Постанова № 38250715, 10.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р. Справа № 5023/5597/11

У складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

від заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1 (за довіреністю від 24.05.2013 р.);

від кредитора ПАТ "ПУМБ" - Брижань Ю.В. (за довіреністю від 20.06.2012 р.);

від боржника - не прибув,

ліквідатор боржника - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (вх. № 748 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.02.14 у справі № 5023/5597/11

за заявою ФОП ОСОБА_4, м. Харків (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Справа №5023/5597/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_4 була порушена за ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Постановою суду від 18.07.2011 р. ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Саутенко С.О., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру, докази надати суду.

Ухвалою суду від 10.12.2012 р. затверджено звіт ліквідатора, припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7, провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 р. задоволено апеляційну скаргу Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ухвалу господарського суду Харківської області від 10.12.2012 р. скасовано та справу направлено на розгляд до господарського суду.

23.12.2013 р. до канцелярії суду від АТ "Райффазен банк Аваль" надійшла заява (вх. № 48101) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. Д-3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Заявник в своїй заяві вказує, що ліквідатором не було здійснено оповіщення через засоби масової інформації про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, що, на його думку зробило неможливим проведення відкритих торгів із забезпеченням вільного доступу всіх бажаючих придбати нерухоме майно та проведення його продажу на конкурсних засадах. Крім того, заявник зазначає, що ліквідатором не було здійснено інвентаризацію майна боржника банкрута, що дає підстави вважати, що вказане могло привести до заниження показника ліквідаційної маси через неповне виявлення майна боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. прийнято до розгляду заяву АТ "Райффазен банк Аваль" (вх. № 48101 від 23.12.2013р.) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. Д-3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2014 р. відмовлено ПАТ "Райффазен банк Аваль" в задоволенні заяви (вх. № 48101) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. Д-3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання недійсним договору, господарський суд дійшов висновку про відсутність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. Зокрема ПАТ "Райффайзен банк Аваль" не доведено того, що зміст спірного правочину суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як то передбачено статтею 203 Цивільного кодексу України. Так само банком не доведено наявності підстав стверджувати про недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу, що є підставою для визнання спірної угоди недійсною у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України.

ПАТ "Райффазен банк Аваль" не погодився з таким висновком господарського суду першої інстанціїї та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.02.2014 р. у справі № 5023/5597/11 та винести нове рішення, яким задовольнити заяву кредитора.

Боржник відзив на апеляційну скаргу не надав, уповноваженого представника в судове засідання 09.04.2014 р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (т.11 а.с. 58).

Ліквідатор боржника відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 09.04.2014 р. не прибув, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Кредитори відзив на апеляційну скаргу не надали.

Зважаючи на належне повідомлення сторін та інших учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду та на те, що зазначений строк продовжувався ухвалою Харківського апеляційного господарського суду на 15 днів, у судової колегії відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, п. 7 резолютивних частин ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 р. та від 02.04.2014 р. сторони попереджені, що у разі неявки їх представників з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає за можливе розглядати справу за відсутності вказаних представників.

В судовому засіданні 09.04 .2014 р. представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

В судовому засіданні 09.04.2014 р. представник кредитора ПАТ "ПУМБ" підтримав вимоги заявника апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників заявника апеляційної скарги та кредитора, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи постановою господарського суду Харківської області від 18 липня 2011 року визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича (Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_2 від 26.02.2009 року).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 вересня 2011 року звільнено арбітражного керуючого Фоміна Г.В. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4, призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича, ліцензія серії НОМЕР_3 від 02.04.2010 року.

Від АТ "Райффазен банк Аваль" надійшла заява (вх. № 48101) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. Д-3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. прийнято до розгляду заяву АТ "Райффазен банк Аваль" (вх. № 48101 від 23.12.2013р.) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. Д-3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

АТ "Райффайзен банк Аваль" в своїй заяві вказує, що ліквідатором не було здійснено оповіщення через засоби масової інформації про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, що, на його думку зробило неможливим проведення відкритих торгів із забезпеченням вільного доступу всіх бажаючих придбати нерухоме майно та проведення його продажу на конкурсних засадах. Крім того, заявник зазначає, що ліквідатором не було здійснено інвентаризацію майна боржника банкрута, що дає підстави вважати, що вказане могло привести до заниження показника ліквідаційної маси через неповне виявлення майна боржника.

Згідно до ч.2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно п.1-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство, положення цього закону застосовуються судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження яких порушено після набрання чинності цим законом.

Необхідно зазначити, що справа №5023/5597/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_4 була порушена за ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.09.99р. (далі - Закон). Тобто, провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 було порушено та боржник ФОП ОСОБА_4 був визнаний банкрутом (Постанова суду від 18.07.2011р.) до набрання законної сили Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.11р. (далі - Закон про банкрутство).

Таким чином, провадження у справі про банкрутство №5023/5597/11 регулюється положеннями Закону про банкрутство в редакції від 30.09.99р.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 48 Закону у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Статтею 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Частиною 2 даної статті встановлено, що для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту інвентаризації (а.с. 102, т. 6) за ФОП ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, літ. "Д-3", загальною площею 1 370,60 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що у ФО-П ОСОБА_4 фактично відсутні основні фонди, нематеріальні активи, товарно-матеріальних цінності, кошти, цінні папери та інші грошові документи, а також обсяги незавершеного виробництва в натурі.

