Ухвала суду № 38248498, 03.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/2356/13-ц Головуючий у І інстанції Потеряйко С.А.Провадження № 22-ц/780/1551/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 56 03.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

При секретарі: Власенко О.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 03 січня 2014 року по справі за позовом Тоариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 8 763,73 грн.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року позивач звернувся в суд з зазначеним позовом.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28 листопада 2011 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_2 була укладена угода № 377442. У січні 2012 року позивач отримав від відповідача заяву про розірвання угоди, і за умовами угоди позивач у березні 2013 року повернув ОСОБА_2 8 763,73 грн чистих внесків.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року угоду № 377442 від 28 листопада 2011 року визнано недійсною, стягнуто з ТОВ «АВТО ПРОСТО» на користь ОСОБА_2 18 321, 15 грн. На виконання рішення суду позивач перерахував ОСОБА_2 суму 18 321,15 грн. Всього на виконання угоди позивач повернув ОСОБА_2 суму 27 084,88 грн, тоді як рішенням апеляційного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року встановлено, що ОСОБА_2 за умовами угоди сплатила 18 321,15 грн. Різниця між фактично сплаченою сумою ОСОБА_2 і фактично перерахованою їй сумою становить 8 763,73 грн, яку позивач просить стягнути із ОСОБА_2 як безпідставно отриману.

На вимогу про повернення суми 8 763, 73 грн направлену в липні 2013 року ОСОБА_2 жодним чином не відреагувала.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 03 січня 2014 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» 8 763, 73 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі посилалася на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, 28 листопада 2011 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_2 була укладена угода № 377442. У січні 2012 року позивач отримав від відповідача заяву про розірвання угоди, і за умовами угоди позивач у березні 2013 року повернув ОСОБА_2 8 763,73 грн чистих внесків.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року угоду № 377442 від 28 листопада 2011 року визнано недійсною. Стягнуто з ТОВ «АВТО ПРОСТО» на користь ОСОБА_2 18 321, 15 грн. На виконання рішення суду позивач перерахував ОСОБА_2 суму 18 321,15 грн. ( а.с. 14,15 ). Всього на виконання угоди позивач повернув ОСОБА_2 суму 27 084,88 грн, тоді як рішенням апеляційного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року встановлено, що ОСОБА_2 за умовами угоди сплатила 18 321, 15 грн. ( а.с. 9-11). Різниця між фактично сплаченою сумою ОСОБА_2 і фактично перерахованою їй сумою становить 8 763,73 грн.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 зазначала, що дійсно отримала кошти в сумі 8 763,73 грн - у березні 2013 року, а кошти в сумі 18 321,15 грн - у червні 2013 року, після того як подала виконавчий лист на примусове виконання рішення суду, і враховуючи, що кошти після розірвання угоди у січні 2012 року, вона отримала лише у березні 2013 року, вважає кошти 8 763,73 грн відшкодуванням моральної шкоди та витрат на правову допомогу, однак таких позовних вимог ОСОБА_2 не заявляла.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Оскільки, відповідач безпідставно отримала кошти в сумі 8 763,73 грн, вірним є висновок суду про задоволення позову.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіряючи під час розгляду справи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 03 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: