Постанова № 38248264, 07.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1938/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

представника позивача - приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" - Сорокіної Н.В.,

представника відповідача - спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України - Тулупової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.03.2014 року № 0000031602, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.03.2014 року № 0000031602.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 р. № 0000031602 є необгрунтованим, таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, повинно бути визнано протиправним та скасоване у зв'язку з наступним.

В Акті перевірки вказано наступне: «Перевіркою достовірності відображених показників у поданій Декларацій з податку на додану вартість за листопад 2013 р. встановлено: ПрАТ «Луганський патронний завод» завищено податковий кредит за жовтень 2013 р. на суму 314 008 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року у сумі 354 496,00 грн. , а також завищено суму податкового кредиту за листопад 2013 року у сумі 187 580,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2013 року у сумі 187 580,00 грн., по взаємовідносинах з TOB «ЛЕО», TOB «Луганськвода».

В ході проведення перевірки ПрАТ «Луганський патронний завод» було надано зведені податкові накладні які включені до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року у сумі 314 007,62 грн., за листопад 2013 року у сумі 187 579,93 грн.

Також в Акті вказано, що в ході проведення перевірки ПрАТ «Луганський патронний завод» до зведених податкових накладних не було надано реєстр первинних документів, що підтверджують факт надання послуг.

На підставі викладеного в Акті перевірки було зроблено висновок, що TOB «ЛЕО» (314439312019) та TOB «Луганськвода» (355547112361) були неправомірно виписані зведені податкові накладні, що не дає право на отримання податкового кредиту ПрАТ «Луганський патронний завод» за вказаними податковими накладними.

В Акті зроблено висновок про те, що TOB «ЛЕО» (314439312019) та TOB «Луганськвода» (355547112361) відповідно до п. 187.1 ст. 187 неправомірно виписані зведені податкові накладні, що не дає право на отримання податкового кредиту ПрАТ «Луганський патронний завод» за вказаними податковими накладними.»

В Акті вказано, що ФЛМУ по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» (054511512017) виписано податкову накладну від 30.06.2012р. №2105/15 на суму ПДВ 21926,69 грн. При цьому попередня оплата відбулась згідно до платіжного доручення від 25.06.2012р. №4362 на суму ПДВ 21 926,69 грн. На підставі цього факту зроблено висновок про те, що податкова накладна мала бути виписана ФЛМУ по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» на першу подію, тобто на дату попередньої оплати.

З даним висновком позивач не згоден з наступних підстав.

ПрАТ «Луганський патронний завод» на підтвердження постачання електроенергії та водопостачання вказаними постачальниками для перевірки були надані всі первинні документи, оформлення яких передбачено договором та чинним законодавством щодо вказаних послуг, у тому числі податкові накладні, оформлені відповідно вищевказаних вимог. Звертаємо увагу на те, що до самих податкових накладних TOB «Луганськвода» і TOB «ЛЕО» у ході перевірки зауважень не було.

Відповідно до договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 152/556 від 01.08.2008р. фактичне водопостачання та водовідведення кожного місяця оформлюється одним документом - груп-рахунком, який неможливо оформити реєстром. Вказані груп-рахунки за червень та вересень 2013 року були надані для перевірки.

Відповідно до договору про постачання електричної енергії № 113/923 від 04.02.2008р. (зі змінами та доповненнями), який діє на теперішній час, постачальник (TOB «ЛЕО») постачає електроенергію споживачу ПрАТ «ЛПЗ») цілодобово. Кількість електроенергії, що подається постачальником, визначається за показниками приладів обліку.

Згідно договору про постачання електричної енергії № 113/923 від 04.02.2008р. фактичне споживання електроенергії оформлюється одним документом - Актом про використану електричну енергію, який неможливо оформити реєстром. Вказані Акти за червень, жовтень та листопад 2013 року були надані для перевірки.

Сплата за водо - і електропостачання здійснюється не як авансовий платіж, а як сплата товару, який постачається безперервно, частками з остаточним розрахунком у кінці місяця і оформленням одного документа одного разу на місяць не пізніше останнього дня місяця (у даному випадку 30.06.2012р., 30.09.2012 р. 30.06.2013 р.,31.10.2013 p., 30.11.2013 р.). Тобто отримувач водо - і електропостачання сплачує фактично поставлений на момент оплати товар.

На погляд позивача, узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної, затверджена наказом ДПС України від 21.12.2012р. №1177, протирічить нормам Податкового кодексу України і не може бути застосована до вище зазначених правовідносин ПрАТ «Луганський патронний завод» і TOB «ЛЕО», і TOB «Луганськвода».

На підставі викладеного позивач вважає висновок перевіряючих про порушення ПрАТ «Луганський патронний завод» ст.ст.187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» безпідставним.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 р. № 0000031602 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 538 495,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 269 247,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи із наступного.

Контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Луганський патронний завод» з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт від 18.02.2014р. №17/28-05-47/32201889.

В ході перевірки встановлено порушення п.200.1, абз. а) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПрАТ «Луганський патронний завод» завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2013р. у розмірі 4 030 167 грн. у зв'язку з ненаданням до перевірки оформлених належним чином документів, що підтверджують факт оплати податкового кредиту та як наслідок суми заявленого бюджетного відшкодування за листопад 2013 року, оплати податкового кредиту за жовтень 2013 року у сумі 354 496 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» і ТОВ «Луганськвода» та оплати податкових накладних, які були включені до податкового кредиту за липень 2013р. і вересень 2013р. та не заявлені до бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах, сплачені у жовтні 2013р.

ПрАТ «Луганський патронний завод» не погодившись з висновками Акту перевірки було надано заперечення від 26.02.2014р. № 314 (вх. № 1379/10 від 26.02.2014р.).

На підтвердження факту оплати податкового кредиту та як наслідок суми заявленого бюджетного відшкодування за листопад 2013 року в розмірі 4 030 167 грн. ПрАТ «Луганський патронний завод» разом із запереченнями надані платіжні доручення оформлені відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління Національного банка України від 21.01.2004р. №22, та ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що не були надані в ході проведення перевірки.

Дані платіжні доручення відповідають переліку платіжних доручень, наведених у зведеному реєстрі заявлених ПрАТ «Луганський патронний завод» сум податкового кредиту попередніх податкових періодів, фактично сплачених та заявлених до бюджетного відшкодування до декларації за листопад 2013 року, наданому ПрАТ «Луганський патронний завод» до перевірки.

Контролюючим органом було задоволено заперечення ПрАТ «Луганський патронний завод» в частині підтвердження бюджетного відшкодування в сумі 3 675 671 грн. та не задовольнило в іншій частині.

На підставі висновків перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0000031602 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 538 495 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 269 247,50 грн.

Складання податкової накладної регулюється ст. 201 Податкового кодексу України. Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, другий залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Враховуючи правило першої події, визначення дати виникнення податкових зобов'язань на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) на дату такої оплати складається податкова накладна. Тобто порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.

TOB «Луганське енергетичне об'єднання» (314439312019) та TOB «Луганськвода» (355547112361) відповідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України неправомірно виписані зведені податкові накладні, що не відповідають нормам діючого законодавства та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту ПрАТ «Луганський патронний завод».

ПрАТ «Луганський патронний завод» на порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту всього на 542 076 грн., в т.ч. за жовтень 2013р. на 354 496 грн., листопад 2013 року на 187 580 грн.

ПрАТ «Луганський патронний завод» на порушення п. 200.1, п. 200.3, абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 542 076 грн., в т.ч. за жовтень 2013р. на суму 354 496 грн., листопад 2013 на суму 187 580 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2013р. на суму 354 496 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «Луганський патронний завод» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.10.2002 року та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.98,99).

Зі статуту приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» вбачається, що товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації. Товариство має самостійний баланс, розрахунковий валютний та інші рахунки в банках (а.с.94-97).

Приватне акціонерне товариство «Луганський патронний завод» перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України та є платником податку на додану вартість, що не заперечують сторони по справі.

19.12.2013 року позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України подано податкову декларацію № 9082180270 за листопад 2013 року, відповідно до якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 4 030 167 грн. (а.с.70,71).

На підставі направлення від 04.02.2014 року № 24, № 25, наказу від 04.02.2014 року № 63 головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту управління податкового супроводження підприємств харчової галузі СДПІ з обслуговування ВПП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України Махно К.К. та головним державним ревізором-інспектором сектору податкового аудиту відділу податкового супроводження підприємств зв'язку, торгівлі та інших галузей СДПІ з обслуговування ВПП у М. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України Гайдаренко С.Б. проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством «Луганський патронний завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.02.2014 р. № 17/28-05-47/32201889 правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством «Луганський патронний завод» заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року (а.с.8-40).

Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.02.2014 р. № 17/28-05-47/32201889 встановлено, що в ході проведення перевірки ПрАТ «Луганський патронний завод» було надано зведені податкові накладні які включені до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року у сумі 314 007,62 грн., за листопад 2013 року у сумі 187 579,93 грн., а саме від наступних постачальників:

TOB «ЛЕО» (314439312019)

- податкова накладна від 31.10.2013 р. № 3479/341 на суму ПДВ 192 431.31 грн. попередня оплата відбувалась згідно платіжних доручень від 04.10.2013 р. № 1648, від на суму ПДВ 54.089,71 грн. від 10.10.2013 р.№о687 на суму ПДВ 43 360,80 грн., від 21.10.2013 р. № 5891 на суму ПДВ 43 360,80 грн., від 25.10.2013 р. № 51 620 грн.;

- податкова накладна від 30.06.2013 р. № 2817/341 на суму ПДВ 108 566.55 грн. попередня оплата відбувалась згідно платіжних доручень від 05.06.2013 р. № 167 на суму ПДВ 35 688,15 грн. від 10.06.2013 р.№176 на суму ПДВ 36 439,20 грн., від 27.06.2013 р. № 232 на суму ПДВ 36 439,20 грн.;

- податкова накладна від 30.11.2013 р. № 4443/341 на суму ПДВ 187 579.93 грн., підприємством було внесено попередню оплату згідно платіжного доручення від 11.11.2013 р. № 6310 на суму ПДВ 52 652,40 грн.

TOB «Луганськвода» (355547112361)

- податкова накладна від 30.06.2012 р. .№213/110 на суму ПДВ 13 009,76 грн. попередня оплата відбувалась згідно платіжних доручень від 05.06.2013 р. № 168 на суму ПДВ 2 732,54 грн. від 11,06.2013 р.№4222 на суму ПДВ 2 732,63 грн., від 11.06.2013 р. №189 на суму ПДВ 2 732,63 грн.

- податкова накладна від 30.09.2012 р. № 178/110 на суму ПДВ 18 561,46 грн. попередня оплата відбувалась згідно платіжного доручення від 25.09.2013 р. № 1607 на суму ПДВ 18 561,48 грн.

ФЛМУ по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» (054511512017)

- податкова накладна від 30.06.2012р. №2105/15 на суму ПДВ 21926,69 грн. попередня оплата відбувалась згідно платіжного доручення від 25.06.2012р. № 4362 на суму ПДВ 21 926,69 грн. та зроблено висновок про те, що податкова накладна мала бути виписана ФЛМУ по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» на першу подію, тобто на дату попередньої оплати.

Вказано, що в ході проведення перевірки ПрАТ «Луганський патронний завод» до зведених податкових накладних не було надано реєстр первинних документів, що підтверджують факт надання послуг.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що TOB «ЛЕО» (314439312019) та TOB «Луганськвода» (355547112361) були неправомірно виписані зведені податкові накладні, що не дає право на отримання податкового кредиту ПрАТ «Луганський патронний завод» за вказаними податковими накладними.

До самих податкових накладних TOB «Луганськвода» і TOB «ЛЕО» у ході перевірки зауважень не було.

ПрАТ «Луганський патронний завод» не погодившись з висновками акту перевірки було надано заперечення від 26.02.2014р. №314 (вх. № 1379/10 від 26.02.2014р.) (а.с.58-62).

Контролюючим органом було задоволено заперечення ПрАТ «Луганський патронний завод» в частині підтвердження бюджетного відшкодування в сумі 3 675 671 грн. та не задовольнило в іншій частині : на суму 542 076,00 грн. завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту , в тому числі за жовтень 2013р. на суму 354 496,00 грн., листопад 2013р. на суму 187 580,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2013 р. на суму 354 496,00 грн. (а.с.63-67).

На підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.02.2014 р. № 17/28-05-47/32201889 та з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 р. № 0000031602 відповідно до якого, у зв'язку з порушенням п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, абз. а) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 538 495,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 269 247,50 грн. (а.с.68).

04 лютого 2008 року між позивачем та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» укладено договір № 113/923 про постачання електричної енергії (а.с.72- 78).

Відповідно до договору про постачання електричної енергії № 113/923 від 04.02.2008р., який діє на теперішній час, Постачальник (TOB «ЛЕО») постачає електроенергію Споживачу ПрАТ «ЛПЗ») цілодобово. Кількість електроенергії, що подається Постачальником, визначається за показниками приладів обліку.

Згідно п.1 Додатку «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 113/923 від 04.02.2008р. (зі змінами та доповненнями), розрахунковим вважається період, який починається з 01 числа місяця та триває до останнього числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п.3 вказаного вище порядку розрахунків за договором величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту електроенергію протягом розрахункового періоду, визначається наступним чином: обсяг спожитої електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Пунктом 4 порядку розрахунків передбачено, що обсяг фактично спожитої електроенергії за розрахунковий період зазначається в Акті про використану електричну енергію , що складається за формою згідно до додатку до договору.

При цьому в п.7 порядку розрахунків вказано, що Споживач в розрахунковий період сплачує електроенергію плановими платежами (наростаючим підсумком):

- протягом 5 днів з початку розрахункового періоду не менше 40% від вартості обсягу електроенергії , постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором;

- протягом 10 днів з початку розрахункового періоду не менше 70% від вартості обсягу електроенергії , постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором;

- протягом 20 днів з початку розрахункового періоду не менше 100% від вартості обсягу електроенергії , постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором.

Таким чином, відповідно до договору про постачання електричної енергії № 113/923 від 04.02.2008р. фактичне споживання електроенергії оформлюється одним документом - Актом про використану електричну енергію, який неможливо оформити реєстром. Вказані акти за червень, жовтень та листопад 2013 року були надані для перевірки (а.с.79-81).

01 серпня 2008 року між позивачем та TOB «Луганськвода» укладено договір № 152 на послуги з водопостачання та водовідведення (а.с.82- 86).

Відповідно п.3.3. договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 152 від 01.08.2008р. (зі змінами та доповненнями), який діє на теперішній час, Постачальник (TOB «Луганськвода») постачає воду Споживачу ПрАТ «ЛПЗ») цілодобово, або за графіком, затвердженим органами місцевого самоврядування. Кількість води, що подається Постачальником, а також кількість стічних вод, визначається за показниками приладів обліку.

Зняття поточних розрахункових показань приладів обліку здійснюється не рідше одного разу на місяць з оформленням кількості наданої води та об'єму прийнятих стоків двостороннім актом або груп-рахунком ( п.5.4. договору).

Відповідно до п.6.2 договору Споживач оплачує за надані послуги щотижня, рівними частками. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше, Споживач робить на підставі наданих Постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.

Таким чином, відповідно до договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 152 від 01.08.2008р. фактичне водопостачання та водовідведення кожного місяця оформлюється одним документом - груп-рахунком, який неможливо оформити реєстром. Вказані груп-рахунки за червень та вересень 2013 року були надані для перевірки (а.с.87,88).

Сплата за водо- і електропостачання здійснюється не як авансовий платіж, а як сплата товару, який постачається безперервно, частками з остаточним розрахунком у кінці місяця і оформленням одного документа одного разу на місяць не пізніше останнього дня місяця ( у даному випадку 30.06.2012р., 30.09.2012 р. 30.06.2013 р.,31.10.2013 p., 30.11.2013 р.).Тобто отримувач водо - і електропостачання сплачує фактично поставлений товар на момент оплати.

ПрАТ «Луганський патронний завод» на підтвердження постачання електроенергії та водопостачання постачальниками TOB «ЛЕО» (314439312019) та TOB «Луганськвода» (355547112361) для перевірки були надані податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, податкові декларації з ПДВ з додатками, уточнюючі розрахунки з додатками, експортні вантажні митні декларації, угоди, договори з постачальниками та покупцями, банківські виписки, первинні документи, які підтверджують оплату товарів (робіт, послуг) податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (послуг), головна книга, регістри бухгалтерського обліку, меморіальні ордери, імпортні вантажні митні декларації (а.с.9,41-57,89-93).

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Відповідач в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган доходів і зборів, наділений публічно-владними повноваженнями).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 ПКУ, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно п.75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів) з метою їхнього використання у власній господарській діяльності платника податків.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Відповідно до п. 200.1, п. 200.3, абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (201.7.).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (201.8.).

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (201.9.).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (201.10.).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (податковими та видатковими накладними тощо).

Відповідно до п. 1,3, 6.2, Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення податкової накладної" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин): податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Згідно п. 15 вищезазначеного наказу Міністерства фінансів у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг,(один раз на п'ять днів; один раз на 10 днів тощо) але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг. Таким чином, зазначеним Порядком надана можливість складання зведеної податкової накладної у випадку фактичного здійснення (безперервного або ритмічного) постачання товарів/послуг.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем ПрАТ «Луганський патронний завод» не порушено вимоги ст.ст.187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» та діючого законодавства України про бухгалтерський та податковий облік, відповідно і не завищена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2013р. у розмірі 538 495,00 грн.

Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної, на яку посилається відповідач, затверджена наказом N 1177, 21.12.2012 року Державною податковою службою України, який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та відповідно суперечить Указу президента України № 493 від 03.10.1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади». Відповідно суд не погоджується з позицією відповідача, що складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), враховуючи правило першої події, оскільки ця позиція суперечить наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 р. № 0000031602 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 538 495,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 269 247,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до платіжного доручення № 307 від 14.03.2014 року позивачем при подачі адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн. ( а.с.2).

Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір у сумі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.03.2014 року № 0000031602, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів України від 06.03.2014 року № 0000031602 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 538495,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 269247,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" судовий збір у сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2014 року.

Суддя Т.І. Ковальова