Ухвала суду № 38248088, 09.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 р.Справа № 820/1044/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. по справі № 820/1044/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Металіст» (далі за текстом - ПАТ «Футбольний клуб «Металіст», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (Основ'янська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.11.2013 року №0001012201 Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, яким Публічному акціонерному товариству "Футбольний клуб "Металіст" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно з податковою декларацією з номером реєстрації в органі державної податкової служби 9047768595 від 09.08.2012 року за звітний період, за який подано декларацію, - 1 півріччя 2012 року на 148315,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 серпня 2013 року №0000452201 Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, яким Публічному акціонерному товариству "Футбольний клуб "Металіст" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з номером реєстрації в органі державної податкової служби 9041725978 від 19.07.2012 року за звітний період, за який подано декларацію, - червень 2012р. у розмірі 1397,00 грн. та 28265,00 грн., загалом 29663,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 07.11.2013 року №0001012201 Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (Комінтернівський район), яким Публічному акціонерному товариству «Футбольний клуб «Металіст» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно з податковою декларацією з номером реєстрації в органі державної податкової служби 9047768595 від 09.08.2012 року за звітний період, за який подано декларацію, - 1 півріччя 2012 року на 148315,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 16 серпня 2013 року №0000452201 Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (Комінтернівський район), яким Публічному акціонерному товариству «Футбольний клуб «Металіст» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з номером реєстрації в органі державної податкової служби 9041725978 від 19.07.2012 року за звітний період, за який подано декларацію, - червень 2012р. у розмірі 1397,00 грн. та 28265,00 грн., загалом 29663,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем протиправно сформовано податковий кредит та витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» з огляду на висновки акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» від 07.05.2013 року №1585/22.4-07/37460628, яким встановлено проведення транзитних операцій з метою надання податкової вигоди третім особам.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» діє на підставі Статуту (а.с. 121-136 том 1), зареєстровано в якості юридичної особи 22.02.2001 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 24341697), перебуває на обліку в Основ'янській об'єднаній Державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (Комінтернівський район) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 115-120 том 1).

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» щодо з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» за період березень, травень, червень 2012 року, за наслідками якої складений акт від 02.08.2013 року №398/20-38-22-01-04/24341697 (а.с. 20-34 том 1).

За наслідками проведення перевірки ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» встановлені порушення: п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, що лічиться по декларації з податку на прибуток, поданій за 1-2 квартали 2012 року (від 09.08.2012 №9047768595) у розмірі 148582 грн., в т.ч. по періодам: за 1 квартал 2012 року у сумі 0 грн.., за 1-2 квартал 2012 року у сумі 148582 грн.; ст. 1, п.2 ст. 3, ст. 4, п.6 ст. 8, п.1 та п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно - правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; п.44.1. ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 декларації з ПДВ, поданій за червень 2012р. (вх. ДПІ від 19.07.2012 №9041725978) в сумі 1397 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 податкової декларації з ПДВ, поданій за червень 2012р. (вх. в ДПІ від 19.07.2012р. №9041725978) на загальну суму 28265 грн.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки, 16.08.2013 року відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення №0000452201, яким ПАТ "Футбольний клуб "Металіст" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012р. у розмірі 1397,00 грн. та 28265,00 грн., загалом 29663,00 грн.; та податкове повідомлення-рішення №0000442201, яким ПАТ "Футбольний клуб "Металіст" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року на 148582,00 грн. (а.с. 17, 18 том 1).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Харківській області, рішенням якого від 24.10.2013 року №2937/10/20-40-10-04-17 скасовано податкове повідомлення рішення від 16.08.2013 року №000044201 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 267,00 грн., у зв'язку з арифметичною помилкою, в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення - рішення №0000452201 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с. 12-14 том 1).

На підставі вказаного рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 07.11.2013 року №0001012201, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року на 148315,00 грн. (а.с. 19 том 1).

24.12.2013 року рішенням Міністерства доходів і зборів України №18123/6/99990015 відмовлено у задоволенні скарги позивача на вказані податкові повідомлення-рішення та залишено без змін оскаржувані рішення з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (а.с. 15-16 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими, податковими накладними, та іншими первинними документами, а придбаний товар в подальшому було використано позивачем у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та протиправними.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» сум податку на додану вартість ґрунтуються на доводах відповідача про безпідставне завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 1-2 квартали 2012 року у розмірі 148582 грн., а також завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 декларації з ПДВ) за червень 2012р. в сумі 1397 грн. та завищення суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 податкової декларації з ПДВ) за червень 2012р. на загальну суму 28265 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс».

Виходячи з позиції контролюючого органу, операції контрагента позивача ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничих, трудових ресурсів, необхідних для обсягів постачання, а спірні операції направлені на ухилення від сплати податків; операції з цим контрагентом не містять у суті своїй економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товару; правочини, вчинені вищевказаним контрагентом, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також перевіркою ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» встановлено проведення транзитних операцій з метою надання податкової вигоди третім особам.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» здійснював поставку товару ПАТ "Футбольний клуб "Металіст" ТМЦ (наматрацників, комплектів білизни, рушників, простирадл, халатів, санітарних засобів, миючих засобів, гумових печаток, комплектів штор, меблів (столів, тумб) та інше), що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 78-81 том 1).

Транспортування товару здійснювалось на ЦМК Футбольної навчальної-тренувальної бази «Металіст» позивача, що розташована за адресою: с. Високий, вул. Футбольна, 2, Харківського району Харківської області, автопідприємством - ПП «Автоіндустрія», що підтверджується товарно-транспортними накладними від 08.06.2012 року, від 14.06.2012 року, від 25.06.2012 року, від 28.05.2012 року, від 06.06.2012 року, від 25.06.2012 року, від 11.06.2012 року, від 10.02.2012 року, від 01.06.2012 року, від 14.06.2012 року, від 05.06.2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Перевезення ТМЦ за прибутковою накладною №ООО00000354 від 28.05.2012 року на загальну суму 18243,60 грн. здійснювалось транспортним засобом TOYOTA HILUX, що належить ПАТ "Футбольний клуб "Металіст" відповідно до технічного транспортного засобу САЕ 310115, копія якого міститься в матеріалах справи.

Отримання від ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» ТМЦ здійснювали матеріально-відповідальні особи, з якими укладені договори на повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 04.05.2009 року, від 01.12.2009 року, від 10.10.2010 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Одержані ТМЦ оприбутковані позивачем, що підтверджується прибутковими накладними, роздруківками руху ТМЦ по рахункам, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ЦМК Футбольної навчальної-тренувальної бази «Металіст», де здійснювалось зберігання ТМЦ, належить позивачу на праві власності відповідно до договору купівлі - продажу від 28.01.2013 року, укладеного з ТОВ «Металіст Холдинг», що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Технічним паспортом основного корпусу та гуртожитку, копії яких наявні в матеріалах справи.

На момент купівлі ТМЦ у ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» позивач орендував вказану базу у ТОВ «Металіст Холдинг» за договором оренди №296/2011 від 30.06.2011 року (а.с. 103-112 том 1).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проведено у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 99-102 том 1).

ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» виписані та надані позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Отримані від ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс» ТМЦ позивач використав у власній господарській діяльності для утримання Футбольної навчально - тренувальної бази, яка знаходиться за адресою: вул. Футбольна, 2, смт. Високий, Харківського району, Харківської області, яка використовується позивачем з метою тренувань та проживання футболістів команди Футбольного клубу «Металіст». Підготовка футболістів та їх участь у спортивних змаганнях (спортивна діяльність) є основним видом господарської діяльності позивача відповідно до Статуту та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Головного управління статистики у Харківській області (а.с. 120-137 том 1).

Використані ТМЦ позивачем списано відповідно до акту списання № СпТ-000067 від 31.12.2012 року, копія якого приєднана до матеріалів справи. Постійно діючу комісію по списанню ТМЦ затверджено наказом позивача №1 від 03.01.2012 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів поставки та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 (в редакції, чинній на момент існування правовідносин), тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органом державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у них статусу платника ПДВ.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відповідає дійсним обставинам справи.

Перевіряючи доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого, виходячи з позиції податкового органу, завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно з податковою декларацією з номером реєстрації в органі державної податкової служби 9047768595 від 09.08.2012 року за звітний період, за який подано декларацію, - 1 півріччя 2012 року на 148315,00 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

За приписами п.44.1. ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізований товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування витрат обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, понесені позивачем за період, що перевірявся, при веденні фінансово-господарської діяльності з ПАТ «Футбольний клуб «Металіст» повинні приймати участь у формуванні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за цей період, оскільки підтверджуються відповідними первинними документами, що містяться в матеріалах справи первинних документів, що були складені під час здійснення господарських операцій не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Тобто, позивачем доведено, що всі витрати, які були включені позивачем до складу податкового кредиту та витрат по операціях з вищезазначеним контрагентом, є документально підтвердженими та пов'язаними із провадженням господарської діяльності позивача.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належними первинними документами було підтверджено правомірність формування податкового кредиту та витрат по господарським операціям з ТОВ «Н-Кан-Сервіс Плюс».

Посилання відповідача на акт перевірки контрагента позивача, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень-рішень №0001012201 від 07.11.2013 року та №0000452201 від 16 серпня 2013 року.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. по справі № 820/1044/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В.