Рішення № 38250564, 08.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3485/14 08.04.14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 порушено провадження у справі № 910/3485/14 та призначено її до розгляду на 18.03.2014 року.

У судовому засіданні 18.03.2014, представник позивача надав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти заявлених позовних вимог, оскільки не укладав поліс, витребуваний ухвалою суду від 06.03.2014, а, отже, і не є стороною у справі.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 18.03.2014, суд дійшов висновку про необхідність направлення запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) для отримання інформації по полісу №ВЕ8539989, що зазначений у відомості №8854609 від 08.08.2011 про дорожньо-транспортну пригоду, та оголосив у судовому засіданні перерву до 08.04.2014 року.

20.03.2014 та 31.03.2014 від МТСБУ через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшли докази у справі, витребувані ухвалою суду від 06.03.2014 та у відповідь на запит суду від 18.03.2014 року.

Так, відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, поліс №ВЕ8539989 І (першого) типу договору, видано Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" - відповідачем у справі, за яким застраховано транспортний засіб марки ВАЗ21124, державний номер НОМЕР_1, та цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_1 (а. с. 75-76)

У судове засідання 08.04.2014 представники сторін не з'явились, причини неявки суду не повідомили, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать їхні власноручні підписи у розписці про оголошення перерви у судовому засіданні 18.03.2014 року. (а. с. 70)

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представники сторін не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2011 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір №3550076 добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Skoda», державний номер НОМЕР_2. Вигодонабувачем за даним договором виступає Акціонерне товариство «Астра Банк». (а. с. 9-13)

Відповідно до Відомості №8854609 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, 08.08.2011 на дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки «Skoda», державний номер НОМЕР_2, під керуванням страхувальника, та транспортним засобом марки «ВАЗ21124», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 (а. с. 17)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, якого постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 27.03.2013 у справі №2010/3-1974/11 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 18)

Як вбачається із матеріалів справи, 09.08.2011 Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку, згідно із договором №3550076. (а. с. 14-16)

Умовами п.14.1 вищезазначеного договору сторони погодили, що відновлення ТЗ здійснюється на базі авторизованої (профільної) СТО.

Відповідно до п.20.10 вищезазначеного договору, при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ, на підставі рахунків СТО, чи, в окремих випадках, на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо страховиком або аварійним комісаром.

Згідно із страховим актом №2011/U/ОМОD03842/UIA9461 від 29.09.2011 та розрахунком до нього, розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі рахунку-фактури №ХС-0015262 від 15.08.2011, виставленого Дочірнім підприємством «Автотрейдинг-Харків», у розмірі 1656,64 грн. (а. с. 19-20; 39-41)

У матеріалах справи також міститься Звіт №88/2011 про визначення вартості відновлювального ремонту ТЗ марки «Skoda», державний номер НОМЕР_2 , за яким вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 4515,84 грн. (а. с. 22-28)

Позивач, відповідно до заяви страхувальника та з наданого вигодонабувачем за договором №3550076 погодження, перерахував на рахунок СТО ДП «Автотрейдинг-Харків» суму страхового відшкодування у розмірі 1656,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28381 від 03.10.2011 року. (а. с. 21)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, який керував транспортним засобом марки «Skoda», державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" (відповідач у справі), за полісом №ВЕ8539989, відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 75-76)

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 15.08.2012 звернувся до відповідача із регресною вимогою №1489/1АР про відшкодування шкоди, однак коштів станом на день розгляду справи судом так і не отримав. (а. с. 45)

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 27.03.2013 у справі №2010/3-1974/11 встановлено вину ОСОБА_1 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «ВАЗ21124», державний номер НОМЕР_1. (а. с. 18)

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, який керував транспортним засобом марки «ВАЗ21124», державний номер НОМЕР_1, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" (відповідач по справі), за полісом №ВЕ8539989, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 75-76)

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Skoda», державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №3550076 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_1, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як досліджено судом, розмір страхового відшкодування позивач визначив, виходячи з рахунку-фактури СТО ДП «Автотрейдинг-Харків», що передбачено умовами Договору №3550076, та відповідає приписам ст. 25 вищевказаного Закону України.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5011-23/10750-2012.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до стягнення заявлена сума фактично виплаченого страхового відшкодування у розмірі 1656,64 грн., яку відповідач, з урахуванням наведеного, зобов'язаний йому відшкодувати.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договору страхування.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу №ВЕ8539989, розмір франшизи становить 510,00 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування підлягає зменшенню на цю суму, та має становити 1146,64 грн. (1656,64 грн. - 510,00 грн. = 1146,64 грн.).

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" не надано доказів, що підтверджують відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03118, місто Київ, проспект Червонозоряний, будинок 150, ідентифікаційний код 31681672) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, місто Київ, вулиця Братська, будинок 14, ідентифікаційний код 20474912) 1146 (одну тисячу сто сорок шість) гривень 64 копійки суми сплаченого страхового відшкодування та 1264 (одну тисячу двісті шістдесят чотири) гривні 55 копійок судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08.04.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 14.04.2014 року

Суддя К.В. Полякова