Рішення № 38252969, 19.03.2014, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/2055/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2014 року м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

19 листопада 2013 року до суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (надалі-ПАТ «КБ «Надра») до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року (надалі-Договір).

В обґрунтування позовних вимог, які його представник підтримав в судовому засіданні, позивач посилається на те, що згідно умов Договору банк надав відповідачу ОСОБА_1 на споживчі цілі кредит в сумі 10000(десять тисяч) доларів США строком з 24.10.2006 року по 24.10.2011 року включно зі сплатою 15,5 % річних за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором позивач 25.10.2006 року уклав договір поруки №220/1 з відповідачем ОСОБА_2, який зобов'язався перед ПАТ «КБ «Надра» відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 007/МК/2006-840 від 25.10.2006 року, в тому числі повернути до 24.10.2011 року кредит у сумі 10000 доларів США.

Посилаючись на те, що ПАТ «КБ «Надра» взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору виконав повністю, а відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором, термін дії якого закінчився 24.10.2011 року, не виконав, станом на 08.04.2013 рік заборгував позивачу 22307,36 доларів США , представник позивача просить вказану суму боргу та судовий збір стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень послався на те, що позивач не надав суду оригінал кредитного договору №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року, а Договір, копія якого надана представником позивача до позовної заяви, не укладався, відповідачем ОСОБА_1 не підписувався і за змістом не відповідає оригіналу Договору, який наданий останньому ПАТ «КБ «Надра». Крім того, позивач при подані позову навмисно ввів суд в оману щодо обставин, які мають істотне значення, не вказав в позовній заяві, що у відповідності до укладеного 24.10.2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» договору іпотеки, він на підставі виконавчого напису нотаріуса звернув стягнення на належні ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,616 га, що знаходяться по АДРЕСА_1, але потім відмовився від набуття права на предмет іпотеки. З цих підстав, посилаючись на ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку», вважає, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги позивача, як іпотекодержателя, щодо виконання відповідачами основного зобов'язання є недійсними.

Відповідач ОСОБА_2 не поручався перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_1 кредитного договору, копію якого надано до позовної заяви. Згідно укладеного з позивачем договору поруки № 220/1 від 25.10.2006 року ОСОБА_2 поручався перед ВАТ КБ «Надра» за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань , що витікають з кредитного договору №007/МК/2006-840 від 25.10.2006 року, а тому вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Статтею 10 ЦПК України встановлено, що обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на підтвердження позовних вимог представник позивача посилається на укладений 24.10.2006 року між ВАТ «КБ «Надра» і відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір №220/МК/2006-840, ксерокопію якого з штампом «Згідно з оригіналом» він надав до позовної заяви.

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідачів суд відповідно до приписів ст.64 ч.2 ЦПК України вимагав у представника позивача подати суду оригінал вказаного договору, але цю вимогу представник позивача не виконав, пояснив, що оригінал кредитного договору позивачем втрачений.

Також судом встановлено, що на підтвердження позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 представник позивача посилається на укладений 25.10.2006 року між ВАТ «КБ «Надра» і відповідачем ОСОБА_2 договір поруки №220/1, ксерокопію якого з штампом «Згідно з оригіналом» він надав до позовної заяви. Як вбачається з тексту цього договору поруки ОСОБА_2 поручався перед ВАТ КБ «Надра» за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору №007/МК/2006-840 від 25.10.2006 року, а не кредитного договору №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року.

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідачів суд відповідно до приписів ст.64 ч.2 ЦПК України вимагав у представника позивача подати суду оригінал кредитного договору №007/МК/2006-840 від 25.10.2006 року, але цю вимогу представник позивача не виконав, пояснив, що такий договір між ВАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_1 не укладався.

Пунктом 2 постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Відповідно до вимог ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В судовому засіданні представник відповідачів заперечив факт укладення між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року, копію якого додано до позовної заяви.

В обґрунтування свого заперечення надав суду примірник оригіналу укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем кредитного договору №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року та послався на додані до позовної заяви договір поруки №220/1 від 25.10.2006 року, претензії позивача №05/4364 від 03.07.2008 року, №05/5050 від 05.08.2008 року, №05/4363 від 03.07.2008 року,№05/10449 від 15.10.2007 року, №05/10450 від 15.10.2007 року, №05/3595 від 23.05.2008 року, №54/07/-2799 від 24.05.2013 року і №54/07/-2797 від 24.05.2013 року, договір іпотеки від 24.10.2006 року, співставленням яких з наданою представником позивача копією кредитного договору №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року встановлено розбіжності в п.1.3. щодо зазначення строку, на який надано кредит, дати укладення кредитного договору , його номера та підпису позичальника ОСОБА_1.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідачів довів, що позивач (іпотекодержатель) відповідно до укладеного 24.10.2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» договору іпотеки, звернув стягнення на належні ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,616 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса від 17.09.2008 року, але потім відмовився від набуття права на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що позивач на підставі виконавчого напису нотаріуса від 17.09.2008 року звернув стягнення на вказане майно відповідача ОСОБА_1, але потім відмовився від набуття права на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі й щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Зазначені розбіжності між кредитним договором, копію якого додано до позовної заяви, примірником оригіналу кредитного договору відповідача ОСОБА_1, договором поруки №220/1, вказаними претензіями та договором іпотеки представник позивача в судовому засіданні не спростував, пояснити їх не зміг.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги, що представник позивача всупереч вимогам ч. 2 ст. 64 ЦПК України відмовився надати суду оригінал кредитного договору №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року замість наданої ксерокопії вказаного договору, вказана ксерокопія кредитного договору не відповідає примірнику оригіналу кредитного договору №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року, який знаходиться у відповідача ОСОБА_1, суд відмовляє у визнанні вказаної ксерокопії кредитного договору належним та допустимим доказом.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи те, що представник позивача не надав оригіналу кредитного договору, що був фактично укладений між ПАТ «КБ «Надра» і відповідачем ОСОБА_1, та будь-яких інших доказів своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року, копію якого додано до позовної заяви, в повному обсязі не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,58 ч.1,59,60,64,212-215 ЦПК України, п. 2 постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст.614,627,629,631,651,1054 ЦК України, кредитним договором №220/МК/2006-840 від 24.10.2006 року, договором поруки від 25.10.2006 року №220/1 року, ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку», суд,

вирішив :

у задоволені позову публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Красилівський районний суд Хмельницької області до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а представником публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлений 24 березня 2014 року.

Суддя: В. І. КРАСНЯК