Рішення № 38251329, 09.04.2014, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/301/14-ц

Номер провадження 2/541/256/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 квітня 2014 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Городівського О.А.

при секретарі - Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Грандфінресурс» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

В С Т А Н О В И В :

06 лютого 2013 року до Миргородського міськрайонного суду з вищезазначеною позовною заявою до ПП «Грандфінресурс» звернувся ОСОБА_1.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказав, що 22 лютого 2012 року між ним та ПП «Грандфінресурс» «Альянс України» було укладено договір №207854 з метою отримання грошових коштів по програмі «Альянс Україна».

На виконання умов договору, Позивач 22 лютого 2012 року сплатив одноразовий комісійний внесок у сумі 975 грн., а з 13 березня 2012 року по 12 червня 2012 року (включно) вносив чисті внески та адміністративні витрати, загальною сумою 1966,68 гривень.

Позивачем загалом, враховуючи одноразовий комісійний внесок, на користь Відповідача було сплачено грошові кошти в сумі 2941,68 грн., але позику він так і не отримав.

ОСОБА_1 вважає, що діяльність ПП «Грандфінресурс» здійснюється за «пірамідальною схемою», з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що ПП «Грандфінресурс» не має ліцензії для проведення фінансової діяльності.

Вважає, що відповідач ввів його в оману запевнивши, що надасть йому позику, вважає його дії незаконними, а укладений договір вважає таким, що має бути визнаним недійсним, у зв'язку з чим, відповідач повинен повернути усі сплачені ним кошти у розмірі 2941,68 грн..

07 березня 2014 року представник ПП «Грандфінресурс» надав суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просить відмовити у зв'язку з їх безпідставністю. Відповідач вважає, що договір було укладено відповідно до вимог законодавства України, в добровільному порядку, позивачу надавався час для вивчення його умов з якими він погодився підписавши договір.

Позивач, в судове засідання не з'явився надавши на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без своєї участі, вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача, ПП «Грандфінресурс, в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Вивчивши та проаналізувавши всі докази зібрані по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» укладено договір №207854 з додатками до нього №1 та №2, за умовами якого відповідач за згодою позивача зобов'язується вчинити від його імені та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на придбання ним 15000 грн. на умовах діяльності програми «Альянс Україна» (стаття 1 Договору, а.с.9), в тому числі сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити заходи по розподілу грошового фонду та надати йому відповідну заявлену для придбання суму. Для цього позивач доручив відповідачеві використовувати суми чистих внесків для формування фонду реєстру та його розподілу.

За ст.2 цього Договору учасник, поряд із іншим, зобов'язується сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання угоди та не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу (права на отримання відповідної грошової суми), адміністративний платіж, а також своєчасно сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор надає заявлені грошові суми, та адміністративні витрати, що є платою за послуги з організації діяльності програми.(а.с.9)

Відповідно до ст. 4 Договору його укладено у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Цей договір не є поворотною фінансовою допомогою. Всі додатки до нього є його невід'ємною частиною. Підписання угоди є свідченням того, що сторони повністю розуміють її значення та умови, правові наслідки, що вона не носить характеру фіктивного або удаваного правочину, і що договірні умови є обов'язковими для виконання (а.с.9).

Згідно з п.1.3 ст.1 додатку №2 до Договору його предметом є послуги з формування реєстру учасників програми, метою яких є придбання відповідної грошової суми. (а.с.11)

Після вчасної сплати чергового загального платежу учасник набуває право брати участь у найближчому заході, коли фонд реєстру є достатнім ( п.4.1 ст.4 додатку № 2). (а.с.12).

Конкретні умови отримання учасником заявленої суми визначені у ст.5 цього додатку.

Адміністратор гарантує учаснику надати обумовлену грошову суму за умови виконання останнім всіх умов договору і додатків до нього (ст.14 додаток №2). (а.с.14)

Учасник підтверджує, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів умови додатку №2 та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом (ст.15 додатку №2), (а.с.14).

На виконання умов даного договору позивач 22 лютого 2012 року сплатив 975 грн. комісійного внеску (а.с.32), а 15 березня 2012 року, 05 квітня 2012 року , 14 травня 2012 року та 12 червня 2012 року сплачував щомісячний чистий внесок у сумі 416 грн. 67 коп. та 75 грн. адміністративних витрат (а.с.15- а.с.31).