01.09.2011 року між ліквідатором боржника арбітражним керуючим Фоміним Г. В. та ПП "Агенство оцінки майна та землі" було укладено договір № 01/09/11/01 на проведення незалежної оцінки майна: нежитлової будівлі літ. "Д-3", загальною площею 1370,60 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до Висновку про вартість об'єкту оцінки ліквідаційна вартість нежитлової будівлі літ. "Д-3", загальною площею 1 370,60 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 складає 240 000,00 грн.

Ліквідатором було замовлено рецензію на звіт про оцінку нежитлової будівлі літ. "Д-3", загальною площею 1 370,60 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Рецензію виконував суб'єкт незалежної оціночної діяльності Українсько-Російська товарна біржа.

Відповідно до загального висновку про достовірність майна: звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки і може бути використаний для реалізації на відкритих торгах, орендарем.

Зважаючи на викладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що ліквідатором вчинялись правомірні дії з інвентаризації та оцінки майна банкрута у відповідності до абз.4 ч. 4 ст. 3-1, абз. 3 ч.1 ст. 25, ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом".

Відповідно ч. 4 п. 4 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Положеннями п. 1-2 ст. 30 спеціального Закону закріплено, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження ліквідатором банкрута укладено угоду б/н від 05.09.2011 року на організацію та проведення аукціону з продажу майнових активів банкрута з Товарною біржею "Правопорядок" та надано оголошення в всеукраїнському інформаційному виданні біржовому віснику "Правопорядок" № 27-0 (64) від 06.09.2011 року, що спростовує доводи скаржника відносно відсутності в матеріалах справи доказів публікації оголошення про реалізацію майна банкрута.

В оголошенні про реалізацію майна банкрута, яке вийшло біржовому віснику "Правопорядок" № 27-0 (64) від 06.09.2011 року вказано місце, час та істотні умови проведення відкритих торгів (аукціону).

Зазначені обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи всеукраїнським інформаційним виданням біржовий вісник "Правопорядок" № 27-0 (64) від 06.09.2011 року.

06 жовтня 2011 року відбувся аукціон з продажу нерухомого майна банкрута, відповідно до протоколу проведення аукціону №1 від 06 жовтня 2011 року у відкритих торгах приймали участь: фізична особа ОСОБА_9 та фізична особа ОСОБА_10.

Переможцем аукціону з продажу майна банкрута стала ОСОБА_10 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Московським РВ ГУМВС України у Харківській обл., виданий 18 квітня 2007 року). Нежитлову будівлю літ. "Д-3", загальною площею 1 370,60 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, було придбано за 240 000,00 грн.

Між ліквідатором банкрута - Саутенко С.О. та переможцем аукціону - ОСОБА_10 07 жовтня 2011 року укладено Договір купівлі - продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 1549.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанціїї вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду в частині безпідставності тверджень заявника ПАТ "Райффайзен банк Аваль" про порушення ліквідатором норм закону про банкрутство щодо не здійснення оповіщення через засоби масової інформації про порядок продажу майна банкрута.

На думку судової колегії, посилання ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в якості підстави для визнання угоди купівлі продажу нерухомого майна на відсутність у ліквідатора необхідного обсягу дієздатності для продажу майна, оскільки порядок та умови продажу не погоджені з комітетом кредиторів є таким, що не відповідає нормам спеціального Закону, в редакції, що діяла на момент продажу, оскільки провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 здійснюється з урахуванням вимог ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою обов'язкове затвердження реєстру вимог кредиторів ухвалою суду та створення комітету кредиторів не передбачено.

Одна із особливостей провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 47, 48 закону про банкрутство полягає у тому, що у межах процедури банкрутства боржника, що ліквідується, створення комітету кредиторів Законом про банкрутство не передбачено, а відповідно, на ліквідатора боржника не покладається обов'язок проводити збори кредиторів з метою створення комітету кредиторів відповідно до ст. 16 Закону про банкрутство та звітувати перед ним про свою діяльність.

В матеріалах справи відсутні докази того, що за весь час проведення ліквідаційної процедури банкрута ФО-П ОСОБА_4 до ліквідатора банкрута надходили звернення про необхідність створення комітету кредиторів боржника від кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" або інших кредиторів боржника.

Відтак, у процедурі банкрутства ФО-П ОСОБА_4 не створювався комітет кредиторів, отже ліквідатор мав необхідний обсяг дієздатності для здійснення повноважень, передбачених ст. 25 спеціального Закону.

Стосовно посилань ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на те, що у разі відсутності згоди іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки правочин щодо його відчуження третій особі є недійсним судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або ви знання його банкрутом» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовід носин) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасову ється арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого борж ника (п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про від новлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому, згоди іпотекодержателя на від чуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, положеннями Закону Украї ни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено.

Невідповідним обставинам справи є також твердження ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про наявність арештів під час відчуження майна банкрута та порушення вимог Закону України "Про нотаріат", що, на думку банку є підставою для визнання договору недійсним, зважаючи на таке.

Відповідно ч. 6 п. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Пунктом 5 постанови господарського суду Харківської області від 18 липня 2011 року по справі № 5023/5597/11 було скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанцїї дійшов законного та обгрунтованого висновку про відсутність обставин, з яким закон пов'язує визнання правочину недійсним.

Ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявником апеляційної скарги не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для її скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 статті 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.02.14 у справі № 5023/5597/11 про відмову ПАТ "Райффазен банк Аваль" в задоволенні заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. Д-3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.04.2014 р.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Плахов О.В.