Рішення № 38243333, 14.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2014 р. Справа № 914/554/14

За позовом: Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,

до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівдіалік» Державної акціонерної компанії «Укрмедпром», м. Львів,

про стягнення 201' 246,57 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.,

Представники:

від позивача: Долішній І.І.,

від відповідача: Назарук Г.М.

На розгляд господарського суду Львівської області Заступником прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області подано позов до Дочірнього підприємства «Львівдіалік» Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» про стягнення 201' 246,57грн. Ухвалою суду від 20.02.2014 р. провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 11.03.2014 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 14.04.2014р. прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просили стягнути з відповідача 201' 246,57 грн. неустойки за період з 01.05.2013 р. по 08.01.2014 р. за прострочення виконання обов'язку з повернення приміщення.

Відповідач у судове засідання 14.04.2014 р. з'явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначив, що спірні орендовані приміщення тільки 08.01.2014 р. були повернуті балансоутримувачу - ДУ «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України», оскільки у них знаходилося майно інституту, яке не було куди перевести.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

05.08.2010р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець, позивач) та Дочірним підприємством "Львівдіалік" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 134.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення №№45-47, 48а, 49, 50, 69-73, 75-77, загальною площею 240,2 кв.м, що розміщені у підвалі 6-ти поверхової адміністративної будівлі за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 12. Та перебувають на балансі Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни МОЗ України.

Пунктами 10.8, 10.9. договору сторони погодили, що в разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном за час прострочення (п.10.10 договору).

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.2012р. у справі № 5015/3762/12, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача 37 480,70 грн. заборгованості по орендних платежах, 1 085,93 грн. пені та 3 748,07 грн. штрафу з відстрочкою виконання рішення суду на 6 (шість) місяців, розірвано вищезазначений договір та зобов'язано ДП "Львівдіалік" ДАК "Укрмедпром" повернути балансоутримувачу - Львівському НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України майно - нежитлові приміщення №№ 45-47, 48а, 50, 69-73, 75-77, загальною площею 240,2 кв.м., що розміщені у підвалі 6-ти поверхової адміністративної будівлі за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 12.

Листами-зверненнями №01-555 від 28.12.2012 р., №01-17 від 14.01.2013 р., №01-68 від 27.03.2013 р., №01-70 від 27.03.2013 р. відповідач неодноразово звертався до ДУ "Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України" та ДАК "Укрмедпром" з проханням прийняти на зберігання майно ДП «Львівдіалік» на підставі договору зберігання.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/3001/13, яке набрало законної сили, стягнуто з ДП "Львівдіалік" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" на користь Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області на спеціальний рахунок Держбюджету м. Львова 128 492,21 грн. неустойки за період з моменту, коли приміщення повинні були бути повернені і по 30.04.2013р.

08.01.2014 р. сторони підписали відповідний акт приймання-передачі індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності згідно договору оренди від 05 серпня 2010 р. №134.

Докази погашення заборгованості у матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Даний позов заявлено Заступником прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області для захисту його прав, передбачених Законом України «Про Фонд державного майна України», а тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.11.2012р. у справі № 5015/3762/12 розірвано договір № 134 та зобов'язано відповідача повернути орендоване приміщення балансоутримувачу.

Приписами ч. 5 ст. 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно положень ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.09.2013р. у справі №914/3001/13 стягнуто неустойку з відповідача по 30.04.2013 р.

Прокурор та позивач на підставі ст.785 ЦК України та п.10.10 договору нарахували відповідачу 201' 246,57 грн. пені за несвоєчасну повернення орендованого приміщення за період з 01.05.2013 р. по 08.01.2014 р.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема актом приймання-передачі, орендоване приміщення було повернуто балансоутримувачу 08.01.2014 р.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Тому правомірною є вимога про нарахування плати за користування річчю за період до 07.01.2014 р. включно. Підстави для стягнення неустойки за 08.01.2014 р. відсутні, оскільки 08.01.2014 р. уже відбулося повернення орендованого майна позивачу.

Тому дані позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.49 ГПК України до стягнення з відповідача підлягає 4' 009,09 грн. судового збору. Натомість з позивача слід стягнути 15,84 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 526, 785 Цивільного кодексу України, ст.188, 193, 218, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 12, 29, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівдіалік» Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» (адреса: 79005, м. Львів, вул. Зелена, буд. 12, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30274777) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20823070) на спеціальний рахунок Держбюджету м. Львова (код ЄДРПОУ одержувача - 23949066, банк одержувача - ГУДУ у Львівській області, МФО 825014, рахунок №31114092702002, код рахунку 22080200) 200' 454,74 грн. неустойки.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівдіалік» Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» (адреса: 79005, м. Львів, вул. Зелена, буд. 12, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30274777) в доход Державного бюджету України 4' 009,09грн. судового збору.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20823070) в доход Державного бюджету України 15,84 грн. судового збору.

6. Накази видати відповідно до статті 116 ГПК України.

У судовому засіданні 14.04.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 16.04.2014р.

Суддя Яворський Б.І.