Постанова № 38243369, 14.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа№ 910/13634/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Шапрана В.В.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Штифурко Ю.І., довіреність № 72 від 06.09.2013;

від відповідача - Скопич Ю.В., довіреність № 2-16д від 17.12.2013;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.12.2013 у справі № 910/13634/13 (суддя Стасюк С.В.) за заявою публічного акціонерного товариства "Укргазвивидобування" про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2013 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" до публічного акціонерного товариства "Укргазвивидобування" про стягнення 1 140 909 грн. 71 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 91 261 грн. 53 коп. пені за час прострочення оплати та 1 049 648 грн. 18 коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі №910/13634/13 (залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 та Вищого господарського суду України від 17.02.2014) позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 91 261 грн. 53 коп. та 3% річних в сумі 1 049 648 грн. 18 коп.

Відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду від 20.09.2013 у справі №910/13634/13, в якій просить розстрочити виконання зазначеного рішення суду на 36 місяців рівними платежами по 32 325,70 грн. щомісячно протягом січня 2014 року-листопада 2016 року та 32 328, 40 грн. у грудні 2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2013 у справі №910/13634/13 заяву публічного акціонерного товариства "Укргазвивидобування" про розстрочку виконання рішення суду від 20.09.2013 у справі №910/13634/13 задоволено; розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі №910/13634/13 на 36 місяців рівними платежами по 32 325,70 грн. щомісячно протягом січня 2014 року-листопада 2016 року та 32 328, 40 грн. у грудні 2016 року.

Ухвала суду мотивована наявністю обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 26.12.2013 у справі №910/13634/13 скасувати та відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що відповідачем не доведено наявності обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення господарського суду, а отже апелянт вважає, що у суду відсутні підстави для надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

В судовому засіданні 14.04.2014 року представник апелянта - позивача у справі, підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду від 20.09.2013 у справі №910/13634/13, в якій просить розстрочити виконання зазначеного рішення суду на 36 місяців рівними платежами по 32 325,70 грн. щомісячно протягом січня 2014 року-листопада 2016 року та 32 328, 40 грн. у грудні 2016 року.

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, а саме: за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

Відповідно до пункту 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 22.01.2013 по справі № 61/212, якою було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 про відмову у наданні відстрочки виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у заяві про розстрочку виконання рішення зазначив конкретні обставини, які ускладнюють його виконання.

Так, судом апеляційної інстанції враховується те, що публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" на виконання Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" згідно договору про закупівлю природного газу від 10.10.2012 року № УГВ6419/21-12 продає весь обсяг видобутого природного газу Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України", у якої внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором утворилась заборгованість перед публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" за поставлений природний газ, що на даний час складає 2,7 млрд. грн.

Крім того, публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" зверталось із позовами до суду про стягнення заборгованості з публічного акціонерного товариства "ДАТ "Чорноморнафтогаз" по договорах поставки на загальну суму 25 247 040,91 грн. (справи № 901/733/13-г, № 901/855/13-г, № 901/856/13-г, № 901/857/13-г). Рішеннями суду, по вказаним справам стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на користь публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" заборгованість на загальну суму 25 247 040,91 грн.

Проте, ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 року, 02.12.2013 року та 03.12.2013 року публічному акціонерному товариству "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надано розстрочку виконання рішень суду у справах № 901/733/13-г, 901/855/13-г, 901/856/13-г, 901/857/13-г строком на 36 місяців з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Також, у зв'язку з недостатністю коштів необхідних для виконання своїх зобов'язань перед податковими органами, публічним акціонерним товариством "Укргазвивидобування" було укладено ряд договорів про розстрочення сплати грошових зобов'язань з 30.01.2014 по 24.12.2014 на загальну суму 287 430 481 грн. 76 коп.

Наведене свідчить про те, що публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" має значний обсяг зобов'язань, проте їх виконання на даний час ускладнено через контрагентів відповідача.

Отже, в даному випадку негайне виконання рішення у повному обсязі є неможливим.

Крім того, це призведе до збиткової діяльності товариства відповідача.

Разом з тим, рішення суду може бути виконане з розстроченням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності конкретних обставин з якими процесуальний закон пов'язує можливість розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував докази в обґрунтування заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду та керуючись вимогами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України правомірно дійшов висновку, що розстрочка сприятиме виконанню рішення та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, на підставі чого обґрунтовано задовольнив заяву відповідача та розстрочив виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі №910/13634/13.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 26.12.2013 у справі №910/13634/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Матеріали справи №910/13634/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.В. Шапран

М.А. Руденко