Рішення № 38246467, 14.04.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" квітня 2014 р. Справа № 906/185/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Файдюк С.М. - довіреність від 03.10.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (с.Червоногранітне Володарсько-Волинський район Житомирська область)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир)

про стягнення 20111,19 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 20111,19грн. заборгованості за поставлений товар. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях до неї (а.с.84-88).

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав додаткові пояснення до відзиву від 18.03.2014р. та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.125-126). Зокрема, просить застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог та в позові відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві від 18.03.2014р. (а.с.65-69). А саме, що філія не може бути стороною по справі, поставка продукції здійснена не на підставі договору, з дня поставки продукції минув строк позовної давності, акти звірки взаєморозрахунків не можуть бути підставою для переривання позовної давності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2010 року між ВАТ "Лезниківський кар'єр", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Лезниківський кар'єр" (постачальник/позивач) та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Черняхівський райавтодор" (покупець/відповідач) було укладено договір поставки №08 (а.с.10-13), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар (надалі іменується "товар"), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 даного договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікаціями (надалі іменується "специфікація"), що підписуються між Сторонами та є додатками до цього договору.

Загальна сума даного договору буде обчислюватись, виходячи з фактичної кількості поставленого товару, що зазначений в специфікаціях та належно оформлених накладних (п.1.4 договору).

Датою відвантаження товару є дата виписки видаткової накладної (п.2.2 договору).

На підставі видаткових накладних за період з 11.02.2010р. по 17.08.2011 року ВАТ "Лезниківський кар'єр" поставило Філії "Черняхівський райавтодор" щебеневу продукцію на загальну суму 33111,19грн.

Факт здійснення поставки підтверджується копіями видаткових накладних, копіями довіреностей та копіями податкових накладних (а.с.14-38, 75-78, 89-94).

З матеріалів справи слідує, що за отриманий товар відповідач провів розрахунок частково на суму 12600,00грн., залишок несплаченого боргу складав 24111,19грн.

29.07.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплати заборгованості в сумі 24111,19 грн. (а.с.44), яка отримана останнім 05.08.2011р.

17.08.2011р. Філією "Черняхівський райавтодор" було перераховано на рахунок ВАТ "Лезниківський кар'єр" 4000,00грн. (а.с.39).

18.07.2013р. ВАТ "Лезниківський кар'єр" направив на адресу Філії "Черняхівський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" претензію щодо невиконання зобов'язань по оплаті отриманого товару в сумі 20111,19грн. (а.с.45), яка залишена без відповіді та реагування.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 20111,19грн., що підтверджується матеріалами справи, довідкою позивача від 18.03.2014р. (а.с.73), а також актами звірки розрахунків від 28.08.2013р., 28.01.2014р., 18.03.2014р., підписаними представниками обох сторін та скріпленими їх печатками (а.с.42,43,74).

Не проведення відповідачем розрахунків за отриману продукцію стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Згідно п.3.1, п.3.2 Положення філії "Черняхівський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор", затвердженого наказом ДП "Житомирський облавтодор", Філія є відособленим підрозділом Підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення. Філія здійснює свою діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості та підзвітності органам управління Підприємства. Підприємство несе відповідальність по зобов'язанням Філії (а.с.70-71).

Оскільки філія "Черняхівський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" є відокремленим структурним підрозділом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", то останнє несе відповідальність за зобов'язаннями філії. Отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення боргу з ДП "Житомирський облавтодор".

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У видаткових накладних, на підставі яких позивачем здійснювались поставки продукції відповідачу, відсутнє посилання на договір поставки №08 від 11.02.2010р., укладений між сторонами. Інші документи (довіреності, податкові накладні) також не містять посилання на договір.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що між сторонами існує договір поставки в усній формі, наявність якого підтверджується прийняттям зобов'язання шляхом його виконання.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно абз. 3 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Видаткові накладні, що долучені до матеріалів справи, відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.10.2000р. № 053-291516 довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для її бухгалтерського обліку.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).

Враховуючи викладене, строк виконання зобов'язання щодо оплати товару почав свій перебіг з моменту прийняття товару покупцем, що узгоджується з наведеними вище нормами законодавства.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За викладених обставин, господарський суд вважає доведеним факт наявності заборгованості за отриманий товар в сумі 20111,19грн.

Стосовно доводів відповідача щодо пропуску строку позовної давності суд зазначає наступне.

За змістом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відтак, перебіг строку позовної давності переривається здійсненням зобов'язаною особою дій, які підтверджують визнання боргу або іншого обов'язку.

28.08.2013 року між сторонами було підписано акт звірки розрахунків за поставлений товар, у відповідності з якими станом на 28.08.2013р. за Філією "Черняхівський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" рахується заборгованість перед ВАТ "Лезниківський кар'єр" в сумі 20111,19грн. (а.с.42).

Акт звірки від 28.01.2014 року відображає хронологію поставки товару за період з 11.02.2010 по 22.09.2010 та часткову сплату за товар, остання сплата проведена 17.08.2011 (а.с.43).

Вказаними актами сторонами зобов'язання, в тому числі і Філією "Черняхівський райавтодор", вчинено дію про визнання нею боргу, і як наслідок - переривання перебігу строку позовної давності.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові пленуму Вищого господарського суду №10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 13).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, код 32008278)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (12135, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Червоногранітне, вул. Леніна, 1, код 00292468) - 20111,19грн. боргу та 1827,00грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16 квітня 2014 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з повід.)