Постанова № 38240948, 07.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 р. Справа № 804/1790/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представників позивача представника відповідача Козловича С.М., Обертаса В.В. Рябоконь С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Донбаський науково-виробничий центр "Геомеханіка" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західно-Донбаський Науково-виробничий центр «Геомеханіка» (далі - позивач, ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Західно-Донбаська ОДПІ) з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Західно-Донбаської ОДПІ, а саме:

- форми «Р» від 15.01.2014 року № 0000022203, яким ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 257 871грн., в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій;

- форми «В4» від 15.01.2014 року № 0000012203, яким ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 124 823грн. та

- форми «Р» від 15.01.2014 року № 0000032203, яким ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 141 117грн. в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі висновків планової перевірки по всьому колу придбання та продажу товарів (послуг) у спірному періоді з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р. відповідачем 15.01.2014 р. винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000022203, №0000012203 та №0000032203. Позивач вважає, що висновки акту документально не підтверджені, ґрунтуються на припущеннях і носять суб'єктивний характер, тому вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Зокрема, позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо фіктивності договорів, укладених ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» з контрагентами-постачальниками (ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», Науково-Дослідний інститут гірничих проблем Відділення інженерних проблем гірничої справи АІН України та ПП «Укрметалопром») є безпідставними, оскільки вказані правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, окрім того, ані на момент вчинення правочину, ані на момент перевірки, вони не визнані в судовому порядку недійсними, постачальники в період реалізації продукції (надання послуг) були зареєстровані як платники ПДВ, їх свідоцтва платника ПДВ не анульовані, вказані суб'єкти не перебували в процесі припинення та у ЄДР не було внесено жодних записів про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням, що в свою чергу виключає дефектність їхньої первинної документації, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит спірного періоду.

Окрім того, за твердженням позивача, є цілком необґрунтованими висновки податкового органу про заниження об'єкту оподаткування ПДВ з боку ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» по експортних операціях з продажу товару (ротору, вузлів редукційних шахтних та іншого шахтного обладнання) ТОВ ТД «Спутник», оскільки вони ґрунтуються на помилковому твердженні про збитковість таких експортних операцій з урахуванням того, що вартість придбаного товару (з урахуванням вартості послуг ТПП, митного оформлення транспортних послуг) значно вище суми реалізації товару на експорт ТОВ ТД «Спутник». В доданих до матеріалів справи додаткових поясненнях (а.с.4648 т.2) позивач зазначив, що протягом спірного періоду отримав прибуток, що також підтверджено актом перевірки. Висновки відповідача про умовність такого доходу у зв'язку з невикористанням придбаних та реалізованих товарів у господарській діяльності є помилковими, а головне - не доведеними.

Позивач переконаний, що заниження чистого оподатковуваного доходу не було, витрати спірного періоду, як і податковий кредит, належно та документально підтверджені про їх оплату; з контрагентами постачальниками та покупцями обумовлено усі суттєві умови укладених договорів, доказами виконання яких є не тільки факт оплати за отриманий товар (послугу), а також наявність податкових-видаткових накладних, розрахунків, актів прийому-передачі продукції, ВМД, сертифікатів тощо, які належно підтверджують реальність кожної господарської операції. При цьому правильність податкового обліку та визначення податкових зобов'язань підтверджується первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами, які були в наявності під час проведення перевірки, зауважень до вірності оформлення яких у податкового органу не викликало сумніву, що також підтверджено актом перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, пояснивши обставини справи таким чином, як вони викладені у позові, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. В доданих до матеріалів справи письмових запереченнях на адміністративний позов зазначено, що позовні вимоги є безпідставними з урахуванням того, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2014 р. №0000022203, №0000012203 та №0000032203 відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Західно-Донбаський Науково-виробничий центр «Геомеханіка» зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради народних депутатів 30.03.1993 р. за реєстраційним номером №384; код ЄДРПОУ 13432729.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західно-Донбаський Науково-виробничий центр «Геомеханіка» з 30.03.1993 р. перебуває на обліку в органах державної податкової служби за реєстраційним номером 131.

У період з 22.11.2013 р. по 12.12.2013 р. на підставі наказів від 11.11.2013 р. №297, від 05.12.2013 р. №375, направлень на перевірку від 22.11.2013 р. №202, №203, виданих Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІV квартал 2013 року, керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, фахівцями Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена планова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Донбаський Науково-виробничий центр «Геомеханіка», код ЄДРПОУ 13432729, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено Акт від 19.12.2013 р. №101/22.3-13432729.

За «Висновками» Акту перевірки ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» порушено:

1. ст.3, ст.4, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим товариством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4469грн., в тому числі:

- за І квартал 2011 року - в сумі 4469грн.

2. п.135.1, пп.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.137.10 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим товариством занижено податок на прибуток в сумі 109 318грн., в тому числі:

- І квартал 2012 року - 52 772грн.;

-ІІ квартал 2012 року - 52 580грн.;

-ІІІ квартал 2012 року - 3 966грн.

3. п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищено розмір податкового кредиту у зв'язку з не підтвердженням факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», «Науково-Дослідний інститут гірничих проблем АІН України» та ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» на загальну суму 48 949грн., у тому числі: січень 2011 року - на 1 625грн., лютий 2012 року - на 22 762грн., березень 2012 року - на 83грн., травень 2012 року - на 22 762грн., вересень 2012 року - на 1 717грн.

4. п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, при здійсненні експортних операцій товариством допущено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 282 495грн., у тому числі у розрізі податкових періодів: червень 2011 року - на 55 344грн., липень 2011 року - на 75 000грн., серпень 2011 року - на 31 344грн., вересень 2011 року - на 33 773грн., листопад 2011 року - на 13 000грн., грудень 2011 року - на 42 500грн., січень 2012 року - на 14 234грн., лютий 2012 року - 2 500грн., березень 2012 року - на 14 800грн.

Загальна сума заниження податкового зобов'язання з ПДВ становить 331 444грн., у тому числі у розрізі податкових періодів:

- січень 2011 року - на 1 625грн.,

- червень 2011 року - 55 344грн.,

- липень 2011 року - 75 000грн.;

- серпень 2011 року - на 31 344грн.;

- вересень 2011 року - на 33 773грн.;

- листопад 2011 року - на 13 000грн.;

- грудень 2011 року - на 42 500грн.;

- січень 2012 року - на 14 233грн.;

- лютий 2012 року - на 25 262грн.;

- березень 2012 року - на 14 883грн.;

- травень 2012 року - на 22 762грн.;

- вересень 2012 року - на 1 717грн. (а.77-78 Акту перевірки, а.с.103-104 т.1).

На підставі Акту перевірки від 19.12.2013 р. №101/22.3-13432729 відповідачем 15.01.2014 р. винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» № 0000022203, яким ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 257 871грн., з них: 206 621 грн. - за основним платежем та 51 250грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.22 т.1);

- форми «В4» № 0000012203, яким ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 124 823грн., в тому числі по податковій декларації з ПДВ грудня 2011 року - на 42 500грн., по податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року - на 1 717грн., по податковій декларації з ПДВ за лютий 2012 року - на 25 262грн., по податковій декларації з ПДВ за червень 2011 року - на 55 344грн. (а.с.23 т.1);

- форми «Р» № 0000032203, яким ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 141 117грн., з них: 113 787грн. - за основним платежем та 27 330грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.24 т.1).

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, що також встановлено в ході судового розгляду, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу, зафіксовані в Акті від 19.12.2013 р. №101/22.3-13432729, про:

1. необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань за рахунок завищення податкового кредиту на 282 495 грн. внаслідок продажу шахтного обладнання на експорт контрагенту-покупцю ТОВ ТД «Спутник» за ціною, нижчою від ціни придбання (а.56 акту перевірки, а.с. 82 т.1). При цьому перевіряючими зазначено, що «реалізація на експорт придбаного товару (шахтного обладнання) без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат з урахуванням сплаченого в ціні ПДВ дають підстави стверджувати, що купівля товару та його подальша реалізація на експорт згідно контрактом (договором комісії) за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого товариства, оскільки не мала на меті отримання доходу…; дохідність цих операцій є умовною, оскільки досягнута лише за рахунок зменшення поточних податкових зобов'язань …» (а.58-59 Акту перевірки, а.с.84-85 т.1);

2. необґрунтоване заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4 469грн. в січні 2011 року по операціях з поставки товарів по ланцюгу ПП «Укрметалопром» до ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка», та заниження податку на прибуток по операціях з придбання товару (профілі СП 27, проволока катанка та інші матеріали і послуги) у постачальників ТОВ Альфа-Інвест Плюс», «Науково-Дослідний інститут гірничих проблем АІН України» на загальну суму 109 318 грн., в т.ч. за період з 01.04.2011 - по 31.12.2013р., і у зв'язку з чим - невірне формування податкового кредиту спірного періоду (а.10,12,18, 35 Акту перевірки).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які виникли у цій справі (з урахуванням періоду, який охоплено перевіркою), слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення правовідносин, тобто Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та норми Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п. 198.1, 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 200.1.-200.4 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналогічні положення містяться в ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (чинному на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28.12.1994 р. валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно до пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 138.1, 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно до пп. 14.1.231. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа,, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Проаналізувавши норми законодавства суд враховує, що лише від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі. Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1- 83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів, оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.01.2014 р. №0000022203, №0000012203 та №0000032203 як неправомірних, виходячи з наступного.

Судом враховано, що здійсненою плановою перевіркою охоплено період господарської діяльності ТОВ «ЗД НВЦ «Геомеханіка» з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., в ході якої досліджено не одне коло взаємовідносин позивача з підприємствами (контрагентами).

Матеріалами справи встановлено, що загальна сума заниження податкового зобов'язання з ПДВ за висновками Акту перевірки від 19.12.2013 р. №101/22.3-13432729 становить 331 444грн., з них:

-206 621грн. - внаслідок завищення податкового кредиту по операціях з придбання товару (послуг) від контрагентів - ПП «Укрметалопром», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» та Науково-Дослідний інститут гірничих проблем АІН України», оскільки операції з поставки товару по ланцюгу ПП «Укрметалопром», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» та Науково-Дослідний інститут гірничих проблем АІН України» - ТОВ «ЗД НВЦ «Геомеханіка» не спричиняють реального настання правових наслідків, і у зв'язку з чим - заниження податку на прибуток; та

- 124 823грн. - по експортним операціям з продажу товару ТОВ ТД «Спутник» (Росія).

Висновки податкового органу щодо фіктивності договорів позивача з контрагентами-постачальниками ПП «Укрметалопром», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» та Науково-Дослідний інститут гірничих проблем АІН України», та нереальності проведення господарської операції по кожному постачальнику, і як наслідок - неправомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від таких постачальників, ґрунтуються на актах перевірок зазначених суб'єктів господарювання, в т.ч. неможливості проведення зустрічної звірки, перелік яких зазначений перевіряючими в Акті перевірки від 19.12.2013 р. №101/22.3-13432729 та запереченнях відповідача на адміністративний позов.

Проте, суд не враховує такі висновки податкового органу.

Ані акт перевірки, ані матеріалами справи не містять належних та допустимих доказів того, що означені контрагенти позивача на момент вчинення відповідної господарської операції не були платниками податку, або перебували в процесі припинення.

Натомість, дослідивши Акт перевірки від 19.12.2013 р. №101/22.3-13432729 судом встановлено, що первинна документація ТОВ «ЗД НВЦ «Геомеханіка» на відповідність її вимогам Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законів України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент спірних відносин) не досліджувалась відповідачем. В акті перевірки відсутні будь-які посилання перевіряючих на можливі порушення щодо їх оформлення, що виключає належність, обґрунтованість, а головне доведеність висновків акту перевірки щодо невірного формування податкового кредиту за рахунок накладних від ПП «Укрметалопром», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» та Науково-Дослідний інститут гірничих проблем АІН України».

Суд враховує положення ч.2 ст.61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи. Діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі порушення податкового закону свого контрагента; окрім того не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

А відтак суд вважає, що податковим органом не доведено невірність формування позивачем валових витрат-доходу та податкового кредиту за рахунок операцій з придбання товару (послуг) у ПП «Укрметалопром», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» та Науково-Дослідний інститут гірничих проблем АІН України» у спірний період, тим паче з посиланням на фіктивність укладених з цього приводу угод.

Щодо правомірності формування позивачем від'ємного значення рядку 22.1 «у зменшення суми податкового боргу» декларації за грудень 2011 року, вересень 2012 року, лютий 2012 року та за червень 2011 року суд зазначає наступне.

10 травня 2011 року між позивачем (за договором - комітент) та TOB ТД «Спутник» (за договором - комісіонер) був укладений договір комісії №1-05, відповідно до предмету якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за дорученням комітента та за винагороду здійснити для комітента від свого імені угоди з реалізації шахтного обладнання з метою розповсюдження та просування продукції на території Російської Федерації, ціна та кількість яких визначаються сторонами у додатках до цього договору та специфікаціях, які є його невід'ємною частиною (а.с.27-28 т.2).

Договором також передбачено, що всі витрати, понесені комісіонером у зв'язку з виконанням угод (митне оформлення, послуги ТПП, послуги митного декларанта, транспортні послуги) відшкодовуються за рахунок винагороди у розмірі 13 000грн. в т.ч. 2 166,67грн. ПДВ.

Товар, що експортувався, отриманий позивачем від постачальників податковими накладними №15, №22, №18, №6, №45, №21, №38, №37, №39, №1, №29, №21, №47, №13, №5, №34, №26, №4, №2, №1 від 06.03.2012р.

На підтвердження виконання умов договору комісії позивачем був наданий для перевірки повний перелік первинних документів, копії яких також долучені до матеріалів справи, в т.ч. Специфікації, доповнення до договору, вантажно-Митні декларації (а.с.243-261 т.1); звіти комісіонера (а.с.1-10 т.2), акти приймання-передачі (а.с.11-18 т.2), акти виконаних робіт (19-26 т.2), що також не заперечується відповідачем.

Висновок перевіряючих про збитковість операції з експорту шахтного обладнання був зроблений при розрахунку фінансового результату від проведеної операцій на експорт, виходячи з від'ємного значення, отриманого шляхом віднімання від суми закупівлі товару з ПДВ, з придбаними послугами (1 694 968грн. в тому числі 282 495грн. ПДВ), та суми реалізації продукції за кордон, тобто без ПДВ - 1 412 473грн. (а.56 Акту перевірки, а.с.82 т.1).

Проте, такий принцип визначення збитковості операції не відповідає принципам бухгалтерського та податкового обліку.

Із системного аналізу чинного податкового законодавства можна дійти висновку про те, що ціна товару включає і ПДВ, який не враховується лише при визначенні бази оподаткування цим податком.

Визначаючи доход від проведеної експортної операції, необхідно від суми реалізації товару без ПДВ відняти не вартість закупленого товару, визначену з ПДВ, а навпаки, відняти вартість товару без ПДВ.

В даному випадку слід врахувати, що експортні операції обліковуються за нульовою ставкою ПДВ, а відтак відповідачем не доведено збитковість; позивач отримав дохід: у 2011 році - 1 077,2тис.грн., з І квартал 2012 року - 555,6тис.грн. (Фінансовий звіт суб'єкту малого підприємництва (а.с.235-242 т.1), та сплачено податки, що підтверджується митними деклараціями, актами виконаних робіт, податковими накладними тощо, що свідчать про фактичний рух активів.

Крім того, жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки позивача виявлено не було, в акті перевірки тверджень з приводу порушень позивачем формування податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ відповідачем не викладено.

Більш того, жодних порушень правил формування валових витрат за рахунок операцій з придбання товарів для подальшої реалізації на експорт в акті не наведено.

А відтак, висновок відповідача про те, що експортні операції позивача не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), суд вважає необґрунтованим, оскільки господарська операція може бути як прибуткова, так і не прибуткова. Це ризик, який несе суб'єкт господарювання.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення 15.01.2014 року №0000022203, №0000012203 та №0000032203 не відповідають приписам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, проте не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «ЗДНВЦ «Геомеханіка» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, нормами Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Донбаський науково-виробничий центр "Геомеханіка" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.01.2014р. №0000022203 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Західно-Донбаський науково-виробничий центр "Геомеханіка" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 257871,00грн., №0000012203 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Західно-Донбаський науково-виробничий центр "Геомеханіка" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 124823,00грн., №0000032203 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Західно-Донбаський науково-виробничий центр "Геомеханіка" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 141117,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Донбаський науково-виробничий центр "Геомеханіка" в рахунок повернення судового збору 487,20грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2014 року

Суддя Н.Є. Куделько