Ухвала суду № 38248269, 14.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/692/14 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

14 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 року посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі та просить постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, визнання нечинним рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. За результатами розгляду, Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалена постанова від 23 грудня 2013 року, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено повністю.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність адміністративної справи між тими самими сторонами, про той самий предмет.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" 08.07.2011 р. №3671-VI (далі - Закон) регулюються суспільні відносини у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні.

Так, частиною першою статті 12 означеного Закону, рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу №456 від 21 жовтня 2013 року та повідомлення №215 від 24 жовтня 2013 року позивачу було відмовлено в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи те, що позивач звернувся лише 23 січня 2014 року, а також враховуючи відсутність підстав для визнання причин такого пропуску строку поважними, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.