Постанова № 3825035, 04.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04.06.09Справа №2а-484/09/2770

12 год. 07 хв.

каб.№1

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

з участю представників:

позивача – ТОВ «Сахарная Головка», Блинова ВолодимираОлександровича, директор на підставі протоколу зборів засновників від 05.03.2008,

відповідача – ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя, Мішуткіна Михайла Вікторовича, державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №403/10/10 від 22.01.2008,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сахарная головка"доДержавної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополяпро визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сахарная Головка» (далі ТОВ «Сахарная Головка») звернулося до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя (далі ДПІ в Балаклавському районі м.Севастополя) про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Просить визнати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій протиправним та скасувати.

Ухвалою від 24 квітня 2009 року відкрито провадження у справі, прийняте рішення про проведення підготовчих дій та попереднього судового засідання.

Ухвалою суду від 14 травня 2009 року закінчене підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Вважає, що позивачем не було допущено жодного з порушень вимог ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і алкогольних напоїв та тютюнових виробів», крім того, в акті перевірки відповідачем не зазначено, яку саме частину чи пункт статті 153 зазначеного Закону було порушено позивачем. Крім того, пояснив, що в магазині «Балаклава», який належить позивачу, здійснювався продаж на розлив натурального сухого вина з ємкості виробника (10 л) у пластикові пляшки, які також надало підприємство виробник, що не суперечить вимогам ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у запереченні за вих. №б/н/10/10-022 від 113.05.2009, вважає, що зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянув справу за наявними матеріалами та прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Співробітниками ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя 19.03.2009 була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та за її результатами складений акт від 19.03.2009 №0053/27/24/23/2285865.

В ході проведення даної перевірки були встановлені наступні порушення:

1)          не забезпечення друку/зберігання фіскальних звітних чеків, що передбачено п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

2)          проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування, що передбачено п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

3) здійснення продажу на розлив натуральних сухих вин не підприємством громадського харчування та без відповідного запису у ліцензії, що передбачено ч. 4 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснення продажу на розлив у магазині «Балаклава», який не є підприємством громадського харчування, та зафіксована відсутність у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями запису про право торгівлі на розлив.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, серед яких спірне від 02.04.2009 №0000652303/0, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1700 грн.

Основні принципи державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, встановлені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 (далі – Закон № 481/95-ВР).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій згідно статті 15 Закону № 481/95-ВР.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби.

Стаття 153 зазначеного Закону зазначає обмеження щодо продажу алкогольних напоїв, зокрема: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Продаж на розлив виноградних натуральних сухих вин з тари місткістю від 50 до 600 л, виготовленої з матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, може здійснюватися підприємствами громадського харчування, якщо у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію.

Продаж вин сухих і з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 до 600 л дозволяється підприємствам первинного та змішаного виноробства виключно за місцем розташування таких підприємств у межах адміністративно-територіальних одиниць (міст, селищ, сіл) із сплатою акцизного збору у розмірі, встановленому Законом України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», якщо у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію.

Відповідно до п.22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 30.07.96 №854, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Продаж на розлив вин виноградних натуральних сухих з тари (посуду) місткістю від 50 до 600 л, виготовленої з матеріалів, дозволених для контакту з алкогольними напоями, може здійснюватися підприємствами громадського харчування, якщо в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію.

Суд звертає увагу, що відповідно до абзацу двадцятого частини другої статті 11 Закону № 481/95-ВР розлив виноробної продукції здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив виноробної продукції здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше. Розлив вин сухих і з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних ординарних і марочних здійснюється також у тару (посуд) місткістю від 50 до 600 л, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, і у такому випадку передбачені цією статтею вимоги щодо маркування виноробної продукції не застосовуються.

Відповідно до п.п. 9.2 п. 9 «Санітарних правил для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерсь кі цехи та підприємства, що виробляють м»яке морозиво» від 19.03.1991, що затверджені Міністерством охорони здоров»я СРСР та Міністерством торгівлі СРСР, матеріали, які використовуються для виготовлення технологічного обладнання, інвентарю, посуди, тари, а також миючі та дезінфікуючі засоби повинні бути дозволені Міністерством охорони здоров»я України.

Як вбачається зі статті 6 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» № 771/97-ВР від 23.12.1997 санітарна служба: встановлює санітарні (гігієнічні) вимоги для потужностей (об'єктів) з виробництва та обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу, допоміжних матеріалів для переробки; впроваджує та здійснює державний нагляд за виконанням санітарних заходів у частині дотримання вимог санітарного законодавства щодо об'єктів санітарних заходів, які регулюють захист життя і здоров'я людини, та веде державний моніторинг його результатів; видає експлуатаційні дозволи операторам потужностей (об'єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, та веде реєстри таких експлуатаційних дозволів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підприємствам громадського харчування дозволяється продаж алкогольных напоїв на розлив для вживання на місці, продаж на разлив виноград них натуральних сухих вин у випадку внесення відповідного запису до ліцензії на право роздрібної тор гівлі алкогольними напоями, продаж алкогольних напоїв на виніс в відповідній упаковці, що передбачена діючими стандартами та дозволена до кон такту з алкогольними напоями Міністерством охорони здоров»я України.

При цьому необхідно враховувати вимоги Правил №854 та чинного законодавства в сфері обігу ал когольних напоїв.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання.

Тому, суд приходить до висновку, що здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно підприємство громадського харчування за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Як вбачається з матеріалів справи, у акті, складеному за результатами перевірки суб'єктом господарювання порядку розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій чітко зафіксований факт здійснення у магазині «Балаклава», що належить ТОВ «Сахарная Головка», продажу натуральних сухих вин на розлив. Так, абзац перший описової частини акта перевірки від 19.03.2009 №0053/27/24/23/2285865 містить наступне: «Балаклава» не є підприємством громадського харчування, та у ліцензії №959203 від 09.01.2009 не має відповідного запису про право торгівлі алкогольними напоями на розлив (абзац другий описової частини акта перевірки від 19.03.2009 №0053/27/24/23/22285865).

Ці вимоги, як вірно визначено у зазначеному акті передбачені ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробний спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме - частиною четвертою.

Також суд звертає увагу, що відповідальність, яка передбачена ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», містить лише один абзац, який включає санкцію за порушення вимог всієї ст. 153 зазначеного Закону, а саме абзац восьмий частини другої ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Таким чином, доводи позивача про те, що у акті перевірки не вказані, які саме порушення він допустив та той факт, що він не порушував вимог ст. 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і алкогольних напоїв та тютюнових виробів" спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Виходячи з викладеного, порушення вимог ч. 4 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зафіксовано належно та прийняте на його підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним та обґрунтованим.

Таким чином, в діях ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя порушень чинного законодавства не вбачається.

Відповідно до ст.ст. 70, 71 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обгрунтовані та задоволенню не підлягають.

Постанова складена та підписана в порядку ч.3 ст.160 КАС України 09.06.09 о 17.00 год.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.153 , 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995, ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991, п.22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 30.07.96 №854, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова можебути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                      О.В. Гавура