Рішення № 38243403, 14.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4603/14 14.04.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 20832,69 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

позивача: Бєлоусов С.М. (довіреність № 1-285 від 11.02.2014)

відповідача: Гудима А.О. (довіреність № 10 від 15.01.2014)

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" заборгованості за договором підряду № 63/12-К від 21.08.2012 у розмірі 20832,69 грн. у тому числі: 19837,20 грн. основного боргу, 376,91 грн. інфляційні втрати та 618,59 грн. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору підряду № 63/12-К від 21.08.2012 позивач виконав роботи визначені умовами договору, за які відповідач не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4603/14 та призначено її розгляд на 14.04.2014.

08.04.2014 представником позивача через відділ діловодства суду подано клопотання про доручення до матеріалів справи документів, витребуваних судом в ухвалі про порушення провадження у справі.

Від представника відповідача через відділ діловодства суду 08.04.2014 надійшов відзив на позовну заяву та заява про відстрочку виконання рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав поданий відзив, в якому заборгованість визнав та наполягав на задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення строком на три роки.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.04.2014 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.08.2012 між позивачем та дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є відповідач) укладено договір підряду № 63/12-К, відповідно до якого позивач зобов'язався надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (Технічне обслуговування промислових лічильників газу виробничих підрозділів), а відповідач сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 3.1 договору підряду № 63/12-К від 30.08.2012 вартість робіт склала 19896,00 грн.

У зв'язку зі зміною вартості робіт сторонами у справі 26.09.2012 укладена додаткова угода № 1 до договору підряду № 63/12-К від 30.08.2012, відповідно до якої сторони змінили пункт 3.1 договору та встановили вартість робіт у розмірі 19837,20 грн.

Виконання позивачем повірки лічильників у період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт (надання послуг) № 481, № 482, № 483, № 524, № 605, № 629, № 636, № 647, № 678 (копії залучені до матеріалів справи), підписані відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду № 63/12-К від 30.08.2012 на суму 19837,20 грн.

Згідно пункту 3.2 договору підряду № 63/12-К від 30.08.2012 оплата виконаних робіт проводиться протягом 120 днів з дня підписання актів-передавання приймання робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Остаточний розрахунок за договором проводиться відповідачем після повного завершення виконання робіт (пункт 3.4).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не оплатив вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19837,20 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що позивач, 10.12.2013 вих. № 902 звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості.

У своїй відповіді (лист від 26.12.2013 вих. № 4426/6-05) відповідач зазначив про те, що заборгованість не оплачена у зв'язку з тим, що відповідно до порядку централізованого управління та контролю фінансових потоків ПАТ "Укртрансгаз" філія УМГ "Львівтрансгаз" здійснює платежі лише за погодженням із зазначеною організацією. У зв'язку із скрутним становищем не було отримано погодження та відповідного фінансування для здійснення розрахунків з позивачем.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати, а не приймати їх результати.

Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 19837,20 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що остаточний розрахунок проводиться після повного завершення робіт за договором, а також вимоги пункту 3.2 договору підряду № 63/12-К від 30.08.2012, правомірним буде нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 11.04.2013 по 14.03.2014, тому до стягнення підлягає 3 % річних у розмірі 551,09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 238,12 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 20626,41 грн.

Статтею 121 ГПК України, на яку посилається заявник, як на підставу відстрочення виконання судового рішення, встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову.

Отже, відстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Вирішуючи питання про надання господарським судом відстрочки чи розстрочки виконання рішення, зміну способу чи порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

За змістом ч. 4 ст. 193 ГК, ст. 529 ЦК України управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 2 ст. 181 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які звільняють боржника від господарсько-правової відповідальності.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (див. рішення у справі "Трихліб проти України", заява № 58312/00, пп. 25 - 32, від 20 вересня 2005 року у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п. 66).

З огляду на викладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наведені обставини справи, доводи заявника та представника позивача, суд вважає, що відстрочення виконання рішення господарського суду за вказаних обставин не можливе, тому відмовляє у задоволені заяви.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП "Укргазгеоавтоматика" (61004, Харківська область, м. Харків, вулиця Жовтневої Революції, будинок 93, ідентифікаційний код 25460205) 19837 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 20 коп. основного боргу, 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 09 коп. 3 % річних, 238 (двісті тридцять вісім) грн. 12 коп. інфляційних втрат та 1808 (одну тисячу вісімсот вісім) грн. 91 коп. витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.04.2014

Суддя О.А. Грєхова