Ухвала суду № 38253816, 09.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 р. Справа № 814/4836/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Южноукраїнський комбінат харчування» до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року приватне підприємство (далі ПП) «Южноукраїнський комбінат харчування» звернулося до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі Южноукраїнська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 липня 2013 року:

- №0000352201 щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 165 978 грн., з яких 110 652 грн. основного зобов'язання та 55 326 штрафу;

- №0000342201 щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 179 251,5 грн., з яких 119 501 грн. основного зобов'язання та 59 750,50 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної невиїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування підприємством податкового кредиту і валових витрат по безтоварним господарським операціям з певними контрагентами-постачальниками, у зв'язку з чим, були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, вказані висновки є безпідставними.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що контрагенти-постачальники позивача: ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» та ТОВ «Електромонтаж-Трейд» є сумнівними підприємствами з ознаками фіктивності, які підозрюються в участі у схемах з ухилення від оподаткування, тому оскаржувані рішення прийняті обґрунтовано.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ №0000352201 про визначення ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 165 978 грн. та №0000342201 про визначення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 179 251,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Южноукраїнська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» орендує приміщення на території ВАТ «Атомсервіс», ВП «Южно-Українська АЕС» та надає послуги з продовольчого забезпечення робітників зазначених підприємств (їдальні).

01 листопада 2011 року ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» та ТОВ «Електромонтаж-Трейд» уклали договір поставки, відповідно до якого останнє товариство було зобов'язано постачати на адресу позивача продукти харчування.

Протягом січня 2012 року ТОВ «Електромонтаж-Трейд» поставило на адресу позивача продуктів харчування на суму 317 170,20 грн., з них ПДВ 52 861,70 грн.

На зазначену суму ТОВ «Електромонтаж-Трейд» видав 15 податкових та товарних накладних.

Суму 52 861,70 грн. ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» відобразив у податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року, а суму 264 308,5 грн. в податковій декларації з податку на прибуток за перший квартал 2012 року.

03 січня 2012 року ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» та ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» уклали договір поставки, відповідно до якого останнє товариство було зобов'язано постачати на адресу позивача продукти харчування.

Протягом травня 2012 року ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» поставило на адресу позивача продуктів харчування на суму 315 126,81 грн., з них ПДВ 52 521,14 грн.

На зазначену суму ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» видав 15 податкових та товарних накладних.

Суму 52 521,14 гривень ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» відобразив у податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року, а суму 262 605,67 грн. в податковій декларації з податку на прибуток за другий квартал 2012 року.

В липні 2013 року Южноукраїнська ОДПІ провела документальну невиїзну перевірку позивача та склала акт №25/22-01/36230520 від 08 липня 2013 року, відповідно до якого встановлено порушення в частині формування податкового кредиту та витрат за рахунок ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» та ТОВ «Електромонтаж-Трейд».

19 липня 2013 року уповноваженою особою Южноукраїнської ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000352201 про донарахування ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 165 978 грн., з яких 110 652 грн. основного зобов'язання та 55 326 штрафу та №0000342201 про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 179 251,5 грн., з яких 119 501 грн. основного зобов'язання та 59 750,50 гривень штрафу.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження фактичного отримання товарів позивачем надано весь пакет первинних документів, а також докази того, що придбане майно було використано у власній господарській діяльності. На думку суду першої інстанції, доводи податкового органу, що контрагенти позивача мають сумнівну репутацію або були задіяні у схемах по мінімізації оподаткування, не можуть розглядатися як докази безтоварності господарських операцій позивача з цими контрагентами, тим більш, що вказані доводи не підтверджені постановами суду у відповідних кримінальних справах. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень.

В апеляційній скарзі Южноукраїнської ОДПІ вказується, що перевіркою встановлено порушення ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» при придбанні товарів. Дані, наведені у деклараціях з ПДВ за січень та травень 2012 року та податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2012 року про обсяги придбання від ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» і ТОВ «Електромонтаж-Трейд» є недійсними. Таким чином, в порушення ст.ст. 193, 198 ПК України позивачем завищено податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6).

Отже, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкового кредиту і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Колегія суддів зазначає, що у справі, що переглядається в суді апеляційної інстанції, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Так, в обґрунтування своїх висновків щодо безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Електромонтаж-Трейд» Южноукраїнська ОДПІ посилається на те, що одним з постачальників ТОВ «Електромонтаж-Трейд» було ПП «Дніпро-Авто», однак актом Дніпропетровської МДПІ від 27 лютого 2012 року №107/234/3262807 встановлено, що ПП «Дніпро-Авто» було створено для незаконної діяльності, тому на думку податкового органу, реальність отримання ТОВ «Електромонтаж-Трейд» неможливо підтвердити.

В обґрунтування своїх висновків щодо безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» Южноукраїнська ОДПІ посилається на те, що згідно з інформацією, отриманою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, колишній засновник та керівник ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» не мала відношення до господарської діяльності цього підприємства.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що пояснення колишніх керівних осіб ПП «Дніпро-Авто» і ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» на свою непричетність до господарської діяльності цього підприємства не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не підтверджені відповідним рішенням у кримінальній справі.

Крім того, що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «Електромонтаж-Трейд», то навіть у разі якщо ТОВ «Електромонтаж-Трейд» дійсно не придбавало товар у ПП «Дніпро-Авто», то це не доказує, що ТОВ «Електромонтаж-Трейд» не продавало позивачу подібний товар, адже це товариство могло придбати товар для перепродажу позивачу у невизначеного кола продавців та без оформлення необхідних податкових документів, що безумовно є порушенням законодавства, однак, за нього не повинен нести відповідальність позивач.

З матеріалів справи, а саме тому 2 справи вбачається, що товарність господарських операцій позивача з ТОВ «ТМФ» Транспосервіс-ЛТД» і ТОВ «Електромонтаж-Трейд» підтверджується: податковими накладними, платіжними дорученнями, посвідченнями про відрядження з відповідними наказами по підприємству, звітами експедиторів, подорожніми листами (товарно-транспортними накладними), товарними звітами та іншими документами.

Колегія суддів зазначає, що жодного обґрунтованого доводу на спростування вказаних висновків апелянт не надав.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець