Постанова № 38253672, 09.04.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 р. справа №818/409/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Дахна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/409/14

за позовом ОСОБА_1

до Сумського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області

третя особа: Управління Державної казначейської служби України в м. Сумах, за участю прокуратури м. Суми

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумського міського відділу управління МВС України в Сумській області (далі по тексту - відповідач 1, СМВ УМВС України в Сумській області), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі по тексту - відповідач 2, УМВС України в Сумській області), третя особа: Управління Державної казначейської служби України в м. Сумах (далі по тексту - третя особа, УДКСУ в м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Сумського МУ УМВС України в Сумській області стосовно не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.07.2013 та ненадання на неї відповіді;

- зобов'язати Сумське МУ УМВС України в Сумській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2013 на рівні керівника, вжити необхідних заходів щодо суті заяви та повідомити письмово заявника про результати розгляду заяви;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Сумського МУ УМВС України в Сумській області 0,50 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з Сумського МУ УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 понесені ним матеріальні витрати у зв'язку зі зверненням до суду у розмірі 9,80 грн.;

- покласти фактичне відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 0,50 грн. та матеріальних витрат у розмірі 9,80 грн. на Управління Державної казначейської служби України в м. Сумах;

- визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Сумській області стосовно не розгляду скарг ОСОБА_1 від 06.09.2013 та від 17.10.2013 та ненадання на них відповіді;

- зобов'язати УМВС України в Сумській області розглянути скарги ОСОБА_1 від 06.09.2013 та від 17.10.2013 на рівні керівника управління, за результатами вжити необхідних заходів по суті скарг та повідомити заявника про результати їх розгляду;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з УМВС України в Сумській області 0,50 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- покласти фактичне відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 0,50 грн. необхідних до сплати з УМВС України в Сумській області на Управління Державної казначейської служби України в м. Сумах.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09.07.2013 року він звернувся до Сумського МВ УМВС України із заявою щодо протиправних дій його сусідів ОСОБА_3, ОСОБА_4, які з ним сваряться та постійно ображають з проханням розглянути вказану заяву за його участі та вжити заходів профілактичного характеру до вказаних осіб. Оскільки відповіді на заяву ОСОБА_1 не отримав, 06.09.2013 року він звернувся до УМВС України в Сумській області зі скаргою щодо не вжиття заходів відносно його сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заволоділи його грошима та не дають згоди на будову газопроводу до його домоволодіння. На вказану заяву та скаргу він не отримав письмових відповідей. На думку позивача, бездіяльність відповідачів щодо ненадання відповідей на його звернення є протиправними, чим порушені вимоги Закону України "Про звернення громадян".

Відповідачі з позовними вимогами не погодилися, зазначивши, що при розгляді скарг та заяв ОСОБА_1 вони діяли на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.32-36).

Представник третьої особи, прокуратури в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.87,89). Крім того, представник Управління Державної казначейської служби України в м. Сумах справу просить розглядати без його участі (а.с.17).

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 09.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського МВ УМВС України з заявою щодо протиправних дій його сусідів з проханням розглянути вказану заяву за його участі та вжити заходів профілактичного характеру до вказаних осіб. За результатом розгляду заяви просив надати йому письмову відповідь (а.с.42).

У зв'язку з неотриманням відповіді на вказану заяву, 06.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до начальника УМВС України в Сумській області зі скаргою щодо не вжиття заходів відносно його сусідів, надавши копію заяви від 09.07.2013р. Про результат розгляду скарги та заяви просив повідомити його письмово (а.с.41).

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області щодо незабезпечення особистої участі ОСОБА_1 при розгляді його скарги від 09.07.2013 року, суд виходить з наступного.

У системі органів внутрішніх справ порядок розгляду зауважень, скарг та пропозицій громадян України передбачений Законом України "Про звернення громадян" та Положенням про порядок роботи зі зверненнями громадян і організацій їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за № 1361/9960 (далі - Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ст. 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, окрім іншого, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви від 09.07.2013 року ОСОБА_1 просив вжити заходи профілактичного характеру до сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та провести розгляд скарги за його участю.

В судовому засіданні було встановлено, що фактично скарга ОСОБА_1 була розглянута посадовими особами Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області, що підтверджується копією висновку про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 19.07.2013 року (а.с. 37), а також копією листа на ім'я позивача (а.с. 38). Даний лист було направлено на адресу ОСОБА_1 простою кореспонденцією, що підтверджується витягами з електронних реєстрів вихідної кореспонденції (а.с. 39, 95-96), копією відповідних сторінок журналу реєстрації звернень громадян, що надійшли поштою (а.с. 80-83).

З метою встановлення обставин, щодо розгляду скарги ОСОБА_1 в судовому засіданні були допитані свідки.

Так, в судовому засіданні 09.04.2014 року, в якості свідка був допитаний ДІМ ВДІМ Сумського МВ УМВС України в Сумській області старший лейтенант міліції ОСОБА_5 Пояснив, що ним, в рамках розгляду скарги ОСОБА_1 від 09.07.2013 року, було проведено перевірку обставин, викладених в скарзі, а також було проведено профілактичну бесіду з сусідом позивача ОСОБА_6 щодо недопущення протиправних дій відносно ОСОБА_1

В свою чергу, ОСОБА_6 також був допитаний в якості свідка та пояснив, що дільничний інспектор старший лейтенант міліції ОСОБА_5 дійсно проводив з ним профілактичну роботу у зв'язку з надходженням скарги від його сусіда ОСОБА_1

19.07.2013 року №Т-1111 Сумським міським відділом УМВС України в Сумській області ОСОБА_1 надано відповідь про розгляд звернення та проведення профілактичної роботи з ОСОБА_7 Однак, розгляд даного звернення проводився без участі заявника на якому він наполягав в заяві від 09.07.2013 року.

Варто зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, окрім іншого, на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Враховуючи викладене вище та беручи до уваги, що заяву ОСОБА_1 розглянуто Сумським міським відділом УМВС України в Сумській області без його участі, чим порушено вимоги статті 19 Закону України «Про звернення громадян», суд вважає за необхідне, з метою забезпечення захисту порушеного права позивача, вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України та визнати протиправними дії Сумського міського відділу УМВС України в сумській області щодо незабезпечення особистої участі ОСОБА_1 при розгляді його скарги від 09.07.2013 року. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Управління МВС України в Сумській області щодо не надання відповіді на скарги ОСОБА_1 від 06.09.2013 року, адресованої Начальнику УМВС України в Сумській області та від 17.10.2013 року, адресованої заступнику начальника УМВС України в Сумській області, суд виходить з наступного.

06.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Начальника ГУМВС України в Сумській області Козицького В.І. зі скаргою про порушення його прав на розгляд заяви та ненадання відповіді на неї (а.с.41). Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить відновити порушене право щодо розгляду заяви від 09.07.2013 року та зобов'язати СМВ УМВС України в Сумській області розглянути заяву від 09.07.2013 року за його участі та участі сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Дана заява була зареєстрована 10.09.2013 року №Т-668.

03.10.2013 року Управлінням МВС України в Сумській області ОСОБА_1 надано відповідь №5/Т-309 (а.с.55).

Зі змісту вказаної відповіді вбачається, що керівництвом УМВС України в Сумській області розглянуто скаргу щодо неналежного розслідування кримінального провадження розпочатого за фактом шахрайських дій.

17.10.2013 року ОСОБА_1 звернувся до першого заступника начальника УМВС України в Сумській області Скринника Р.В. зі скаргою в тому числі і на лист-відповідь від 03.10.2013 року №5/Т-309, в якій просив відкликати надану 03.10.2013 року №5/Т-309 відповідь та особисто розглянути скаргу за його участі та участі сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

01.11.2013 року Управлінням МВС України в Сумській області ОСОБА_1 надано відповідь №5/Т-41 о/п (а.с.64)

Зі змісту вказаної відповіді вбачається, що керівництвом УМВС України в Сумській області розглянуто скаргу щодо неналежного розслідування кримінального провадження розпочатого за фактом шахрайських дій та неправдивих свідчень слідчих у суді.

Виходячи з системного аналізу вказаних скарг та листів-відповідей, наданих ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що відповіді на скарги від 06.09.2013 року та 17.10.2013 року УМВС України в Сумській області позивачу не надавались, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв.

З тексту листів-відповідей від 03.10.2013 року №5/Т-309 та №5/Т-41 о/п від 01.11.2013 року відповідачем 2 не в повній мірі перевірені викладені в скаргах факти та прийняті рішення, які не стосуються вимог позивача.

Стосовно стягнення на користь ОСОБА_1 понесених ним матеріальних витрат у зв'язку зі зверненням до суду в розмірі 39 грн. 30 коп., суд зазначає наступне.

В якості підтвердження вказаних витрат позивачем надані квитки за проїзд в маршрутному транспорті (а.с.28,93) та квитанції про виготовлення ксерокопій (а.с.2,28)

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що матеріальні витрати ОСОБА_1, пов'язані зі зверненням до суду не можуть бути стягнуті з Державного бюджету України на користь позивача, оскільки, по-перше, витрати на виготовлення ксерокопій документів, не являються витратами, пов'язаними з розглядом справи у розумінні статті 87 КАС України, по-друге, надані позивачем в якості доказів квитки на проїзд в маршрутному транспорті, не дають можливості встановити, що витрати на проїзд понесені саме у зв'язку з прибуттям до суду.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд вважає що вони задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано відповідних доказів в обґрунтування своїх вимог.

Відповідно до стаття 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд зазначає, що позивачем не зазначено та не доведено суду, в чому полягала ця шкода, та якими доказами це підтверджується, тому вимога стосовно відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського міського управління УМВС України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України в м. Сумах, за участю прокуратури м. Суми про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Сумського міського відділу УМВС України в сумській області щодо незабезпечення особистої участі ОСОБА_1 при розгляді його скарги від 09.07.2013 року.

Визнати протиправною бездіяльність Управління МВС України в Сумській області щодо не надання відповіді на скарги ОСОБА_1 від 06.09.2013 року, адресованої Начальнику УМВС України в Сумській області та від 17.10.2013 року, адресованої заступнику начальника УМВС України в Сумській області.

Зобов'язати Управління МВС України в Сумській області надати відповідь ОСОБА_1 на його скарги від 06.09.2013 року, адресованої Начальнику УМВС України в Сумській області та від 17.10.2013 року, адресованої заступнику начальника УМВС України в Сумській області.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складений 14.04.2014 року.