації Луцькою ОДПІ податкового контролю, яка не пов’язана з предметом спору у даній справі - оскарженням податкової вимоги, а тому відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваної податкової вимоги.

Суд зазначає, що за правилами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Тому, вжиття інспекцією заходів, щодо стягнення податкового боргу можливе лише з 03 червня 2014 року, а, відтак, на думку суду, не існує небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, яка відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України буде розглянута судом протягом місячного строку.

Крім того, за змістом статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, визначальним для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидної небезпеки заподіянню шкоди правам та законним інтересам саме позивача, якої в розглядуваному випадку не існує. Відсутність шкоди інтересам відповідача, на що посилається підприємство у своєму клопотанні, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Також посилання позивача на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, зокрема на пропуск строків його прийняття, неправильного застосування норм матеріального права, не приймається судом до уваги, оскільки надання правової оцінки податковій вимозі від 03 квітня 2014 року №1217-25 буде надаватися під час розгляду справи по суті.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» не довело суду існування підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які передбачені частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 117, 118, частиною четвертою статті 122, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» від 14 квітня 2014 року вих.№389 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03 квітня 2014 року №1217-25 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович