Рішення № 38250354, 04.04.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9731/14-ц

Провадження №2/761/3783/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 квітня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі -Вітріщаку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» про визнання договорів поруки припиненими, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2013 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 150 625,72 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 441 гривень.

Пізніше позивачем було уточнено позовні вимоги в частині розрахунку пені за прострочення повернення кредитних ресурсів в межах позовної давності, тобто в межах одного року, а саме розмір пені зменшено з 4 614 961,97 грн. до 4 593 567,76 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено Кредитний договір № 38-07-И/02 (далі - Кредитний договір), на підставі якого Позивач надає Відповідачу кредит в сумі 265 000 доларів США, з терміном погашення кредитних ресурсів до 02 липня 2027 року з оплатою 11 % річних, а Відповідач одержує та повертає кредит згідно умов договору.

Банком зобов'язання виконані, що підтверджується заявою на отримання кредиту від 03 липня 2007 року та заявою на видачу готівки № 6 від 03 липня 2007 року.

Проте, вказані зобов'язання за Кредитним договором Відповідачем не виконуються, кредитні зобов'язання Відповідачем постійно порушуються, прострочена заборгованість не погашається.

Станом на 14 грудня 2012 року Відповідач має заборгованість в розмірі 7 129 231,51 грн., яка складається з основної суми боргу - 184 208,04 доларів США (що за курсом НБУ у гривневому еквіваленті становить 1 472 374, 86 грн.), заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами - 118 796,12 доларів США (що за курсом НБУ у гривневому еквіваленті становить 949 537,39 грн.), нарахованої щомісячної комісії - 113 751,50 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами - 4 593 567,76 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №38-07-И/02 від 03.07.2007 р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №38-07-П1/02 від 03 липня 2007 р., між Банком та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 38-07-П2/02 від 03 липня 2007 р., за п. 1.1 яких Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 03 липня 2007 укладено Іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 1843.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконуються, у зв'язку з чим в останнього перед банком виникла непогашена заборгованість, у позивача виникло право вимоги про стягнення такої заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано зустрічну позовну заяву, в якій позивачі просили визнати припиненими правовідносини за договорами поруки.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача 1, 2, 3 первісний позов визнав частково, зустрічний позов просив задовольнити.

Суд дослідивши надані докази, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшов висновку, що позовні вимоги первісного позову підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

03 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 38-07-И/02, на підставі якого позивачем надано відповідачу-1 Кредитні ресурси у розмірі 265 000 доларів США зі строком повернення їх до 02 липня 2027 року під 11 % річних.

26 липня 2012 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 2 до Кредитного договору № 38-07-И/02 від 03.07.2007 р., за якою п. 3.2, 4.3, 4.7, 5.1 Кредитного договору викладено у новій редакції, за якими: позичальник зобов'язується щомісяця, в термін з «1» по « 10» число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитним ресурсам у розмірі 2 114 доларів США 00 центів згідно Графіка зниження розміру заборгованості; позичальник щомісяця у строк з « 1» по « 10» число кожного місяця сплачує комісійну винагороду за надання Кредитних ресурсів у розмірі 2 275,03 грн. згідно Графіка зниження розміру заборгованості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. Статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5.1 Кредитного договору встановлено, що за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Пунктом 3.4 Кредитного договору передбачено, що банк має право зупинити видачу Кредитних ресурсів, відмовити позичальнику в продовженні строку дії Кредитного договору, а також вимагати дострокового повернення Кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов Кредитного договору.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Позивач у своєму позові просить стягнути 1 472 374, 86 грн. основної суми боргу, 949 537 заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами, 113 751, 50 грн. по нарахованій щомісячній комісії, 4 614 961, 97 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою / штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Як зазначено в ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Таким чином, справедливим є застосування положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» відповідно до якої розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до розрахунку, доданого позивачем вбачається, що останній нараховує пеню по основному боргу, починаючи з 3 вересня 2007 року, що суперечить положенням ч. 2 ст. 258 ЦК України відповідно до якої до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Таким чином у ОСОБА_3 основна сума боргу складає 1 472 374, 86 грн. та 949 537, 39 грн. заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами.

Щодо пені, то із врахуванням положень ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» розмір пені за останній рік до дня проголошення складає 346 333, 44 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №38-07-И/02 від 03.07.2007 р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №38-07-П1/02 від 03 липня 2007 р., між Банком та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 38-07-П2/02 від 03 липня 2007 р., за п. 1.1 яких Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором. П. 2.5 Договорів поруки зазначає обов'язок безумовного виконання відповідачем зобов'язань перед кредитором.

26 липня 2012 року було підписано додаткову угоду № 2 до кредитного договору, якою було змінено графік погашення кредиту та розмір платежу.

В той же час ніяких додаткових угод до договорів поруки підписано не було.

Відповідно до п. 5.1 договорів поруки від 3 липня 2007 року № 38 - 07-П1/02 та № 38 - 07-П2/02 порука припиняється із припиненням зобов»язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов»язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя.

Як зазначено в п. 6.2 договорів поруки від 3 липня 2007 року договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов»язань.

Пред»явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред»явлення до нього позову. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов»язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов»язань не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Таким чином, визначення в пунктах 5.1, 6.2 договорів поруки про дію договорів до повного виконання зобов»язань за кредитним договором, таким фактично не є, а також не виключає застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України про припинення поруки у випадку не направлення кредитодавцем вимоги поручителям протягом шести місяців з дня настання строку виконання кредитного договору.

Як зазначено в п. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Якщо в договорі поруки передбачена можливість зміни розміру процентів за основним зобов»язанням і строків їх виплати тощо без повідомлення поручителя та укладання окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін, а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов»язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до редакції кредитного договору, що діяла до 26 липня 2012 пунктом 3.2 кредитного договору було визначено « позичальник зобов»язується в термін з 26 по останнє число включно кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах.

Пункт 3.2 кредитного договору визначає, що позичальник зобов»язується щомісяця в термін з 1 по 10 число включно кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості по виданих кредитних ресурсах.

Таким чином, було змінено дату погашення по кредиту, що безумовно вплинуло на зміну розміру відсотків за кредитним договором.

В той же час, повідомлень про зміну умов кредитного договору поручителі не отримували, а отже зустрічний позов про визнання поруки такою, що припинила свою дію підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» 1 472 374, 86 / один мільйон чотириста сімдесят дві тисячі триста сімдесят чотири гривні 86 копійки - основної суми боргу, 949 537, 39 / дев»ятсот сорок дев»ять тисяч п»ятсот тридцять сім гривень 39 копійок / - заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами, 346 333, 44 / триста сорок шість тисяч триста тридцять три гривні 44 копійки / пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків з користування кредитними коштами, а усього 2 768 245, 69 / два мільйони сімсот шістдесят вісім двісті сорок п»ять гривень 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» суму судового збору в розмірі 3441 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» про визнання договорів поруки припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими правовідносини поруки за договором поруки від 3 липня 2007 року № 38-07-П1/02 укладеним між ПАТ «БАНК Фінанси та кредит» та ОСОБА_2.

Визнати припиненими правовідносини поруки за договором поруки від 3 липня 2007 року № 38-07-П2/02 укладеним між ПАТ «БАНК Фінанси та кредит» та ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: