Рішення № 38249190, 10.04.2014, Старобільський районний суд Луганської області

10.04.2014

Справа 431/767/14-ц

Пров. 2/431/416

2014 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

10 квітня 2014 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого- судді Зайцева Л.М.,

при секретарі Кустової О.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання недійсним умов договору, що обмежують права споживача та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (далі ТОВ) про визнання недійсним умов договору, що обмежують права споживача та відшкодування збитків, у якому просить суд визнати недійсними умови Угоди №303937 від 26 листопада 2009 року, укладеної між ним та ТОВ, які викладені у пунктах 13.2, 13.3, 13.4, 13.5 зазначеної угоди, як такі, що обмежують права споживача; та стягнути з ТОВ на його користь відшкодування збитків у розмірі 19 564 грн. 55 коп.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 26 листопада 2009 року між ним та ТОВ було укладено Угоду № 303937 з додатками № 1 та № 2, які є невід'ємними частинами Угоди. Згідно з ст. 1 Угоди і додатку № 1 до неї предметом Угоди є надання позивачу послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля за ціною 39 674 грн. 00 коп. Згідно з першим реченням ст. 2 Угоди відповідач виступає виконавцем послуг, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання в групах АвтоТак. Тобто, з вказаних умов Угоди вбачається, що відповідач виступає виконавцем послуг, а позивач є їх споживачем. Згідно абзацу другому ст. 5 Угоди на її виконання позивачем було сплачено на користь відповідача 1428 грн. 26 коп. вступного внеску, що підтверджується квитанцією від 26.11.2009 року, №188 та згідно абзацу четвертому зазначеної статті 18136 грн. 29 коп. щомісячних платежів, що підтверджується квитанціями № 127 від 16.12.2009 р. на суму 524,38 грн. № 13 від 12.01.2010 р. на суму 517,90 грн., № 24 від 04.02.2010 р. на суму 524,38 грн., № 281 від 10.03.2010 р. на суму 517,90 грн., № 30 від 09.04.2010 р. на суму 517,90 грн., №206 від 26.04.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 117 від 06.05.2010 р. на суму 517,90 грн., № 103 від 07.06.2010 р. на суму 517,90 грн., № 78 від 09.07.2010 р. на суму 517,90 грн., № 82 від 09.08.2010 р. на суму 517,90 грн., № 77 від 03.09.2010 р. на суму 526,56 грн., № 41 від 08.10.2010 р. на суму 526,56 грн., № 67 від 08.11.2010 р. на суму 526,56 грн., № 15 від 15.12.2010 р. на суму 660,07 грн., № 71 від 13.01.2010 р. на суму 526,56 грн., № 25 від 05.02.2011 р. на суму 695,92 грн. Таким чином, всього на виконання Угоди позивачем було сплачено на користь відповідача 19564 грн. 55 коп.

Згідно з Умовами зазначеними в п.4 Угоди та підпункті 13.1 п.13 додатка №2 до Угоди угоду було розірвано, що підтверджується листом ТОВ від 26 жовтня 2011 року. Вказаним листом ТОВ повідомило його, що з 19 564 грн. 55 коп.. сплачених ним ТОВ йому повинно повернути 12 737 грн. 71 коп. Позивач вважає, умови, що викладені у пунктах 13.2, 13.3, 13.4, 13.5 зазначеної Угоди обмежують його права споживача і не відповідають вимогам ст.17-19,21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст.215-217, 509 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі позовну заяву позивача та просить суд визнати недійсними умови Угоди №303937 від 26 листопада 2009 року, укладеної між позивачем та ТОВ, які викладені у пунктах 13.2, 13.3, 13.4, 13.5 зазначеної угоди, як такі, що обмежують права споживача; та стягнути з ТОВ на користь позивача відшкодування збитків у розмірі 19 564 грн. 55 коп.

Представник відповідача ТОВ Сметанюк І.М. в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. В своєму запереченні вважав позов ОСОБА_2 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених в запереченні.

Дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що 26 листопада 2009 року між сторонами у справі була укладена угода № 303937 про надання учаснику, тобто позивачу, послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля через систему придбання в групах АвтоТак (а.с.3). Згідно Додатку № 1 до Угоди, позивач мав придбати автомобіль на суму 39674 грн. (а.с. 4).

Відповідно до ст. 2 Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» гарантує надання Учаснику (позивачу) Права на отримання Автомобіля за умовами виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою.

Відповідно до ст. 3 цієї Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язується надавати Учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені Угодою: включення Учасника до системи АвтоТак шляхом підписання даної Угоди; формування груп Учасників для придбання Автомобіля; включення Учасника до групи для придбання Автомобілів; організація та створення умов для придбання Автомобілів Учасниками системи; здійснення оплати Автомобіля Виробнику, Імпортеру чи Дістриб'ютору за рахунок коштів, оплачених Учасниками системи, на умовах Угоди; забезпечення отримання Автомобіля Учасником системи згідно з умовами Угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля Учаснику системи, який одержав Право на отримання Автомобіля; формування Фонду для повернення коштів; приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії; адміністрування групи, до складу якої входить Учасник системи, протягом всього строку її існування; надання всіх послуг, визначених в Угоді та Додатках до неї; вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання Учасником автомобіля через Систему.

Відповідно до ст. 5 вказаної Угоди та додатку № 1 до Угоди Учасник ОСОБА_2 зобов'язується: - сплатити Вступний внесок у розмірі 1428,26 грн.;

- сплатити плату за Право на отримання Автомобіля при наданні такого Права - 3%+ПДВ; - щомісячно сплачувати Повні внески, тобто цілий чистий внесок (частина щомісячного Повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля та формування Фонду для повернення коштів і розмір якого розраховується шляхом ділення Поточної ціни Автомобіля на кількість внесків, передбачену Графіком внесків) - 0,8333 % від вартості автомобіля, Внесок в оплату послуг (оплата послуг ОСОБА_2) - 0,38 %, Внесок в оплату страхового платежу - 0,065 %; - сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання Автомобіля; - отримати Автомобіль за умови виконання зобов'язань, встановлених Угодою.

Згідно додатку № 1 до Угоди графік внесків позивача складає 120 внесків.

Відповідно до ст. 7 Угоди вона діє до моменту виконання обома Сторонами всіх зобов'язань, передбачених Угодою.

У додатку № 2 до Угоди викладені Правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак (а.с. 4-8 зв.).

У період з листопада 2009 року по лютий 2011 року позивач сплатив на користь відповідача в рахунок вступного та інших щомісячних внесків 19564,55 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, доданими до матеріалів справи (а.с.9-17).

Згідно з Умовами зазначеними в п.4 Угоди та підпункті 13.1 п.13 додатка №2 до Угоди угоду було розірвано, що підтверджується листом ТОВ від 26 жовтня 2011 року. (а.с.18).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. З, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. З ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Аналіз п. 7 ч. З ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

У той самий час предметом Угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах "АвтоТак", є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Відповідно до ст. 2 Угоди ТОВ "АВТО ПРОСТО" гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених Угодою.

Статтею 3 Угоди передбачено, що ТОВ "АВТО ПРОСТО" зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами Угоди. При цьому відповідно до ст. 8.2 додатку № 2 до Угоди поняття "право на отримання автомобіля" означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання. Водночас ТОВ "АВТО ПРОСТО" зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.

Відповідно до Угоди між ТОВ "АВТО ПРОСТО" та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом ЗО календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який .одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1 додатку № 2).

Передбачені Угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в Угоді "Чисті внески" або "Внесок в оплату товару".

Відповідно до розд. 1 Визначення термінів додатку № 2 до Угоди "Цілий Чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля. Половинний Чистий внесок - це половина Цілого чистого внеску".

Згідно з п. 2.6 ст. 2 додатку № 2 до Угоди Чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.

Таким чином, в Угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені Чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім'я споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати - 100% від ціни автомобіля.

Отже, Угодою передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної Угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ "АВТО ПРОСТО" виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобілі споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

Отже, за системою придбання автомобілів у групах "АвтоТак" кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в Угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатку № 2 до Угоди).

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-1V "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п. 11і, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган) (далі - Нацкомфінпослуг), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 9 жовтня 2012 року № 1676 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах") (далі - Ліцензійні умови).

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах.

З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг.

Згідно з п. 1.2 ч. 1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Відповідно до додатку № 2 Угоди система "АвтоТак" - це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг АВТО ПРОСТО з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи - порядковий номер його в групі. Після формування групи учасників залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому Угодою (ст. ст. 5, 6 додатку № 2 до Угоди), і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

Отже, отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших клієнтів відповідача.

Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття "пірамідальна схема" та "придбання товарів у групах". Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності "пірамідальної схеми" згідно з п. 7 ч. З ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Так, за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається, у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них, оскільки в кінцевому підсумку товар одержать усі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш "активними", за умови виконання ними умов договору.

Ураховуючи те, що ТОВ "АВТО ПРОСТО" отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо "придбання товарів у групах" у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, то суд вважає, що така діяльність здійснюється товариством легітимно на законних підставах.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час укладення Угоди ОСОБА_2 отримав примірник Угоди та додатки до неї, які містять опис послуг ТОВ "АВТО ПРОСТО".

Відповідно до ст. 10 Угоди підписання цієї Угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди й додатків до неї.

Згідно з п. 13.8 ст. 13 додатку № 2 до Угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з Угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі "АвтоТак". При цьому в разі розірвання Угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ "АВТО ПРОСТО". Для цього необхідно письмово повідомити ТОВ "АВТО ПРОСТО" про розірвання Угоди. Однак, як установлено судом, ОСОБА_2 із заявою про розірвання Угоди в семиденний термін до ТОВ "АВТО ПРОСТО" не звертався, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами Угоди.

Згідно до п.13.2 ст.13 Угоди учасник уповноважує АВТО Просто щомісяця здійснювати відрахування в розмірі 5% від кожного сплаченого Чистого внеску до Фонду для повернення коштів.

П.13.3 ст.13 Угоди передбачає, що сума Чистих внесків, що підлягає поверненню, розраховується відповідно до Поточної ціни Автомобіля, дійсної в місяці, коли такий Учасник повідомив АВТО ПРОСТО про розірвання Угоди, за вирахуванням Відступного за відмову від Угоди у розмірі 2 Цілих Чистих внесків.

Пунктом 13.4 ст.13 Угоди встановлена черговість повернення коштів…

А п.13.5 ст.13 Угоди передбачає повернення коштів частково за рахунок наявних коштів, а решту за рахунок наступних надходжень коштів до Фонду для повернення коштів.

ОСОБА_2, як Учасник Угоди був ознайомлений і з цими пунктами ст..13 Угоди та погодився з ними.

Суд вважає, що положення пунктів 13.2,13.3,13.4 ,13.5 Угоди відповідають вимогам норм ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», 203, 215-216, 509, 638, 651, 611, 623,624, 653 ЦК України і вказані у цих пунктах обставини відповідно до цих норм не можуть бути підставою для визнання недійсними саме цих конкретно умов Угоди та немає підстав для визнання недійсним договору в цілому.

Суд зазначає, що підставою недійсності Угоди є несправедливість умов Угоди, що передбачено ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", але в судовому засіданні цього не встановлено.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. З, ч. З ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Але в судовому засіданні вказаних ознак не встановлено.

Суд вважає, що при укладенні вказаної Угоди виконані умови ст.638 ЦК України, оскільки сторони в належній (письмовій) формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, суд враховує, що фактично договір був розірваний відповідно до вимог ст.651 ЦК України за заявою ОСОБА_2 та за згодою ТОВ.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_2 ТОВ не спричинило ніяких збитків в розумінні норм ст.ст.623,624 ЦК України.

Таким чином, суд в задоволенні позову відмовляє за необґрунтованістю.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивачем обраний не той спосіб захисту.

На підставі викладеного і ст.ст.2, 3, 15,16, 203, 215-216, 509, 638, 651, 611, 623,624, 653 ЦК України, ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 10-11, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання недійсним умов договору, що обмежують права споживача та відшкодування збитків відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М.Зайцев