Рішення № 38243864, 14.04.2014, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 133/551/13-ц Провадження № 22-ц/772/1304/2014Головуючий в суді першої інстанції:Навроцький А.П.Категорія: 27 Доповідач: Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Сопруна В.В., Шемети Т.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника позивача Рой В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК»

на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 8 серпня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и л а :

В лютому 2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 83 973,26 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № ZRXRRX11700037 від 4 серпня 2008 року відповідач отримав кредит в розмірі 8 784,84 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 4.06.2009 року.

За умовами договору відповідач зобов'язався погашати кредит щомісячними платежами. Свої зобов'язання він належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 18 жовтня 2012 року склалася заборгованість в сумі 83 973,26 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 8 102,42 грн., заборгованості зі сплати відсотків в сумі 4,98 грн., пені в сумі 71 390,94 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) в сумі 3 974,92 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 8 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 10 жовтня 2013 року рішення Козятинського місьрайонного суду від 8 серпня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом і відсотків за користування кредитом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором станом на 18 жовтня 2012 року в сумі 8 107,40 грн., що складається з: 8 102,42 грн. - заборгованості за кредитом та 4,98 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, а також 81,07 грн. судового збору. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2014 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 10 жовтня 2013 року в частині вирішення вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до цього суду. В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку і стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 83 973,26 грн., із яких: 8 102,42 грн. - заборгованість за кредитом, 4,98 грн. - заборгованість зі сплати відсотків, 71 390,94 грн. - пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3 974,92 грн. - штраф (процентна складова).

Зазначив, що рішення суду вважає незаконним через порушення судом норм процесуального і матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити з урахуванням раніше прийнятих судових рішень по даній справі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився і не надав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) в межах доводів апеляційної скарги та висновків суду касаційної інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

По справі встановлено, що 4 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитно-заставний договір, шляхом підписання відповідачем заяви позичальника № ZRXRRX11700037 від 4 серпня 2008 року, відповідно до умов якого банк надав відповідачу споживчий кредит в сумі 8 784,84 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,12% на рік з кінцевим терміном повернення 4 червня 2009 року.

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_3 не виконував належним чином, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка за розрахунком банку станом на 18 жовтня 2012 року склала 83 973,26 грн., із яких: заборгованість за кредитом - 8 102,42 грн., заборгованість зі сплати відсотків - 4,98 грн., пеня - 71 390,94 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн. та штраф (процентна складова) - 3 974,92 грн.

Заборгованість зі сплати кредиту в сумі 8 102,42 грн. та заборгованість зі сплати відсотків в сумі 4,98 грн. стягнута з відповідача рішенням апеляційного суду Вінницької області від 10 жовтня 2013 року у даній справі, яке набрало законної сили і в цій частині залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2014 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ч. 2 ст. 551 ЦПК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт) встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої заборгованості додатково до вищезазначеної пені банком не нараховуються (п. 5.1.); при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів. Позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (п. 5.3.) (а. с. 6-10).

Згідно положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Частиною 1 статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 5.5. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) терміни позовної даності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Підписавши заяву позичальника від 4 серпня 2008 року, відповідач ОСОБА_3 надав згоду, що заява разом із запропонованими банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), тарифами складає між ним та банком кредитно-заставний договір.

Також даною заявою відповідач засвідчив те, що він ознайомився та згодний із умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були надані йому у письмовій формі.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, сторони домовились про збільшення терміну позовної давності, в тому числі і до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу), до 5 років.

Із уточненого розрахунку суми заборгованості за кредитним договором, який було надано позивачем суду апеляційної інстанції 10 жовтня 2013 року, вбачається, що банк нарахував до стягнення з відповідача пеню в сумі 71 390,94 грн. за період прострочення виконання зобов'язання з 30 вересня 2008 року по 18 жовтня 2012 року, при цьому за період з 30 вересня 2009 року по 30 листопада 2010 року пеня нарахована у розмірі 1,25% за кожен день прострочки, як встановлено договором, а з 27 грудня 2010 року по 18 жовтня 2012 року - у меншому розмірі - 0,02%, що є правом позивача (а. с. 99-101).

Тобто пеня нарахована позивачем за 4 роки та 19 днів.

Проте, пунктом 5.4. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) встановлено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 5.1., 5.2., 5.3. цих умов, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником.

За наведених обставин до стягнення із відповідача підлягає пеня, нарахована банком протягом 3 років з дня, коли зобов'язання повинне бути виконане позичальником, тобто з 30 вересня 2008 року по 30 вересня 2011 року в сумі 70 786,35 грн.

Також позивачем нараховано до стягнення з відповідача штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн. та штраф (процентна складова) в сумі 3 974,92 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, який додано позивачем до позовної заяви, штраф (процентна складова) у розмірі 5% позивачем нарахований не вірно, оскільки такий штраф нарахований в тому числі й на суму пені (а. с. 4).

Зі змісту ст. 549 ЦК України вбачається, що пеня і штраф, як різновиди неустойки, обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

Отже, виходячи із розміру заборгованості за кредитним договором в сумі 8 107,40 грн., розмір штрафу (процентна складова) складає 405,37 грн. (8 107,40 грн. * 5%).

За наведених обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині стягнення неустойки підлягають до часткового задоволення, а саме: до стягнення підлягає пеня за період з 30 вересня 2008 року по 30 вересня 2011 року в сумі 70 786,35 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн. та штраф (процентна складова) в сумі 405,37 грн.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 5 ст. 88 ЦПК України).

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 833,93 грн.

З урахуванням положення ст. 88 ЦПК України до стягнення із відповідача підлягає судовий збір в сумі 716,91 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 256, 258, 259, 549, 551, 611, 627 ЦК України, ст. 88, 303, 307, 309, 313-314, 316; ч. 4 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 8 серпня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені, штрафу) скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» в цій частині задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570; вул. Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ) пеню в сумі 70 786,35 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 405,37 грн., а разом - 71 691,72 грн., та судовий збір в сумі 716,91 грн.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.В. Сопрун

/підпис/ Т.М. Шемета

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська