ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/1051/14 02.04.14За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави, Міністерства фінансів України, в особі Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»
до Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»
про стягнення 6483365,78 грн. та 255676,84 євро.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивачів: 1) Сотнікова І.В. (представник за довіреністю);
2) Дяченко Є.Г. (представник за довіреністю);
від відповідача - Головненко Д.О. (представник за довіреністю);
від прокуратури - Левицька Н.В. (посвідчення № 002805).
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави, Міністерства фінансів України (Позивач-1), в особі Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (Позивач-2) до Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» (Відповідач) про стягнення 6483365,78 грн. та 255676,84 євро заборгованості та штрафних санкцій по Договору про надання кредиту № 01/2005 від 11.01.2005, з яких: 2915071,32 грн. строкової заборгованості за кредитом, 30443,52 грн. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 127161,10 євро поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 2783330,32 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 583098,06 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 127161,12 євро простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 137915,48 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 33507,08 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 1354,62 євро пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.
На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, від Позивача-2 надійшов новий розрахунок пені, виконаний із зазначенням періодів її нарахування окремо на кожний з прострочених платежів, і також з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України.
Однак представник Позивача-2, що приймав участь у судових засіданнях, відповідно до наданих йому довіреністю повноважень, не наділений правом самостійно заявляти суду заяви про зменшення позовних вимог.
Окрема заява, підписана повноважним представником про зменшення позовних вимог, відповідно до наданого нового розрахунку пені, ні від Заступника прокурора міста Києва (заявника позову), ні від Позивачів до суду не надходила, тому позовні вимоги розглядаються судом у розмірі, що заявлений в позовній заяві.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, у судових засіданнях проти позову заперечував, однак мотивів заперечень суду не обґрунтував та доводів, щодо наявності підстав для відмови в позові суду не навів.
В судовому засіданні 26.03.2014 за наслідками розгляду клопотання Відповідача про розгляд справи колегіально в складі трьох суддів, судом було оголошено про залишення його без задоволення, оскільки заявником, всупереч ст. 4-6 ГПК України, не доведено суду (не надано письмових та інших доказів), у чому саме полягає особливість категорії та складність даного конкретного спору, що це потребує здійснення розгляду справи колегіально в складі трьох суддів, а одні лише доводи заявника, що схожі справи розглядаються колегіально, не є належними доказами щодо складності даного конкретного спору.
Крім того, в судовому засіданні 02.04.2014 за наслідками розгляду клопотання Заступника прокурора міста Києва про забезпечення позову, судом було оголошено про залишення його без задоволення, оскільки заявником, всупереч ст.ст. 66-67 ГПК України, не доведено суду (не надано письмових та інших доказів), що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а одні лише припущення належними доказами не являються.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
11.01.2005 між Акціонерним комерційним банком «Київ» (змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», далі - Кредитор, Банк, Позивач-2) та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» (у подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс», Позичальник, Відповідач) було укладено Договір про надання кредиту № 01/2005 від 11.01.2005 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банком було надано Позичальнику кредит для покриття витрат на придбання автотранспортних засобів у сумі 550000 євро з відсотковою ставкою 15% річних на строк до 12.01.2008.
У подальшому сторонами вносилися зміни та доповнення до Кредитного договору на підставі додаткових угод з №1 по № 7, укладеними в період із 15.02.2005 по 23.08.2012, та зокрема, Додатковою угодою №1 від 15.02.2005 було збільшено ліміт кредиту до 650000 євро, Додатковою угодою №2 від 11.01.2008 продовжено строк користування кредитом у розмірі 607431 євро до 10.12.2009, Додатковою угодою №3 від 06.10.2008 встановлено відсоткову ставку 18% річних з 01.11.2008, а Додатковою угодою №5 від 29.07.2011 продовжено строк користування кредитом до 28.02.2014 із ставкою 14% річних.
Також, Додатковою угодою № 6 від 11.11.2011 сторонами додатково встановлено ліміт кредиту у національній валюті у розмірі 6681741 грн. із відсотковою ставкою 18% річних та строком повернення кредиту до 28.02.2014, а за умовами Додаткової угоди №7 від 23.08.2012 ліміт кредиту у гривні було збільшено до 6779142,64 грн. із ставкою 15% річних, із встановленням графіку повернення кредиту.
За умовами Кредитного договору, кошти надавалися Відповідачу на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності. Умови кредитування сторонами погоджено, зокрема, в розділах 1 та 2 Кредитного договору, які включають умови надання та повернення кредитних коштів, а також порядок, строки нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Залученими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів та виписками Позивача-2 про рух коштів між ним і Відповідачем, а також довідкою про стан заборгованості Відповідача підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання Відповідачу кредитних коштів на суми 637431 євро та 6779142,64 грн., та цими ж виписками підтверджується невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином та не в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.
Перевіривши доданий Позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та по нарахованим відсоткам, які рахуються непогашеними перед банком станом на 14.01.2014, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору (враховуючи надані Позивачем-2 18.03.2014 під час розгляду справи детальні письмові пояснення щодо розрахунків між сторонами).
Обгрунтованих заперечень щодо здійснених Позивачем-2 нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості по кредиту та процентам, Відповідачем суду надано не було.
А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення: 2915071,32 грн. - строкової заборгованості за кредитом, 30443,52 грн. - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 127161,10 євро - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 2783330,32 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 583098,06 грн. - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 127161,12 євро - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті.
Беручи до уваги, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 02.04.2014 офіційний курс НБУ (http://www.bank.gov.ua) становить 1531,5450 грн. за 100 євро, відтак: 127161,10 євро - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом в гривневому еквіваленті становить 1947529,47 грн., а 127161,12 євро - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом в гривневому еквіваленті становить 1947529,78 грн.
Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.1 Кредитного договору, передбачена відповідальність Позичальника за порушення встановлених цим договором грошових зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів, у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожний день такого прострочення.
Перевіривши доданий позивачем до позову розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті, а також наданий на вимогу суду 01.04.2014 новий розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, суд дійшов висновку про обґрунтованість наведених розрахунків, їх арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та умовам Кредитного договору, оскільки обраховані Позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом.
Відтак, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 137915,48 грн. -пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1354,62 євро - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті, а також визнає частково обґрунтованими, в розмірі 32045,48 грн. вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті.
Беручи до уваги, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 02.04.2014 офіційний курс НБУ (http://www.bank.gov.ua) становить 1531,5450 грн. за 100 євро, відтак, 1354,62 євро - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, в гривневому еквіваленті становить 20746,61 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
Закон не обмежує право прокурора на подання позову в інтересах держави в особі того її органу, що перебуває поза територією, на яку поширюються повноваження даного прокурора, та право прокурора на подання позову до господарського суду не ставиться законом у залежність від наявності у прокурора матеріалів прокурорської перевірки з того питання, з якого подано позов.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №566 від 10.06.2009 «Про капіталізацію акціонерного комерційного банку «Київ» держава в особі Міністерства фінансів України набула корпоративних прав на акції банку, та її частка у статутному капіталі становить 99,94%, що відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України відносить вказаний банк до суб'єктів господарювання державного сектора економіки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 960 від 04.11.2008 затверджено порядок участі держави у капіталізації банків, відповідно до якого держава бере участь у капіталізації банку шляхом придбання його акцій за рахунок коштів державного бюджету.
Вказану постанову прийнято з метою реалізації положень Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та відповідно капіталізація банків є не лише способом виникнення права державної власності на майно (речі, майнові права), але й заходом державного управління економікою, спрямованим на забезпечення стабільності у банківській системі країни.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 155 від 11.02.2004 «Про затвердження Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави» управління корпоративними правами держави передбачає розв'язання таких завдань як забезпечення участі суб'єктів господарювання у здійсненні заходів, пов'язаних з виконанням державних функцій (зокрема економічна безпека), досягнення інших стратегічних цілей, визначених державою; збільшення за рахунок поліпшення фінансових результатів господарювання об'єктів управління надходження сум податків і зборів до бюджетів, обов'язкових платежів (внесків) до державних цільових фондів, а також неподаткових надходжень у вигляді дивідендів (доходів), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які перебувають у державній власності.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затверджене Указом Президента України № 446/2011 від 08.04.2011, Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової політики, та здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Тому, неповернення суб'єкту господарювання державного сектору економіки - капіталізованому державою банку Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», виданих ним кредитних коштів, негативно впливає на його стан банку, та оскільки державі належить 99,94% його статутного капіталу, то негативний фінансовий стан даного банку впливає і на стабільність банківської системи держави в цілому.
Отже, з огляду на наведене, а також враховуючи системний аналіз приписів статті 36 Закону України «Про прокуратуру», норм ГПК України та Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, суд дійшов висновку про наявність у Заступника прокурора міста Києва права на звернення до господарського суду з даним позовом, і орган державної влади, в інтересах якого подано позов (Міністерство фінансів України), Заступником прокурора міста Києва також визначено правомірно.
Відтак, заявлені Заступником прокурора міста Києва позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, згідно вищенаведених в рішенні та визнаних судом обґрунтованими сум.
Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Заступник прокурора міста Києва звільнений від сплати судового збору, то в частині задоволених судом позовних вимог судовий збір за звернення до суду з позовом стягується з Відповідача в доход Державного бюджету України, а в частині, в якій заявлені позовні вимоги визнані необґрунтованими - судовий збір позовом стягується з Позивача-2 в доход Державного бюджету України.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44, 49, 55, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» (м. Київ, вул. Саксаганського, 83-А; ідентифікаційний код 22890514) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) 2915071 (два мільйони дев'ятсот п'ятнадцять тисяч сімдесят одну) грн. 32 коп. строкової заборгованості за кредитом, 30443 (тридцять тисяч чотириста сорок три) грн. 52 коп. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 127161 (сто двадцять сім тисяч сто шістдесят одне) євро 10 євро центів поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 2783330 (два мільйони сімсот вісімдесят три тисячі триста тридцять) грн. 32 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 583098 (п'ятсот вісімдесят три тисячі дев'яносто вісім) грн. 06 коп. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 127161 (сто двадцять сім тисяч сто шістдесят одне) євро 12 євро центів простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 137915 (сто тридцять сім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 48 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 32045 (тридцять дві тисячі сорок п'ять) грн. 48 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 1354 (одну тисячу триста п'ятдесят чотири) євро 62 євро центи пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.
Видати наказ.
У іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» (м. Київ, вул. Саксаганського, 83-А; ідентифікаційний код 22890514) 73069 (сімдесят три тисячі шістдесят дев'ять) грн. 73 коп. судового збору в дохід Державного бюджету України.
Видати наказ.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) 10 (десять) грн. 27 коп. судового збору в дохід Державного бюджету України.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.04.2014
Суддя Сташків Р.Б.
Судове рішення № 38241001, Господарський суд м. Києва було прийнято 02.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/1051/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: