Постанова № 38243389, 14.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа№ 910/20131/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Самусенко Д.С., довіреність № б/н від 01.10.2013;

від відповідача - Кузьменко Я.Л., довіреність № б/н від 02.10.2013;

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014 у справі № 910/20131/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гулевець О.В., судді: Любченко М.О., Пригунова А.Б.) за позовом публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" про визнання недійсним договору застави

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Електровимірювач" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання недійсним договору застави № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року у справі №910/20131/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При ухваленні рішення по даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що виконання даного правочину з боку позивача свідчить про схвалення дій Голови правління ОСОБА_4 щодо укладення даного договору з перевищенням повноважень.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року у справі №910/20131/13 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що договір застави № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 р. було підписано Головою правління ОСОБА_4 з перевищенням повноважень, оскільки Статутом ПАТ "Електровимірювач" не передбачено повноважень Голови правління на укладення договорів застави без згоди Наглядової ради.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Третя особа не скористалась правом на участь свого представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутньою в даному судовому засіданні від третьої особи до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"), як кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Елім - Партнер", як позичальником 11.09.2007р. укладено Договір про надання кредиту № СR 07-443/29-1, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник - прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у кредитному договорі.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", як заставодержателем та відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Електровимірювач"), як заставодавецем 20.09.2011 укладено Договір застави № PL 11-492/29-1 від 20.09.2011 р.

Предметом застави за даним договором є майнові права (права вимоги) заставодавця до контрагентів за Контрактами, переліченими в Додатку № 1 до Договору застави, а саме: Договорів суборенди, укладених ПАТ "Електровимірювач" з контрагентами: Договір суборенди № 01/12 від 15.08.2011р.; Договір суборенди № 01/15 від 26.07.2011 р., Договір суборенди № 01/16 від 12.08.2011 р., Договір суборенди № 01/18 від 15.08.2011 р.

Згідно п. 1.1 договору у разі невиконання та/або неналежного виконання боржником боргових зобов'язань за кредитним договороми та/або інших заставних випадках, в силу цього договору, заставодержатель має переважне право перед іншими кредиторами заставодавця одержати виконання боргових зобов'язань та інших фактичних вимог за рахунок предмета застави.

Позивач, вважаючи, що договір застави було підписано від імені ВАТ "Електровимірювач" Головою правління ОСОБА_4 з перевищенням повноважень, оскільки Статутом позивача не передбачено повноважень Голови правління на укладення договорів застави без згоди Наглядової ради, звернувся до суду з позовом про визнання зазначеного договору недійсним.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з положеннями статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 7.1 Статуту відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач", затвердженого протоколом загальних зборів товариства № 12 від 30.09.2010 року, органами управління Товариства є: загальні збори акціонерів; наглядова рада; виконавчий орган; ревізійна комісія.

Пунктом 7.3 Статуту передбачено, що з числа акціонерів товариства створюється Наглядова рада, яка здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Відповідно до підпункту 14 пункту 7.9.9 Статуту до виключної компетенції Наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішень про укладання будь-якої кредитної угоди (договору) про надання в заставу майна Товариства (рухомого чи нерухомого), угоди (договору) про надання чи одержання позики, надання товариством поруки чи гарантії або іншого забезпечення під виконання зобов'язань товариства чи третіх осіб.

Згідно протоколу загальних зборів відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" від 30.09.2010 року № 12 Головою правління товариства обрано ОСОБА_4

Зазначеною особою було підписано оскаржуваний договір застави.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази надання згоди Наглядовою радою на укладення договору застави Головою правління товариства ОСОБА_4

Частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України).

Пунктом 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Доказами такого схвалення може бути, зокрема, відповідне вчинення дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів т.ін.).

Так, підтвердженням схвалення спірного договору є, зокрема, прийняття позивачем його до виконання, а саме передача відповідачу копій договорів суборенди, визначених у Додатку № 1 до договору застави, майнові права (права вимоги) за якими і складають предмет застави за оскаржуваним договором.

Згідно п. 3.1.17 договору застави заставодавець зобов'язаний передати заставодержателю оригінали або засвідчені копії контрактів, а також всі документи, що підтверджують майнові права (права вимоги), що є предметом застави.

Таким чином, позивач, передавши відповідачу необхідну документацію вчинив дії, спрямовані на виконання договору застави, тобто тим самим схвалив оскаржуваний договір.

З огляду на вищевикладене, підлягають відхиленню доводи позивача щодо недійсності договору застави у зв'язку з перевищенням повноважень при його підписанні Головою правління товариства ОСОБА_4

Таким чином, підстави для визнання договору недійсним відсутні.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги судом відмовляється, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Електровимірювач" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014 у справі №910/20131/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Матеріали справи №910/20131/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко