Постанова № 38254304, 07.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа№ 927/1431/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Цимбровська Ю.О., дов. № 10ЗД -143/2013 від

29.08.2013 року;

від відповідача - Гавриленко Ю.С., дов. № 66 від 01.02.2013 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ -

МТС»

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 15.01.2014 року

у справі № 927/1431/13 (суддя І.Г. Мурашко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ -

МТС»

до Державного підприємства «Дослідне господарство

«Івківці» Інституту сільськогосподарської мікробіології та

агропромислового виробництва Національної академії

аграрних наук України

про стягнення заборгованості в сумі 589 070,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2014 року по справі № 927/1431/13 припинено провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 359 270,00 грн.

Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» 10 433,03 грн. пені, 32 148,90 грн. штрафу, 2 373,35 грн. трьох відсотків річних, 8 084,40 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2014 року по справі № 927/1431/13 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 78 300 грн., пені у розмірі 864,52 грн., штрафу у розмірі 5 481,00 грн. та 3 % річних у розмірі 199,50 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2014 року справу № 927/1431/13 було прийнято до провадження та призначено на 26.02.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 року розгляд справи № 927/1431/13 відкладено на 19.03.2014 року.

У судовому засіданні 19.03.2014 року по справі № 927/1431/13 оголошено перерву до 02.04.2014 року.

У судовому засіданні 02.04.2014 року по справі № 927/1431/13 оголошено перерву до 07.04.2014 року.

04.04.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, у яких позивач просить апеляційну скаргу задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2014 року по справі № 927/1431/13 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 78 300 грн., пені у розмірі 864,52 грн., штрафу у розмірі 5 481,00 грн. та 3 % річних у розмірі 199,50 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін, за наявними матеріалами справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» (далі - позивач, виконавець, ТОВ «ДПЗКУ - МТС») та Державним підприємством «Дослідне господарство «Івківці» Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач, замовник, ДПДГ «Івківці» ІСМАВ НААН) було укладено договір про надання послуг № КОЧРГ-14/2013 (далі - Договір).

За умовами Договору виконавець зобов'язується в порядку та на умовах даного договору на території сільськогосподарських угідь замовника надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги. Сторони домовились, що позивач надаватиме послуги по збиранню врожаю на наступних умовах та обсягах: зернові - площа угідь замовника 2000 га, плановий початок надання послуг - 28.06.2013 року, вартість послуг за 1 зібраний гектар - 270 грн. (з ПДВ), загальна вартість наданих послуг - 540 000 грн. (з ПДВ). Загальний обсяг послуг по збиранню врожаю складає 2000 га.

Відповідно до п. 3.3 Договору загальна вартість наданих послуг (сума до сплати відповідачем) обчислюється виходячи з актів приймання-передачі наданих послуг, що підписані сторонами.

Згідно з п. 3.4 Договору оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі актів приймання-передачі наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів з дня підписання відповідного акту.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що сторони домовились, що їх повноважні представники здійснюватимуть щоденний облік обсягу наданих послуг шляхом підписання актів звірки зібраної продукції на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-прийняття наданих послуг за кожних зібраних 200 га врожаю або при закінченні обсягів наданих послуг протягом 3-х календарних днів з моменту настання відповідної події.

Позивачем було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

№ 6052 від 16.07.2013 року на суму 271 080 грн. (а.с. 14),

№ 6686 від 06.09.2013 року на суму 188 190 грн. (а.с. 15),

№ 6878 від 06.09.2013 року на суму 78 300 грн. (а.с. 33).

Загальна вартість послуг за вказаними актами складає 537 570 грн.

ТОВ «ДПЗКУ - МТС», звернувшись з позовом, вважає, що відповідач за надані послуги своєчасно не розрахувався.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково погашено заборгованість на загальну суму 459 270,00 грн.

100 000 грн. з яких було сплачено до подачі позову (29.10.2013 року), що підтверджується платіжними дорученнями № 352 від 23.10.2013 року, № 355 від 24.10.2013 року та № 356 від 25.10.2013 року (а.с. 65-67).

Оскільки на дату звернення з позовом до суду, борг в сумі 100 000 грн. був погашений, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

359 270,00 грн. заборгованості було погашено після подачі позову, що підтверджується платіжними дорученнями № 397 від 11.12.2013 року, № 1 від 10.01.2014 року, № 4 від 14.01.2014 року, № 2 від 14.01.2014 року, № 3 від 14.01.2014 року, № 5 від 14.01.2014 року, № 417 від 24.12.2013 року (а.с. 68,82-87).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 359 270,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач підтвердив факт сплати вказаної вище заборгованості.

Таким чином, за даними позивача, неоплачений борг відповідача за надані послуги складав 78 300,00 грн.

Відповідач зазначив, що сплата була проведена за акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6052 від 16.07.2013 року та № 6686 від 06.09.2013 року.

Роботи по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6878 від 06.09.2013 року на суму 78 300 грн., згідно пояснень відповідача, не проводились. Будь-які дані щодо проведення вказаних робіт у відповідача відсутні.

Позивач зазначив, що 16.09.2013 року ним був направлений лист № 130юр-853 із вимогою підписати акт від 06.09.2013 року № 6878, проте відповідач відповідь на вимогу не надав, зазначений акт не підписав (а.с.30-32).

Оригінал акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6878 від 06.09.2013 року на суму 78 300 грн. до суду першої інстанції наданий не був. Вказаний акт непідписаний відповідачем, тобто складений в односторонньому порядку.

Позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх первинних письмових доказів (бухгалтерських чи інших документів), які б підтверджували факт надання послуг згідно акту № 6878 від 06.09.2013 року.

Відповідно до умов розділу 3 Договору підставою для розрахунків за надані послуги є акти передачі-приймання наданих послуг, що підписані обома сторонами, де безпосередньо визначено вид виконаних робіт, наданих послуг, їх обсяг та вартість.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання послуг по збиранню с/г культур на площі 290 га на загальну суму 78 300 грн. Наданий акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 6878 від 06.09.2013 року не є належним доказом по справі, оскільки не підписаний відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 78 300 грн. основного боргу задоволенню не підлягають.

Відповідно, вимоги в частині стягнення пені в сумі 864,52 грн., штрафу в сумі 5 481 грн., трьох відсотків річних в сумі 199,50 грн., що розраховані згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6878 від 06.09.2013 року, також не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 4-3, ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України саме позивач в першу чергу має довести законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 11 297,55 грн. пені за період з 24.07.2013 року по 16.10.2013 року включно, та 37 629,90 грн. штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.2 Договору за прострочення оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати, а у випадках не погашення заборгованості протягом більше 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, відповідач зобов'язаний додатково сплатити на користь позивача штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Розраховані позивачем вимоги підлягають зменшенню на суму пені та штрафу, розрахованих за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6878 від 06.09.2013 року.

За таких обставин, колегія суддів, провівши повторний арифметичний розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 10 433,03 грн. пені та 32 148,90 грн. штрафу.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 2 572,85 грн. 3 % річних за період з 24.07.2013 року по 16.10.2013 року включно, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розраховані позивачем вимоги підлягають зменшенню на суму 3 % річних, розрахованих за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6878 від 06.09.2013 року.

За таких обставин, колегія суддів, провівши повторний арифметичний розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 2 375,35 грн. 3 % річних.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 10 433,03 грн. пені, 32 148,90 грн. штрафу, 2 373,35 грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про зменшення суми неустойки, з підстав отриманням збитків через несприятливі погодні умови та майновий стан відповідача.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2014 року по справі № 927/1431/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 43, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ - МТС» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2014 року по справі № 927/1431/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 927/1431/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 14.04.2014 року.