Дата документу 08.02.2014
ЄУ № 420/1258/13-к
Провадження №1-кп/420/7/14
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2014 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.
при секретарі Войтенко О.А.
за участю прокурора Сичова М.М.
обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 11.05.2012 року Кам'янобрідським районним судом м. Луганська за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, згідно ухвали апеляційного суду Луганської області від 25.09.2012 року звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
19 липня 2013 року приблизно об 11-00 ОСОБА_1, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами та маючи намір на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, під час виконання за проханням останнього будівельних робіт в приміщенні недобудованого будинку, скориставшись тим, що ОСОБА_3 залишив без нагляду житловий будинок, через незакриті вхідні двері проник до житлового будинку ОСОБА_3, звідки таємно викрав ланцюжок із золота проби 585 вагою 4 грама, вартістю 400 грн. та каблучку із золота проби 585 вагою 3 грама вартістю 600 грн., які звернув на свою користь, чим ОСОБА_3 були спричинені матеріальні збитки на загальну суму 1000 грн.
Повторно, 26 липня 2013 року приблизно о 02-00 год. ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами та маючи намір на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_3, прибув на територію домоволодіння останнього за адресою: АДРЕСА_2, де за допомогою принесеної із собою викрутки виставив скло у віконній рамі та через віконний отвір проник до приміщення недобудованого будинку ОСОБА_3, де за допомогою викрутки пошкодив металеву скобу кріплення навісного замка на кришці дерев'яної скрині, та з скрині таємно викрав грошові кошти ОСОБА_3 в сумі 7500 грн., звернувши їх на свою користь, чим ОСОБА_3 були спричинені матеріальні збитки на вищевказану суму.
Повторно, 30 липня 2013 року приблизно о 03-00 год. ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами та маючи намір на таємне викрадення грошових коштів та майна ОСОБА_3, прибув на територію домоволодіння останнього за адресою: АДРЕСА_2, де за допомогою викрутки виставив віконне скло та через віконний отвір проник до приміщення недобудованого будинку ОСОБА_3, де за допомогою принесеної із собою металевої монтіровки зірвав скобу кріплення навісного замка на кришці дерев'яної скрині та із скрині таємно викрав грошові кошти в сумі 8600 грн., 4 пляшки горілки
«Горілочка» ємністю 0,5 л кожна вартістю 30,50 грн. кожна, 10 пакетів цукру вагою 1 кг кожен вартістю 7,5 грн. за 1 кг. Також ОСОБА_1 з двох морозильних камер таємно викрав 3,5 кг заморожених ягід малини вартістю 20 грн. за 1 кг, 6 кг заморожених ягід клубники вартістю 20 грн. за 1 кг, 13 кг замороженого м'яса вутки вартістю 40 грн. за 1 кг, 13 кг замороженого м'яса куриці вартістю 40 грн. за 1 кг, 26 кг замороженого м'яса кози вартістю 40 грн. за 1 кг, 1,5 кг замороженої риби Хек вартістю 36 грн. за 1 кг. З приміщення кімнат недобудованого будинку ОСОБА_1 також таємно викрав електричний чайник вартістю 72 грн., термос ємністю 1 л вартістю 44 грн., промисловий електричний фен «ROWERTEC» вартістю 192,50 грн., скляну салатницю діаметром 20 см вартістю 6 грн., 4 господарські сумки, які належать ОСОБА_4 Із місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник, звернувши викрадене майно та грошові кошти на свою користь, чим ОСОБА_3 були спричинені матеріальні збитки на загальну суму 11121,00 грн., ОСОБА_4 - 314,50 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині не визнав, цивільні позови потерпілих також не визнав. Пояснив, що працював два дні по найму у ОСОБА_3 - підбивав стелю пластиком в недобудованому будинку, який знаходиться на подвір'ї ОСОБА_3 За виконану роботу з ним розраховувалася ОСОБА_4 на подвір'ї. Крадіжок золота, грошових коштів та майна не вчиняв. Зазначив, що показання дані під час досудового розслідування, він надавав під тиском працівників міліції, тому вони є неправдивими і не відповідають дійсності.
Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів, перевірених судом.
Показами потерпілого ОСОБА_3, який пояснив що 19.07.2013 року ОСОБА_1 підбивав пластиком стелю в його недобудованому будинку. Під час виконання цих робіт, повернувшись з городу, він бачив, як ОСОБА_1 виходив з житлового будинку, звідки, як потім з'ясувалося, були викрадені золоті вироби. З приміщення недобудованого будинку, а саме: зі скриньки були викрадені грошові кошти, перший раз в сумі 7500,00 грн., другий - 8600 грн., з морозильної камери - заморожене м'ясо, ягоди.
Показами потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 прийшов до них 18.07.2013 року по обіді та попросив роботу, на що вона запропонувала йому підбити стелю пластиком в недобудованому будинку. Він з'їздив додому за інструментом, повернувшись дві-три години попрацював. Наступного дня приїхав вранці приблизно о 09 чи 10 год., та сказав, що для роботи йому не вистачає саморізів. Вона пішла до магазину за саморізами, залишивши житловий будинок без нагляду. Після того, як ОСОБА_1 закінчив роботу, вона розрахувалася з ним на подвір'ї. Шкатулка, в якій знаходилися золотий ланцюжок та каблучка, лежала відкрито на етажерці, крадіжку виявили не відразу.
Показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що 30.07.2013 року приблизно о 07 чи 08 год. ранку йому зателефонувала сестра ОСОБА_4 і розповіла про те, що у батька скоїли крадіжку. Він приїхав до батька і йому стало відомо про те, що вночі з недобудованого будинку було викрадено гроші, продукти харчування та електричні прилади - будівельний фен, термос, чайник, з житлового будинку викрадено золоті вироби. Зі слів батька ОСОБА_3 йому стало відомо, що в будинку, окрім ОСОБА_1, нікого не було. Він вирішив перевірити та поїхав до ОСОБА_1 додому. Мати ОСОБА_1 повідомила, що з учорашнього дня не бачила сина. Вони зателефонували ОСОБА_1 та запросили приїхати додому, на що він відповів, що з обіду учорашнього дня, тобто з 29.07.2013 року, знаходиться в м. Луганськ, та спитав, в чому його підозрюють. Приблизно 08-10 серпня 2013 року в приміщенні Новопсковського РВ ГУМВС ОСОБА_1 в розмові з ним визнав, що це саме він скоїв крадіжки, просив забрати заяву, обіцяючи відшкодування викраденого. Просив не доводити до суду, бо не хоче в тюрму.
Показами свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні показав, що влітку 2013 року ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням відвезти його на його ж (ОСОБА_1) автомобілі до м. Луганська, оскільки сам не мав посвідчення водія, пообіцявши йому за це 300 грн., а потім ще 100 грн. ОСОБА_1 в автомобілі перевозив чотири клітчаті сумки з різними речами, серед яких він розпізнав заморожене м'ясо. Сумки були досить важкі. На задньому сидінні автомобіля він бачив горілку, чайник, покривало. В м.Луганську біля слідчого ізолятора ОСОБА_1 передав сумки невідомій особі. В подальшому на прохання ОСОБА_1 він передав автомобіль ВАЗ, на якому вони їздили до м.Луганськ, Кривобогову.
Показами свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що 11.09.2013 року з 11-55 год. до 12-36 год. був присутній в якості понятого при проведенні слідчого експерименту за адресою: АДРЕСА_2. Під час слідчого експерименту ОСОБА_1 добровільно без будь чиєї допомоги пояснював та показував, де і яким чином здійснив крадіжку золотих виробів, майна та грошових коштів. Свідок ОСОБА_8 підтвердив справжність свого підпису та обставини, описані в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.09.2013 року.
Показами свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що 11.09.2013 року з 11-55 год. до 12-36 год. була присутньою в якості понятого при проведенні слідчого експерименту за місцем проживання ОСОБА_3, під час якого ОСОБА_1 добровільно розповідав та показував, як за допомогою викрутки вийняв шибку у вікні, заліз у вікно, підійшов до скриньки, відкрив її, взяв сумочку та з неї взяв гроші, в холодильнику взяв заморожені м'ясо та фрукти, та через вікно виніс. Щодо грошей, казав, які саме купюри брав. Свідок ОСОБА_5 підтвердила справжність свого підпису та обставини, описані в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.09.2013 року.
Показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які в судовому засіданні пояснили, що влітку 2013 року ОСОБА_1 витрачав кошти на ремонт автомобіля, зокрема ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_1 приходив до нього в магазин та купував акумулятор на автомобіль ВАЗ.
Письмовими доказами - матеріалами кримінального провадження:
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2013 року та відеозаписом зі слідчого експерименту, дослідженого в судовому засіданні. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 на місці добровільно детально без застосування примусу в присутності понятих пояснив про обставини та спосіб вчинених ним крадіжок. При цьому вказуючи на індивідуальні особливості предметів, які викрав, зокрема те, що золота каблучка була з камінцями білого кольору, точне місцезнаходження майна та грошей, що були ним викрадені;
- протоколом огляду місця події від 30.07.2013 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких місцем огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_2, на якому зліва знаходиться недобудований цегляний будинок, справа - жилий будинок. Під час огляду виявлені та вилучені металева монтіровка діаметром 1,5 см довжиною 42 см, інструкція з експлуатації промислового фену «ROWERTEC»;
- висновком судово-товарознавчої експертизи № 251/09/13 від 07.09.2013 року, відповідно до якого залишкова вартість викраденого майна, а саме: електричного чайника, термоса, будівельного електричного фену, скляної салатниці, ланцюжка з золота, каблучки із золота, станом на 18-30.08.2013 року з урахуванням експлуатаційного зносу становить 1314,50 грн.;
- довідками про вартість продуктів харчування, згідно яких вартість 1 кг м'яса куриці становить 40 грн., 1 кг м'яса кози - 40 грн., 1 кг м'яса вутки - 40 грн., 1 кг замороженої клубники - 20 грн., 1 кг малини - 20 грн., 1 кг цукру - 7,50 грн., 1 кг мороженої риби «Хек» - 36 грн.; 1 пляшки горілки «Горілочки» ємністю 0,5 л - 30,50 грн.
- протоколом огляду місця події від 09.08.2013 року, відповідно до якого місцем огляду є кабінет № 5 Новопсковського РВ ГУМВС України в Луганській області за адресою: вул. Пролетарська, 20, смт. Новопсков. Під час огляду у ОСОБА_1 виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа 5230», сім-карта мобільного оператора МТС абонентський номер НОМЕР_1.
Дослідженими в судовому засідання речовими доказами: металевою монтіровкою, інструкцією з експлуатації промислового фена «ROWERTEC».
Зважаючи на викладене, суд вважає доведеними обставини вчинення обвинуваченим злочину, так як вони викладені прокурором в обвинуваченні.
Кількість, найменування та вартість викрадених грошових коштів та майна визначається судом на підставі показань потерпілих, даних протоколу проведення слідчого експерименту від 11.09.2013 року, висновку судово-товарознавчої експертизи, довідок про вартість викраденого майна.
Суд, керуючись ст. 94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності, та взаємозв'язку, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності, та приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого діяння.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про непричетність до вчинення крадіжки не можуть бути прийняті судом до уваги та повністю спростовуються сукупністю доказів досліджених судом.
Так, оцінюючи послідовність становлення показань ОСОБА_1, суд звертає увагу, що останній при допиті його в якості підозрюваного 30.08.2013 року, 12.09.2013 року та 30.09.2013 року, визнавав свою вину, а під час судового розгляду кримінального провадження змінив свою процесуальну позицію, що на думку суду, свідчить про певну тенденцію вироблення позиції захисту з врахуванням і осмисленням подій, що відбулися.
Так, покази обвинуваченого про непричетність до крадіжки повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні даними протоколу огляду місця події від 30.07.2013 року, та даними протоколу слідчого експерименту від 11.09.2013 року , які узгоджуються між собою.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 з приводу того, що пояснення щодо переліку вкраденого майна та грошових коштів він давав під диктовку працівників міліції, ОСОБА_6, суд оцінює критично, оскільки під час проведення слідчого експерименту він (ОСОБА_1) добровільно розповідав про обставини вчиненого, показав, де знайшов грошові кошти, їх суму та номінали купюр, звідки брав заморожене м'ясо та ягоди клубники і малини, горілку, електричний чайник, термос, будівельний електричний фен, скляну салатницю, як складав вказані речі в сумки, та виносив їх. Також розповів, як під час проведення робіт у ОСОБА_3, скориставшись відсутністю господарів, зайшов до житлового будинку, звідки викрав золотий ланцюжок та золоту каблучку, при цьому вказував на індивідуальні особливості викрадених предметів, які були відомі тільки потерпілим, точне місцезнаходження майна. В ході дослідженого під час судового слідства відеозапису слідчого експерименту, впливу, тиску, будь-яких насильницьких дій з боку працівників правоохоронних органів до обвинуваченого не застосовувалося.
Допитані в судовому засіданні свідки надали пояснення, які повністю узгоджуються між собою та з іншими доказами, є логічними та послідовними, не викликають сумнівів та вказують на причетність ОСОБА_1 до вчиненого злочину.
Суд не має підстав не враховувати показання свідка ОСОБА_7, який попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, приведений судом до присяги, є особою, у якої відсутні будь-які підстави для обмови обвинуваченого, з приводу перевезення в автомобілі сумок з продуктами харчування, які ОСОБА_1 вважає неправдивими, та сприймає їх як такі, що підтверджують вину ОСОБА_1, а заперечення ОСОБА_1 - як спосіб уникнення відповідальності за вчинене.
Також в ході досудового слідства, а також під час судового розгляду справи не було отримано даних, які могли б свідчити про те, що до вказаного злочину могли бути причетні інші особи.
Не знайшли свого підтвердження покази обвинуваченого про застосування до нього заходів фізичного впливу з боку працівників Новопсковського РВ ГУМВС під час його доставки з м. Луганськ до Новопсковського РВ ГУМВС, оскільки вказані факти були предметом службового розслідування в Новопсковському РВ ГУМВС України у Луганській області, за результатами якого не знайшли свого підтвердження.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники Новопсковського РВ ГУМВС ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що на підставі окремого доручення слідчого Табунщикової Ю.В. затримали ОСОБА_1 в м. Луганську та доставили в Новопсковський райвідділ, при цьому ОСОБА_1 добровільно проїхав з ними до райвідділу. Протокол затримання не складали. Під час доставки ОСОБА_1 в райвідділ заборонені заходи впливу до ОСОБА_1 не застосовували.
Твердження ОСОБА_1 про застосування до нього заходів фізичного впливу з боку працівників міліції спростовуються поясненнями самого ОСОБА_1, який під час судового слідства змінював свої покази з цього приводу, а саме: спочатку пояснював, що працівники міліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в м. Щасті на р. Сіверський Донець, змушуючи його зізнатися в крадіжці, нахиляли до води та погрожували електрошокером, потім - що розмова між ними відбувалася в декількох метрах від річки. Вказане дає підстави суду критично відноситися до таких показів обвинуваченого ОСОБА_1
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть не перебуваючи під вартою, обвинувачений ОСОБА_1 зі скаргами на дії працівників правоохоронних органів ні до прокуратури Новопсковського району ні до Новопсковського РВ ГУМВС не звертався.
Суд визнає такими, що не впливають на висновок суду про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, пояснення обвинуваченого щодо його незаконного утримання протягом семи днів в Новопсковському РВ ГУМВС, оскільки сам ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що його ніхто насильно в приміщенні Новопсковського РВ ГУМВС не утримував, що знаходився він там добровільно.
Також вказані покази обвинуваченого ОСОБА_1 спростовуються дослідженими під час судового слідства матеріалами службового розслідування, зокрема, витягом з Журналу обліку доставлених відвідувачів та запрошених до Новопсковського РВ ГУМВС України у Луганській області, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з'являвся до райвідділу за викликом слідчого, працівників карного розшуку, при цьому претензій до працівників міліції не мав, про що маються відповідні записи.
Крім того, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснила, що зустрічалася з ОСОБА_1 біля Новопсковського РВ ГУМВС, останній ні на що не скаржився.
