Постанова № 38250135, 09.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 р. Справа № 814/2674/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Шевчук О. А.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №100"до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення від 24.04.2013р. №140133/03-21,

В С Т А Н О В И ЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, яке є правонаступником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 22.04.13 №140133/03-21.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 22.04.13 №140133/03-21.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №100" судові витрати у розмірі 115,00грн. з Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі Головного управління Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач застосовуючи до відповідача фінансову відповідальність за податкове правопорушення у вигляді штрафу, діяло у спосіб, що не передбачений Податковим кодексом України, в зв'язку з чим рішення позивача являється протиправним, що, в свою чергу, виключає можливість стягнення за таким рішенням.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими та зазначає наступне.

Указом Президента України від 11.07.2001 № 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

На виконання зазначеного Указу, Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 07.08.01 № 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору", відповідно до якої у складі ДПА України утворено самостійний спеціальний підрозділ - Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.00 №1698 "Про затвердження переліку органу ліцензування" Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України та його регіональні управління, визначені органами, що здійснюють ліцензування деяких видів діяльності, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від 10.02.07 №71 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.02.07 за №116/13383, на регіональні управління Департаменту покладено виконання функцій, в тому числі: ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами; контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За порушення встановлених норм вищезазначеного Закону України та інших нормативно-правових актів України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність згідно зі статтею 17 Закону України № 481/95-ВР у вигляді застосування фінансових ( штрафних) санкцій.

Відповідно до ч. 4 статті 17 Закону України № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

За змістом пункту 5 Постанови КМУ від 02.06.2003, № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"" підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Магазин №100" зареєстроване, як юридична особа, та здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами.

22-25.03.13 року відповідачем проведено перевірку позивача, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених Законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

25.03.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №72/21-249/38169715, яким встановлено порушення позивачем Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 №481/95-BP, а саме зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.

25.03.13 року відповідачем складено акт про відмову позивача від підпису акту перевірки №72/21-249/38169715.

22.04.13 року відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних санкцій №140133/03-21, яким на позивача накладено штраф в розмірі 8 500грн.

Отже, колегія суддів вважає, що прийняте відповідачем рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідає складу правопорушення, скоєного відповідачем, та розміру штрафної санкції, передбаченої Законом №481, тому відсутні підстави вважати, що відповідача діяв не в межах своїх повноважень та не на підставі законодавства.

Колегія суддів зазначає, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і як наслідок про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Отже, рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових рішень, колегія суддів розцінює як податкове повідомлення рішення з окремими дефектами, які не змінює суті спірного рішення.

В свою чергу висновок суду першої інстанції про правомірність вимог позивача відповідає дійсним обставинам справи та зроблений на підставі помилкового застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення про задоволення адміністративного позову у повному обсязі неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин судове рішення відповідно до вимог ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И ЛА :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №100" до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення від 24.04.2013р. №140133/03-21 відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: