Постанова № 38248321, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17783/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевич М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміністратор недержавного пенсійного фонду "Пенсійне забезпечення" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміністратор недержавного пенсійного фонду "Пенсійне забезпечення" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адміністратор недержавного пенсійного фонду "Пенсійне забезпечення", звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг, в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг від 29 жовтня 2013 року за №14/3/37-нпз про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміністратор недержавного пенсійного фонду "Пенсійне забезпечення" (код ЄДРПОУ 32958592, м. Київ, вул. Тростянецька, 8В) штрафної санкції у розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн. в цілому.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміністратор недержавного пенсійного фонду "Пенсійне забезпечення" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

За наслідками розгляду звітності ВНПФ "Перший національний відкритий пенсійний фонд" за I півріччя 2013 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Адміністратор недержавного пенсійного фонду "Пенсійне забезпечення" до Нацкомфінпослуг, останнім встановлено, що у формі НПФ-2 "Звіт про склад, структуру та чисту вартість активів НПФ" додатку 3 до Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, та у довідці про чисту вартість активів НПФ станом на 30.06.2013 р. загальна вартість активів станом на 30.06.2013 р. складає - 109 189 639,51 грн., в той час як за даними форми звітності "Баланс" (Звіт про фінансовий стан) рядок 1900 (колонка 4) ця сума складає 109 188,00 тис. грн., у тому числі загальна сума зобов'язань фонду станом на 30.06.2013 р. складає - 19 852,66 грн., в той час як за даними формами фінансової звітності "Баланс" (Звіт про фінансовий стан) рядок 1695 (колонка 4) ця сума складає 18,00 тис. грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем статті 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та частини 6 статті 21 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", про що зазначено в Акті про порушення законодавства про фінансові послуги Товариством з обмеженою відповідальністю "Адміністратор недержавного пенсійного фонду "Пенсійне забезпечення" від 03 жовтня 2013 року №14/3/37-нпз.

На підставі акта про порушення законодавства Відповідачем було прийнято оскаржувану Постанову, якою було встановлено два правопорушення:

1. за результатами звітності щодо ВНПФ «Перший національний відкритий пенсійний фонд» - невідповідність даних у формі НПФ-2 «Звіт про склад, структуру та чисту вартість активів НПФ» додатку №3 до Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 27.10.11 №674 (далі по тексту - Положення №674), у довідці про чисту вартість активів НПФ станом на 30.06.13 даним форми фінансової звітності «Баланс» (рядок 1900 (колонка 4)та рядок 1695 (колонка 4);

2. за результатами розгляду звітності щодо ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» за І квартал 2013 року встановлено, що у формі НПФ - 1 «Загальні відомості про недержавний пенсійний фонд» (№2 до Положення №674), не зазначено особу, яка здійснює управління активами. При цьому, довідка про чисту вартість активів НПФ завірена директором TOB «АНПФ «Пенсійне забезпечення» Дроздовою Ю.В.

В результаті розгляду справи за цими правопорушенням Відповідачем застосовано до TOB «АНПФ «Пенсійне забезпечення» такий захід впливу, як штраф у розмірі 300 (триста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5 100 гри.

В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необгрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» адміністратор зобов'язаний складати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність пенсійного фонду відповідним органам виконавчої влади та раді пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» адміністратор що квартально подає звітність з недержавного пенсійного забезпечення Нацкомфінпослуг, радам пенсійних фондів, з якими він уклав договори про адміністрування пенсійних фондів. Щорічно адміністратор подає Нацкомфінпослуг - по кожному пенсійному фонду зведений звіт, який містить інформацію про пенсійний фонд, а також дані звітів про здійснення ним адміністрування такого пенсійного фонду та звітів, наданих протягом звітного року адміністратору особами, які здійснюють управління активами, та зберігачем. Порядок подання адміністратором звітності особам, визначеним цією частиною, та вимоги до змісту такої звітності встановлюються Нацкомфінпослуг. Також в цій статті йдеться про звітність особи, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, зберігача, страхових організацій, банківських установ, а також про виписки, що щорічно подаються адміністратором учасникам фондів.

Так, щодо першого правопорушення, з матеріалів справи вбачається, що відповідач прийшов до висновку про невідповідність даних у формі НПФ-2 «Звіт про склад, структуру та чисту вартість активів НПФ» додатку №3 до Положення №674, у довідці про чисту вартість активів НПФ станом на 30.06.2013 даним форми фінансової звітності «Баланс» (рядок 1900 (колонка 4) та рядок 1695 (колонка 4)

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що невідповідність даних виникла на тій підставі, що до Нацкомфінпослуг дані фінансовими установами надаються відповідно до Положення Нацкомфінплослуг №674, яким зобов'язано формувати і подавати звітність до Нацкомфінпослуг у гривнях, а до органів статистики - у відповідності до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до складання фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, яким всі підприємства незалежно від форм власності та організаційно-правової форми зобов'язано подавати баланс до органів статистики у тисячах гривень, без десяткового знаку (Баланс (Звіт про фінансовий стан) є додатком №1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку, 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», і саме в ньому визначено, що одиницею виміру є тисяча грн. без десяткового знака).

При цьому, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта, що при винесенні рішення Відповідач повинен був порівняти дані звітності з недержавного пенсійного забезпечення у формі НПФ-2 з даними балансу для того, щоб зробити правильний висновок, що данні у обох формах абсолютно тотожними, і такими, що повністю виповідають одне одному, а невідповідність виникає внаслідок математичного округлення (відсічення трьох останніх цифр) в Балансі. І в такому форматі баланс подається до органів статистики всіма, без винятку, підприємствами і не може бути округлено іншим чином, що підтверджено наданим розрахунком.

Так, з матеріалів справи вбачається, що округлення показників в даному випадку є незначним, а допустимим, адже воно не перевищує 5% від загальної вартості активів.

Відповідно до ч. 2 Розділу І Національного положення (стандарту), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Тому, в будь-якому випадку, незважаючи на факт перевищення п'ятивідсоткового порогу суттєвості чи відсутність такого факту, будь-яке підприємство (крім банків і бюджетних підприємств) зобов'язано подавати до органів статистики баланс саме у такому вигляді, у тисячах гривень. А в разі перевищення порогу суттєвості заходи впливу будуть застосовувати саме органи статистики, і це питання ніяк не стосується Нацкомфінпослуг.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що позивачем подана до відповідача недостовірна інформація, оскільки показники фінансової звітності, визначеної Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суперечать показникам звітності з недержавного пенсійного забезпечення, поданої позивачем до Нацкомфінпослуг.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не допущено даного правопорушення, зокрема надання невідповідних даних у формі НПФ-2 «Звіт про склад, структуру та чисту вартість активів НПФ».

Щодо іншого правопорушення, а саме, не зазначення особи, яка здійснює управління активами у формі НПФ - 1 «Загальні відомості про недержавний пенсійний фонд», колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у звітності щодо діяльності ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» у формі НПФ - 1 «Загальні відомості про недержавний пенсійний фонд» додатку №2 до Положення не зазначено особу, яка здійснює управління активами.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта, що звітність подавалась після закінчення строку дії попереднього договору про управління активами між TOB «АНПФ «Пенсійне забезпечення» та ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту», також радою Фонду не укладено договір про управління активами з новою особою, що здійснює управління активами.

Зокрема, апелянтом надано як доказ закінчення договірних відносин з управління активами та відсутності на момент винесення Відповідачем оскаржуваної постанови у ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» компанії з управління його активами копії таких договорів:

1. договір про управління активами від 24 травня 2012 року, укладений Радою Відкритого недержавного пенсійного фонду «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» укладено з Позивачем строком дії до 01.11.2012 року.

2. Повідомлення до НКЦПФР про закінчення терміну договору про управління активами пенсійного фонду від 01.10.2012 р. за вйх. №349/10-12.

3. Протокол №1 засідання комісії з нагляду за заміною особи, що здійснює управління активами ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту», створеної НКЦПФР.

4. Лист-запит TOB «АНПФ «Пенсійне забезпечення» від 07.11.2012 р. за вих. 404/11-12 на адресу НКЦПФР;

5. Лист НКЦПФР від 14.01.2013 р. №10/05/787/НК;.

6. Лист-запит TOB «АНПФ «Пенсійне забезпечення» від 20.05.2013 за вих. 121/05-13 на адресу НКЦПФР.

7. Лист НКЦПФР від 26.06.2013 р. за вих. №10/05/12267/НК.

При цьому, судом першої інстанції не досліджено договір про управління активами на предмет його строку дії, тому припустився помилкового висновку про продовження обслуговування ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» TOB «АНПФ «Пенсійне забезпечення» як компанією з управління активами.

Таким чином, оскільки договірні відносини між Позивачем, як компанією з управління активами, та ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» припинилися, а в Законі України «Про недержавне пенсійне забезпечення», рівно як і в підзаконних нормативно-правових актах, немає норми, яка зобов'язує продовжувати виконувати функції особи, що здійснює управління активами, до укладення нового договору про управління активами Позивач не вправі був у формі НПФ - 1 «Загальні відомості про недержавний пенсійний фонд» додатку №2 до Положення №674, вказувати себе як особу, яка здійснює управління активами.

Оскільки на даний час ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» не обслуговує жодна компанія з управління активами, а законодавство не зобов'язує колишню компанію з управління активами продовжувати виконувати функції до укладення радою Фонду з іншою компанією з управління активами, Позивач не вправі був І формі НПФ - 1 «Загальні відомості про недержавний пенсійний фонд» додатку №2 до Положення №674, вказувати будь-яку юридичну особу в якості компанії з управління активами.

Хоча ця функція не належить до повноважень ані адміністратора, ані компанії з управління активами, TOB «АНПФ «Пенсійне забезпечення» неодноразово зверталося до ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» і засновників фонду: TOB «Старт» і Професійної спілки робітників морського транспорту з метою звернення уваги керівництва вищезазначених осіб на припинення договорів та необхідність укладення нових договорів.

Так, апелянтом в суді апеляційної інстанції надано листи, що підтверджують звернення TOB «АНПФ «Пенсійне забезпечення» до фонду і до Регуляторів з метою вирішення ситуації, що склалася:

1. на адресу Нацкомфінпослуг від 10.12.2012 за вих. №365/10-12 - повідомлення про закінчення строку дії договору з адміністрування;

2. на адресу Нацкомфінпослуг від 7.11.2012 за вих. № 404/11-12 - щодо дій адміністратора в разі припинення договорів про надання фінансових послуг.

3. на адресу Нацкомфінпослуг від 20.05.2013 за вих. № 121/05-13 щодо дій адміністратора в разі припинення договорів про надання фінансових послуг просить надати роз'яснення, яким чином розраховувати ЧВА і розносити цей показник по ІПР, якщо Рада, Фонду не уклала договір з особою, що здійснює управління активами НПФ;

4. на адресу Нацкомфінпослуг від 25.10.2013 за вих. № 246/10-13 - щодо дій адміністратора в разі припинення договорів про надання фінанаеових послуг (яким чином розраховувати ЧВА і ОЧВА і яким чином подавати звітність до Нацкомфінпослуг в такому випадку);

5. на адресу НКЦПФР від 01.10.2012 за вих. № 349/10-12 - повідомлення про припинення терміну дії договору про управління активами;

6. на адресу НКЦПФР від 01.10.2012 за вих. № 350/10-12 - інформація про ВНПФ "Пенсійний фонд робітників морського транспорту";

7. на адресу НКЦПФР від 30.10.2012 за вих. № 396/10-12 - щодо дій компанії з управління активами в разі припинення договору про надання послуг;

8. на адресу НКЦПФР від 30.10.2014 за вих. № 397/10-12 - щодо дій адміністратора в разі припинення договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем;

9. на адресу НКЦПФР від 20.05.2012 за вих. №123/05-13 - щодо дій адміністратора в разі

припинення договору про управління активами недержавного пенсійного фонду;

10. на адресу УАІБ від 20.05.2012 за вих. №124/05-13 - щодо дій адміністратора в разі припинення договору про управління активами недержавного пенсійного фонду;

11. на адресу голови Ради ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» та його засновників від 12.10.2012 за вих. 366/10-12.

Також, в матеріалах справи міститься лист-роз'яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг щодо правильності заповнення Позивачем даних звітності щодо ВНПФ «Пенсійний фонд робітників морського транспорту» та її подання в електронній формі, відповідно до Положенням №674.

Так, у листі Нацкомфінпослуг зазначено, що програмним забезпеченням КІС передбачена система контролю коректності заповнення усіх електронних форм такої звітності та її відправлення до Нацкомфінпослуг лише після коректного їх заповнення. При виявленні помилок відображається протокол контролю з переліком повідомлень про помилки, які необхідно виправити.

В листі Нацкомфінпослуг робить висновок, що TOB «АНПФ «Пенсійне забезпечення» и поданні звітності про діяльність недержавного пенсійного фонду заповнює усі иередбачені форми звітності наявними у неї даними на час складання такої звітності,

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», планові аудиторські перевірки діяльності: пенсійних фондів, адміністраторів, компаній з управління активами, зберігачів, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, проводяться не рідше ніж один раз на рік за рахунок юридичних осіб, що перевіряються.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 № 2664-ІП, аудиторські перевірки фінансових установ можуть проводитися лише аудиторськими фірмами або аудиторами, які мають відповідний сертифікат аудитора; внесені до відповідних реєстрів, що ведуться державними органами, які здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Разом з тим, апелянтом надані копії Аудиторських висновків (звітів незалежного аудитора) щодо фінансової звітності та річних звітних даних Непідприємницького товариства Відкритого недержавного пенсійного фонду «Перший національний відкритий пенсійний фонд» та Відкритого недержавного пенсійного фонду «Пенсійний фонд робітників морського транспорту», зроблених Аудиторською фірмою «Аудит-Експрес».

У висновках зазначено, що кожна складова частина річних звітних даних недержавного пенсійного фондів за 2013 рік відповідає вимогам «Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення», затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 27.10.2011 № 674 та інших нормативно-правових актів ,на підставі яких вони складаються.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбач Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення;без дотримання необхідного балансу і будь-якими несприятливими наслідками для прав і інтересів позивача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її в частині та прийняти в цій частині нову постанову суду, якою задовольнити позов.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміністратор недержавного пенсійного фонду "Пенсійне забезпечення" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2013 року - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адміністратор недержавного пенсійного фонду "Пенсійне забезпечення" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг від 29 жовтня 2013 року за №14/3/37-нпз.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 15 квітня 2014 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.