Таким чином, з урахуванням наведених допустимих, об'єктивних та достатніх доказів у справі, суд вважає винність обвинуваченого ОСОБА_1 у інкримінованому діянні доведеною повністю. Показання обвинуваченого в судовому засіданні суд розцінює як обраний спосіб захисту від обвинувачення з метою ухилитися від відповідальності й уникнути покарання, оскільки вони є такими, що не відповідають встановленим обставинам у справі і спростовуються наведеними вище доказами.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить рецидив злочину.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином; особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, де характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, розлучений, на утриманні має малолітню доньку, а також те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності при аналогічних фактичних обставинах, вчинив новий злочин при не знятій та непогашеній судимості, офіційно суспільно корисною працею не займається, відсутність будь-якого каяття у вчиненому, що свідчить про відверте небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, відсутність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, думку прокурора та потерпілих щодо покарання та його виду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, строк якого слід визначити в межах санкції статті, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, суд вважає за необхідне до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, суд зараховує в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення, починаючи з 16.12.2013 року.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою суд вважає необхідним до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтримав свої позовні вимоги щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, та просив стягнути з обвинуваченого на його користь майнову шкоду в розмірі 19621,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок вчинення ОСОБА_1 злочину йому завдано значної майнової шкоди. Крім того, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 йому завдана значна моральна шкода, яка полягає у додаткових зусиллях для поновлення своїх прав, приниженні його як інваліда ВОВ, який має право на особливу повагу та захист з боку суспільства та держави, прояві неповаги до нього з боку обвинуваченого, великих майнових втратах, погіршенні самопочуття та здоров'я.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтримала свої позовні вимоги та просила стягнути з обвинуваченого на її користь завдану їй майнову шкоду у розмірі 314,50 грн. та моральну шкоду в сумі 500,00 грн. Зазначила, що завдана їй моральна шкода полягає у додаткових зусиллях для поновлення її прав, погіршенні самопочуття та здоров'я, пережитому моральному стресі.
Вирішуючи питання про відшкодування потерпілим матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_1, які виразились у таємному викраденні майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходяться в причинному зв'язку з негативними наслідками, які настали для останніх у виді заподіяння майнової шкоди ОСОБА_3 на загальну суму 19621,00 грн., ОСОБА_4 - 314,50 грн., підстав для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку по відшкодуванню заподіяної шкоди суд не вбачає, тому цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_16 в частині відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про відшкодування потерпілим моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт спричинення позивачу моральних або фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин або якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі або в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду і з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.
Згідно ч. 1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, суд вважає, що потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їм в результаті протиправних дій обвинуваченого було заподіяно моральну шкоду.
Разом з тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З урахуванням викладеного, враховуючи вимоги розумності і справедливості, обставини справи, цивільні позови про відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3 в сумі 10000 грн. та потерпілій ОСОБА_4 в сумі 500 грн., суд вважає за можливе задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4000,00 грн., на користь ОСОБА_4 - 400,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, розмір якої відповідає ступеню моральних страждань потерпілих, пов'язаних із вчиненням щодо них неправомірних дій обвинуваченим.
У чинність ст. 124 КПК України процесуальні витрати - 250 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Досліджений в судовому засіданні речовий доказ - грошова купюра номіналом 20 грн. серії МК № 8905027 - ні підтверджує ні спростовує вини ОСОБА_1 в інкримінованому діянні, тому, на думку суду, має бути повернута власнику ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 11.05.2012 року у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з 16.12.2013 року.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 19621,00 (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять одну) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 4000,00 (чотири тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовити повністю.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 314 (триста чотирнадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 400 (чотириста) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 відмовити повністю.
Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь судового експерта-оцінщика - ФОП «ОСОБА_19», банк: філія Луганського ОУ АТ «Ощадбанк»; рахунок: НОМЕР_2; код: НОМЕР_3; МФО: 304665; призначення платежу: за послуги оцінки.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.
Речові докази по справі: металева монтіровка, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Новопсковського районного суду Луганської області, - знищити; інструкція з експлуатації промислового фена «ROWERTEC», яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Нокіа 5230», сім-карта мобільного оператора «МТС», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Новопсковського районного суду Луганській області, грошові кошти в сумі 20,00 грн. (одна купюра номіналом 20 грн. серії МК № 8905027), яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - повернути власнику ОСОБА_1.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя:
Судове рішення № 38249144, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області) було прийнято 08.02.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1258/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: