Вирок № 38245067, 23.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 258/7119/13-к Номер провадження 11-кп/775/97/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 року м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді: Стародуба О.Г.

суддів: Акуленко В.В., Опрі Л.О.

при секретарі: Старченко А.І.

за участю прокурора: Ел'яшової А.Д.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

засудженого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальне провадження № 12013050880001837, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2012 року, за апеляційними скаргами заступника прокурора Донецької області - Заболотного І.І. та старшого прокурора прокуратури Кіровського району м. Донецька - Зарічанського Р.О. на вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 29 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Донецька, громадянин України, не судимий, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2

визнаний винним та засуджений за ст.ст. 186 ч.2, 129 ч.1, 125 ч.2, 70 ч.1, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку, 08.05.2013 року, приблизно о 08.00 годині, біля загальноосвітньої школи № 115, розташованої по вул. Туполева в Кіровському районі м. Донецька, обвинувачений ОСОБА_5 зустрів раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_1, який запропонував йому розпити спиртні напої. На вказану пропозицію обвинувачений відповів згодою та пішов разом із ОСОБА_1 за адресою проживання останнього, а саме: до квартири АДРЕСА_1 в Кіровському районі м. Донецька, де почали вживати спиртні напої, в ході чого потерпілий ОСОБА_1 показав обвинуваченому ОСОБА_5 свою колекцію револьверів у кількості трьох штук. Після цього у обвинуваченого ОСОБА_5 виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме-двох револьверів потерпілого ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих спонукань, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, направлених на відкрите викрадання чужого майна, для подавлення волі і спроможності потерпілого до опору, застосовував до останнього фізичне насильство, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя чи здоров'я, та відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_1, а саме: двома револьверами заводського виготовлення та п'ятьма гільзами, які не придатні для здійснення пострілів, чим спричинив останньому матеріальний збиток на загальну суму 2550 гривень.

Крім того, 08.05.2013 року, приблизно о 19.30 годині, обвинувачений ОСОБА_5, утримуючи в обох руках викрадені револьвери, які не відноситься до категорії вогнепальної зброї, зайшов до літньої кухні будинку АДРЕСА_3 та маючи намір налякати і морально подавати громадян, які знаходились у вказаному приміщенні, направив револьвери на потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 висловивши на їх адресу словесну погрозу позбавити останніх життя, яку потерпілі сприйняли реально.

З метою уникнення протиправних дій обвинуваченого, потерпілий ОСОБА_7 підбіг до обвинуваченого та схопив його за руки, після чого між ними зав'язалася боротьба, в процесі якої ОСОБА_5 навмисно застосував до потерпілого ОСОБА_7 фізичне насильство, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.

На вказане рішення суду від заступника прокурора Донецької області та старшого прокурора прокуратури Кіровського району м. Донецька надійшли апеляційні скарги з проханням скасувати останнє у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Донецької області просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 129 ч.1, 125 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст.186 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, за ст.129 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, за ст.125 ч.2 КК України у вигляді 2 років обмеження волі. На підставі ст.ст. 70 ч.1, 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Прокурор Кіровського району м. Донецька просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 129 ч.1, 125 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст.186 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, за ст.129 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, за ст.125 ч.2 КК України у вигляді 1 років обмеження волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді 4 років позбавлення волі.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурори посилаються на той факт, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому, не надав належної оцінки ступеню тяжкості, характеру суспільної небезпеки, обставинам вчинених злочинів та особі обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, думку прокурора та потерпілих, які підтримали апеляційні доводи, вислухавши обвинуваченого та захисника, які вважали рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і заперечували проти задоволення поданих апеляцій, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга старшого прокурора прокуратури Кіровського району м. Донецька підлягає задоволенню, апеляційна скарга заступника прокурора Донецької області - частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції - скасуванню в частині призначення покарання з постановою в цій частині нового вироку.

На підставі ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення при викладених у вироку обставинах, вірно встановивши фактичні обставини справи та вірно кваліфікував його дії за ст.ст. 186 ч.2, 129 ч.1, 125 ч.2 КК України.

Висновки суду про винність ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 129 ч.1, 125 ч.2 КК України, за які він засуджений, учасниками судового розгляду не оскаржуються, а тому в апеляційному порядку не перевіряються.

Відповідно до ст.409 КПК України, підставами до скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в апеляційній інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення кримінального процесуального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 та призначивши покарання у мінімальному розмірі зі звільненням від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції не надав належної оцінки ступеню тяжкості, характеру суспільної небезпеки, обставинам вчинених злочинів та особі обвинуваченого.

Так, судом не враховано того факту, що ОСОБА_5 скоїв три злочину, один з яких на підставі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, матеріальний збиток не відшкодував.

Поза увагою суду також залишилось те, що підґрунтям вчинення обвинуваченим злочинів стала його схильність до вживання спиртних напоїв, а об'єктом злочину, передбаченого ст.186 КК України, є суспільні відносини в сфері охорони права власності, тобто невід'ємного права, гарантованого Конституцією України. Інші вчинені обвинуваченим злочини пов'язані з посяганням на життя та здоров'я громадян.

Також, згідно ст.67 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують визнаються вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані. Під особою похилого віку розуміється чоловік віком понад 60 років і жінка віком понад 55 років.

На підставі ст.67 ч.2 КК України, суд має право, незалежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочини у відношенні 4 осіб, з яких ОСОБА_1, 1931 року народження та ОСОБА_9, 1951 року народження, відносяться до категорії людей похилого віку, на що суд першої інстанції також не звернув увагу.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що покарання, призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_5 за ст.ст. 186 ч.2, 129 ч.1, 125 ч.2 КК України із застосуванням ст.75 КК України не відповідає тяжкості скоєного злочину і особі обвинуваченого та не буде сприяти його виправленню й попередженню скоєння нових злочинів.

З огляду на вищевикладене, відповідно до вимог ч.2 ст.409 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 29 жовтня 2013 року у відношенні ОСОБА_5 скасувати в частині призначення покарання та поставити в цій частині новий вирок. Призначаючи ОСОБА_5 покарання за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 129 ч.1, 125 ч.2 КК України, колегія суддів бере до уваги вимоги ст.ст. 50, 65 КК України та визначає покарання в межах санкцій частин вказаних статей кримінального закону.

При визначенні розміру покарання, колегія суддів бере до уваги конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості скоєних злочинів, які на підставі ст.12 КК України відносяться відповідно до категорії тяжких злочинів та злочинів невеликої тяжкості, а також дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_5 раніше не судим (т.1 а.с. 175-176), за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (т.1 а.с. 186-189), на обліку в у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться (т.1 а.с. 184-185), одружений, має на утриманні двох батьків похилого віку.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, колегія суддів визнає щире каяття у скоєному. Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, а також вчинення злочину щодо особи похилого віку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише з його ізоляцією від суспільства.

З обліком викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначення покарання з постановою в цій частині нового вироку судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Кіровського району м. Донецька задовольнити.

Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 29 жовтня 2013 року у відношенні ОСОБА_5, засудженого за ст.ст. 186 ч.2, 129 ч.1, 125 ч.2, 70 ч.1, 75 КК України - скасувати в частині призначення покарання та ухвалити по справі новий вирок, яким:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 186 ч.2, 129 ч.1, 125 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.186 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.129 КК України - у вигляді 1 року обмеження волі;

- за ч.2 ст.125 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виправному закладі.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового засідання в касаційному порядку шляхом подачі касаційних скарг у Вищий спеціалізований суд України по розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Донецької області протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Судді: