Рішення № 38250478, 10.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3789/14 10.04.14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Капінос Н.М. (дов.№б/н від 30.12.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Залізничні шляхи" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про відшкодування шкоди у порядку регресу 20587,97 грн. сплаченого страхового відшкодування та 500,00 грн. витрат на експертні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 порушено провадження у справі №910/3789/14 та призначено її до розгляду на 27.03.2014 року.

25.03.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 11.03.2014 року.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 27.03.2014, судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.04.2014 року.

У судовому засіданні 10.04.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 11.03.2014 та 27.03.2014 не виконав та відзиву на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Про належне повідомлення представника відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення із відміткою про вручення поштового відправлення. (а. с. 76; 97)

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір №11/02 добровільного страхування наземного транспорту за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Audi», державний номер НОМЕР_1. (а. с. 9-11)

Відповідно до Довідки №9237698 про дорожньо-транспортну пригоду, 25.07.2013 по вул.Першотравневій у м.Полтава відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки «Audi», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 (а. с. 12)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, якого постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 28.08.2013 у справі №554/9592/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 8)

Як вбачається із матеріалів справи, 26.07.2013 Страхувальник звернувся до позивача із заявою-повідомлення про пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно із договором №11/02 від 08.01.2013 року. (а. с. 7)

Відповідно до умов п.8.6 вищезазначеного Договору документами, на підставі яких визначається розмір заподіяного збитку є висновки відповідних фахівців (оцінювачів, аварійних експертів, інших спеціалістів) або рахунки, калькуляції, чеки, акти СТО.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Audi», державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідно до Звіту про оцінку майна від 06.08.2013, складеного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, становить 20587,97 грн. (а. с. 14-20)

Згідно із страховим актом №189/13-199/13 від 09.08.2013 та розрахунком до нього, розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі рахунку-фактури №N-00002409 від 29.07.2013, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Ауді-Центр-Полтава», та становить 41761,30 грн. (а. с. 4; 36-38)

Позивач, на виконання умов договору №11/02 від 08.01.2013 та відповідно до заяви страхувальника, перерахував на рахунок СТО «Ауді-Центр-Полтава» суму страхового відшкодування у розмірі 41761,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8202 від 12.08.2013 року. (а. с. 5)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (відповідач у справі), за полісом №АВ7829955, відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 78)

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 17.09.2013 звернувся до відповідача із заявою-вимогою №191/ЮЗ про відшкодування шкоди, однак коштів станом на день розгляду справи судом так і не отримав. (а. с. 40)

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 28.08.2013 у справі №554/9592/13-п встановлено вину ОСОБА_4 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номер НОМЕР_2. (а. с. 8)

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номер НОМЕР_2, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (відповідач по справі), за полісом №АВ7829955, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 78)

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №11/02 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_4, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5011-23/10750-2012.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач встановив на підставі звіту про оцінку майна вартість матеріального збитку, заподіяного власнику забезпеченого ТЗ, та виплатив страхове відшкодування на СТО, відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Audi», державний номер НОМЕР_1, у заявленому позивачем розмірі 20587,97 грн.

Як передбачено статтею 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договору страхування.

Згідно п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу №АВ7829955, розмір франшизи становить 1000,00 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування підлягає зменшенню на цю суму.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження (експертні послуги), суд зазначає наступне.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відтак, суд вважає за необхідне зазначити, що наведеною вище статтею передбачено вичерпний перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією при пошкодженні транспортного засобу, до якого, зокрема, не віднесено витрати страхувальника на проведення автотоварознавчої експертизи, з огляду на те, що такі витрати не є складовою фактичного розміру збитків, а належать до господарських витрат.

Наведеної правової позицій дотримується Вищий Господарський суд України у постанові від 21.05.2013 №22-17-25-26/366-07-7922.

Виходячи із положень чинного законодавства, з'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково, а саме за вирахуванням франшизи за полісом №АВ7829955 у розмірі 1000,00 грн. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження (експертних послуг) у розмірі 500,00 грн., а отже підлягають задоволенню у розмірі 19587,97 грн. (21087,97 грн. - 500,00 грн. - 1000,00 грн. = 19587,97 грн.)

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" не надано доказів, що підтверджують відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (01010, місто Київ, вулиця Андрія Іванова, будинок 21/17, квартира 1, ідентифікаційний код 20448234) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (36011, місто Полтава, вулиця Шевченка, будинок 3, ідентифікаційний код 22523595) 19587 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) гривень 97 копійок суми сплаченого страхового відшкодування та 1697 (одну тисячу шістсот дев'яносто сім) гривень 04 копійки судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10.04.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 15.04.2014 року

Суддя К.В. Полякова