Постанова № 38243337, 15.04.2014, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р. Справа №818/830/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг з опдатку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 5714,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Відповідач, не виконуючи обов'язок зі сплати податків, має податкову заборгованість в розмірі 5714,93 грн.

Позивач у позовній заяві просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки, всупереч вимог ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Спеціальним витягу з Єдиного державного реєсту юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 20).

21.06.2013 р. ДПІ у м. Сумах згідно наказу від 17.06.2013 р. про проведення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 (а.с. 12) та повідомлення від 17.06.2013 р. № 101 про проведення позапланової документальної перевірки (а.с. 11), була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за 2011 рік, платника податків-фізичної особи ОСОБА_1

Перевіркою було встановлено порушення відповідачем п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб.

За результатами перевірки був складений акт № 2207/17.2-25/3091117397/1 від 21.06.2013 р. (а.с. 7-8).

На підставі вказаного вище акту відповідачу податковим повідомленням-рішенням № 0010011702 від 02 серпня 2013 року (а.с. 6) було визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5714,93 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення в установленому законом порядку оскаржене не було.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із облікової картки платника (а.с. 5) та із розрахунку суми податкового боргу (а.с. 4), загальна сума заборгованості по узгодженим зобов'язанням складає 5714,93 грн.

Відповідачу було направлено податкову вимогу від 18.09.2013 № 2046-17. Про це свідчить копія корінця податкової вимоги (а.с. 13-14).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс) встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Кодексу, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи, зокрема, виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; здійснюють інші функції, визначені законами України.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що зазначений податковий борг підлягає стягненню з нього у судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5714,93 грн. (п'ять тисяч сімсот чотирнадцять грн. 93 коп.) на користь Місцевого бюджету на р/р 33218801700002, одержувач УК у м. Сумах, код одержувача 37970593, банк одердувача ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО одержувача 837013.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.О. Павлічек