Предметом оспорюваної угоди є надання учаснику програми «Альянс Україна» адміністративних послуг фінансового характеру з метою отримання заявленої до надання грошової суми.

Оплатні послуги адміністратора при виконанні споживачем всіх умов договору забезпечують не можливість, а реальне отримання останнім грошової суми за рахунок фонду реєстру, який формується з чистих внесків його та інших учасників, з наступним повним погашенням цієї суми своїми внесками.

До того ж при невиконанні цього обов'язку настає відповідальність, передбачена ст.9 додатку № 2.

Таким чином, позивач за оспорюваним договором виявив бажання отримати кошти, добровільно скориставшись наданими йому послугами, і у кінцевому результаті не за рахунок залучення інших споживачів, а за рахунок власних внесених коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом повне розуміння ним значення та умов договору, його правові наслідки, отримав від представника Адміністратора усі пояснення, уважно прочитав та зрозумів усі визначення, умови та зміст договору (а.с.9, а.с.14).

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність, зокрема із надання фінансових послуг.

Згідно з п.п.1,5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» під фінансовою установою слід розуміти юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Такими фінансовими послугами, як зазначено у п.п.2,6,11-1 ч.1 ст.4 цього ж Закону, вважаються довірче управління фінансовими активами, надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту та адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Пунктом 4 ч.1 ст.34 даного Закону передбачено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.34 вказаного Закону здійснення такої діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліценції. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

Згідно з п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02 червня 2011 року №3462-VI (введено в дію з 09 січня 2012 року) фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 9 жовтня 2012 року № 1676 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах»).

Законодавством визначено обов'язок ліцензування своєї діяльності фінансовими установам для здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб починаючи з 09 січня 2013 року.

Із вищевикладеного вбачається, що оскільки спірний договір між сторонами було укладено 22 лютого 2012 року, тобто до 09 січня 2013 року, то на момент укладення договір відповідав вимогам законодавством.

Щодо посилань позивача на те, що спірний договір, по своїй суті є договором споживчого кредиту суд зазначає наступне.

Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - фінансова послуга, що надається фінансовою установою і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи. Причому, група - наперед визначена кількість учасників, періодичні платежі яких об'єднуються фінансовою установою для придбання товару кожному її учаснику.

В той же час, споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) фізичним особам на придбання споживчих товарів або послуг у тимчасове користування, під процент, на умовах строковості та платності.

Аналізуючи вищевказані визначення, суд приходить до висновку, що вказані види фінансової діяльності є окремими видами фінансових послуг, які передбачені законодавством України, а тому вимоги п.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин застосовані бути не можуть.

Щодо посилання позивача на те, що відповідач здійснює свою діяльність у заборонений законодавством спосіб, а саме за схемою роботи фінансової піраміди.

До фінансової піраміди не належать операції з фінансовими активами, що здійснюються фінансовими установами під час надання ними відповідних послуг, визначених статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (Закон) або законами з питань регулювання окремих ринків таких послуг.

Відповідно до п. 11-1 статті 4 вказаного Закону адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою.

Частиною 5 статті 1 Закону надано офіційне визначення поняттю «фінансова послуга», якою вважається операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості цих активів.

Аналізуючи наведені положення, суд робить висновок, що до фінансової піраміди не можуть належати фінансові послуги (операції з фінансовими активами), які здійснюються фінансовими ус тановами та визначені в статті 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Крім того, статтею 14 додатку №2 до Договору визначено обов'язок Адміністратора придбати на користь Учасника Товар або надати відповідну суму у позику за умов виконання останнім всіх умов Договору та Додатків до нього (а.с.14).

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити з мотивів зазначених вище.

Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог п. 8.2 статті 8 додатку №2 до Договору № 207854, у разі розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи будь якої зі сторін, адміністратором (ПП «Грандфінресурс») має бути здійснено повернення сплачених учасником (ОСОБА_1) чистих внесків протягом 60 (шістдесяти) банківських днів після закриття реєстру крім випадку зазначеному в п. 6.1. ст..6 цього додатку.

Керуючись 10,11, 60, 84, 88, 213,214, 215, ЦПК України, ст. ст. 1,4,5, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п.3 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах», договором №207854 від 22 лютого 2012 року та додатками №1, №2 до нього.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Грандфінресурс» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. А. Городівський