Постанова № 38251664, 14.04.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2014 рокум. Ужгород№ 807/565/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Стенавській А.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції. представник - Беца С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції. про визнання незаконними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції про визнання незаконними та скасування Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 4 лютого 2014 року №41675958, Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 4 лютого 2014 року №41607706, Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 4 лютого 2014 року №41675958, та закриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дані постанови є незаконними та підлягають скасуванню оскільки прийняті з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження»та Інструкції про проведення виконавчих дій.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, з підстав викладених у запереченні на позов. А саме зазначив, що 21.01.2014 року повторно до відділу надійшла на примусове виконання вимога Управління пенсійного фонду у Перечинському районі від 15.02.2013 року за № Ф 80 У про стягнення з ОСОБА_1 1546, 23 грн.

23.01.2014 року до відділу надійшла на примусове виконання вимога про сплату недоїмки № Ф 30-17 від 20.11.2013 року Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ про стягнення з ОСОБА_1 1364,03 грн.

Оскільки, як зазначає відповідач, вищевказані виконавчі документи відповідали ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», тому головним державним виконавцем відділу Вогар В.В. в порядку статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2014 року ЄДРВП № 41675958 та 21.01.2014 року ЄДРВП № 41607706. 04.02.2014 року в порядку ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято рішення про об»єднання виконавчих проваджень за № ЄДРВП №№ 41675958 та 41607706 у зведене виконавче провадження та присвоєно № 41881504.

04.02.2014 року в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку направлено для виконання до реєструючих установ для виконання, сторонам виконавчого провадження для відома.

04.02.2014 року в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яку направлено боржнику для виконання. Однак при виході за адресою вказаною у виконавчому документі, встановлено, що законну вимогу державного виконавця боржником ОСОБА_1 не виконано, про що складено акт державного виконавця. Представник відповідача, звертає увагу суду на те, що твердження скаржника про те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача про накладення арешту на майно боржника є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження ознайомлювався. А також, відповідач зазначає, що безпідставним є твердження ОСОБА_1 щодо не набрання законної сили вимоги № Ф 80 У від 15.02.2013 року, оскільки відповідно до відміток на вищевказаній вимозі встановлено, що така набрала законної сили 22.03.2013 року. Крім того , представник відповідача наголосив , що у звязку з відсутністю фінансування було неможливим направлення позивачу постанови про відкриття првоадження з повідомленням про вручення, про що зазначалося в рапортах на адресу начальника Головного управління юстиції.На підставі чого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.01.2014 року до відділу Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції надійшла на примусове виконання вимога Управління пенсійного фонду у Перечинському районі від 15.02.2013 року за № Ф 80 У про стягнення з ОСОБА_1 1546, 23 грн.( а.с. 51-53).

23.01.2014 року до відділу надійшла на примусове виконання вимога про сплату недоїмки № Ф 30-17 від 20.11.2013 року Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ про стягнення з ОСОБА_1 1364,03 грн.( а.с. 55).

Головним державним виконавцем відділу Вогар В.В. в порядку статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2014 року ЄДРВП № 41675958 та 21.01.2014 року ЄДРВП № 41607706( а.с. 60).

04.02.2014 року в порядку ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято рішення про об»єднання виконавчих проваджень за № ЄДРВП №№ 41675958 та 41607706 у зведене виконавче провадження та присвоєно № 41881504.( а.с. 56).

04.02.2014 року в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 41675958, яку направлено для виконання до реєструючих установ для виконання, сторонам виконавчого провадження для відома.( а.с. 14-16).

04.02.2014 року в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яку направлено боржнику для виконання( а.с.17-20).

Згідно ч.1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадженим (крім боржника).

Законом передбачено, що рішення може бути оскаржено: начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець керівнику відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня, до суду.

Відповідно до частини 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Як вбачається з оскаржуваних постанов, такі видані по зведеному провадженні на виконання вимог про сплату недоїмки № Ф30-70 від 20.11.2013 року та № Ф80У від 15.02.2013 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження" як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень, інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-нрановими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 25 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у рані виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі надання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

В статті 31 Закону встановлено , що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, проти чого не заперечував і представник відповідача, позивачу не було направлено постанову про відкриття провадження з повідомленням про вручення .

Відповідно до пункту 3.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №Б12/5, Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Пунктом 1.12.5. Інструкції з метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру у постанові про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження роз'яснюється право доступу до зазначеної інформації, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Посилання представника відповідача на відсутність належного фінансування як на причину ненаправлення постанови про відкриття провадження з повідомленням про вручення суд піддає критичній оцінці, оскільки чинним законодавством таке виключення із загальних правил направлення процесуальних документів ДВС не встановлено.

Оскільки позивач не знав про постанову про відкриття провадження , то і добровільно виконати рішення стягувачів він не мав можливості , у звязку з чим оскаржувані постанови є передчасними, винесеними з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №Б12/5, на підставі чого були порушені права позивача , визначені Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ч. 3 статті 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст. 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Клецко І.О. від 04 лютого 2014 року :

- № 41675958 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження

-№ 41607706 про стягнення з боржника виконавчого збору

- № 41675958 про стягнення з боржника виконавчого збору

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, індентифікаційний номер НОМЕР_1) 255 грн. 78 коп. судового збору.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

СуддяЗ.Б. Плеханова

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 квітня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 квітня 2014 року