Рішення № 38246657, 15.04.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2014 року Справа № 913/824/14

Провадження № 30/913/824/14

За позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 8825 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: Федорова О.А., довіреність № Н-01/23 від 09.01.2014,

від відповідача: Рибак О.О., довіреність № ББУ/РА128/Я/14,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі Луганської обласної дирекції залізничних перевезень Державного підприємства «Донецька залізниця» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8825 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 53726931 масу вантажу у вагоні № 61013017.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній під час здійснення перевезення вантажу у спірному вагоні, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивач підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву до справи не надав, але подав клопотання № 1247 від 15.04.2014 про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства, а також на те, що невірне зазначення відповідачем відомостей у накладній не завдало жодних збитків залізниці. В обґрунтування цієї заяви відповідач надав до матеріалів справи звіт про фінансові результати за 2013 рік, баланс від 31.12.2013.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03 жовтня 2013 року зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці на станцію призначення Городній Донецької залізниці за залізничною накладною № 53726931 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж «Антрацит» у вагонах № 56957749, № 61013017, № 56545031, № 61012654, № 60029030, № 59472431, одержувач за накладною - ДТЕК Луганська ТЕЦ ТОВ «ДТЕК «Востокенерго».

Маса вантажу була визначена відповідачем без участі залізниці згідно з п. 24 накладної та відповіді зі станції відправлення від 28.03.2014 № 10.

04.10.2013 при перевезенні вантажу на попутній станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці на підставі акту загальної форми № 7929 вагони № 56957749 та № 61013017 були відчеплені з причини перевищення вагової норми поїзді, передбаченої для даної ділянки прямування.

04.10.2013 зазначені вагони були відправлені на станцію призначення за досилочною накладною № 53757829.

06.10.2013 після прибуття вагонів № 56957749 та № 61013017 на станцію призначення Городній Донецької залізниці було проведено контрольне переваження вагону № 61013017. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 61013017 за накладною № 53726931 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 67840 кг, що на 2160 кг менше, ніж вказано у накладній.

Викладене підтверджується звітом про зважування вагонів за період з 06.10.2013 по 06.10.2013 (а.с. 17).

По даному факту складено акт загальної форми № 452 від 06.10.2013 та комерційний акт серії БМ № 730532/32 від 06.10.2013 (а. с. 14, 15).

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, що також підтверджується актом № 17 від 06.10.2013 про технічний стан вагона (контейнера), вантаж навантажений нижче бортів на 500мм, захисне маркування не пошкоджене.

Належність відповідачеві вантажу у спірному вагоні на момент відправлення вагону відповідачем не оспорюється.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф у розмірі 8825 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме: п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 53726931 (вагон № 61013017) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 70000 кг, спосіб визначення маси - на 200-тонних вагонних вагах, у графі "Відправник" вказано найменування відправника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Згідно ч. 3 п. 3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 (зі змінами) не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу "на око".

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 200 тн. тензометричних вагах (держповірка яких проводилась 12.10.2012), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 61013017, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 70000 кг, фактичній масі вантажу - 67840 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 452 від 06.10.2013 та комерційним актом серії БМ № 730532/32 від 06.10.2013 (а. с. 14, 15), які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 53726931 за вагон № 61013017 становить 1765 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 8825 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Крім того, відповідач подав клопотання про зменшення розміру штрафу, у якому, посилаючись на складне фінансове становище, просить суд на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати.

В обґрунтування клопотання відповідач надав до матеріалів справи звіт про фінансові результати за 2013 рік та баланс підприємства від 31.12.2013.

Клопотання відповідача про зменшення суми належного до стягнення штрафу задовольняється судом частково з огляду на наступне.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Судом приймається до уваги те, що встановлений факт недовантаження не завдало загрози залізничному руху, а також важке фінансове становище відповідача у справі, яке документально підтверджено, у зв'язку з чим є можливим застосування до правовідносин сторін п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 3530 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати у розмірі 1827 грн. 00 коп. покладаються на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми штрафу.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», 94701, м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код 37713861, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код 01074957, в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства «Донецька залізниця», 91019, м. Луганськ, вул. Кірова, 44, код 25926039, штраф у розмірі 3530 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1827 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 16.04.2014

Суддя І.П. Голенко