Постанова № 38240390, 09.04.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р. Справа № 5023/4669/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників:

апелянта - Козуб О.І. на підставі довіреності №10/2012 від 09.10.2012р.,

кредитора ОСОБА_2 - ОСОБА_8 на підставі довіреності від 16.11.2012р.,

кредитора ПП ПФ "ВЕМ" - ОСОБА_8 на підставі довіреності №234 від 11.03.2014р.,

арбітражний керуючий - Персидський В.Ю., свідоцтво №1293 від 12.07.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ", м. Харків (вх.№789Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014р. у справі №5023/4669/12,

за заявою фізичної особи ОСОБА_5, с. Крамчанка, Великописарівський район, Сумська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ", м. Харків,

про визнання банкрутом ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2014р. у справі №5023/4669/12 (суддя Дзюба О.А.) заяву ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника задоволено в повному обсязі в сумі 758 000,00грн., зобов'язано розпорядника майна включити вимоги ОСОБА_2 в сумі 758 000,00грн. до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ", не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2014р. у справі №5023/4669/12, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014р. у справі №5023/4669/12 про задоволення заяви ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його заяви з грошовими вимогами до боржника в сумі 758 000,00грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь апелянта судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 609,00грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що договір безвідсоткової позики від 14.10.2009р. не розглядався розпорядником майна, даний договір між боржником і ОСОБА_2 не укладався, про його існування апелянту стало відомо лише із оскаржуваної ухвали, доказів на підтвердження передачі грошових коштів боржнику за договором безвідсоткової позики від 14.10.2009р. ОСОБА_2 не надав, у судовому засіданні в суді першої інстанції 13.02.2014р. під час розгляду судом заяв про визнання вимог кредиторів до боржника, представник боржника присутній не був.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. у справі №5023/4669/12 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 09.04.2014р.

09.04.2014р. ОСОБА_2 надано до Харківського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№2917), просить відмовити ТОВ "ЛМ-ХХІ" в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

У судовому засіданні 09.04.2014р. представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просить задовольнити її у повному обсязі. Арбітражний керуючий також підтримав апеляційну скаргу, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014р. скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника. Представник кредиторів заперечує проти апеляційної скарги, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на те, що інші учасники судового процесу у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, а також на те, що явка представників учасників судового процесу у справі про банкрутство у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи №5023/4669/12, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2012р. у справі №5023/4669/12 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2012р. у справі №5023/4669/12 введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Персидського Владислава Юрійовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (ліцензія серія НОМЕР_2 від 24.12.2010р.), що мешкає за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в тридцятиденний строк від дня публікації оголошення вимоги кредиторів, за наслідками розгляду вимог кредиторів повністю або частково визнати їх або відхилити з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпоряднику майна повідомляти письмово заявників та господарський суд.

16.11.2012р. у газеті "Голос України" №217 (5467) було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛМ-ХХІ" (т.1 а.с.55).

14.12.2012р. ОСОБА_2 подав до місцевого господарського суду заяву з додатками (т.3 а.с.3-6), з проханням визнати грошові вимоги в сумі 758 000,00грн., надані у якості поворотної матеріальної допомоги для будівництва кафе "Поляна", розташоване за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 98, боржнику та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 з вимогами до боржника, директором та розпорядником майна ТОВ "ЛМ-ХХІ" відхилено заявлені грошові вимоги у сумі 758 000,00грн. як необґрунтовані, та не включено їх до реєстру вимог кредиторів. (т.3 а.с.8-11).

Ухвалами господарського суду Харківської області від 19.12.2012р. у справі №5023/4669/12 прийнято заяви ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_6, ПП ПФ "ВЕМ" з грошовими вимогами до боржника до розгляду.

13.02.2014р. ОСОБА_2 подано до місцевого господарського суду письмові пояснення до заяви з вимогами до боржника з нотаріально засвідченою копією договору безпроцентної позики від 14.10.2009р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "ЛМ-ХХІ" (т.4 а.с.134-135).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2014р. у справі №5023/4669/12 заяву ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника задоволено в повному обсязі в сумі 758 000,00грн. на тій підставі, що кредитором подано заяву до господарського суду у встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, а грошові вимоги заявника в сумі 758 000,00грн. підтверджується належними доказами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

У статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 1046 Цивільного кодексу України визначає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Стаття 1049 цього Кодексу встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, за договором безпроцентної позики від 14.10.2009р., укладеного між ОСОБА_2 як засновником ТОВ "ЛМ-ХХІ" ("Позикодавець") та ТОВ "ЛМ-ХХІ" ("Позичальник") позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у сумі 758 000,00грн. для здійснення реконструкції, добудови, здійснення внутрішніх робіт в будівлі кафе "Поляна", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 98, а також для закупки будівельних матеріалів для здійснення вказаних дій, а позичальник зобов'язався повернути їх позикодавцю.

Пункт 3.2. вказаного договору визначає, що підписанням цього договору позичальник підтверджує факт отримання від позикодавця грошових коштів в сумі 758 000,00грн. в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4.1. договору позичальник зобов'язався повернути кошти в сумі 758 000,00грн. в повному обсязі до 01 березня 2012р.

Апелянт доказів погашення вказаної заборгованості до суду не надав, доводів ОСОБА_2 не спростував, отже, є таким, що не погасив кредиторську заборгованість з повернення безпроцентної позики перед кредитором у розмірі 758 000,00грн.

Аналізуючи заявлені вимоги ОСОБА_2 до боржника відповідно до приписів чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 з грошовими вимогами у розмірі 758 000,00грн. подана у встановлений законом строк, кредиторські вимоги підтверджуються матеріалами справи, отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, є обгрунтованими.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що договір безвідсоткової позики від 14.10.2009р. між боржником і ОСОБА_2 не укладався, оскільки наданий представником ОСОБА_2 у судовому засіданні оригінал договору безпроцентної позики від 14.10.2009р. був оглянутий колегією суддів та учасниками провадження у справі, який підписаний директором ТОВ "ЛМ-ХХІ" та скріплений печаткою ТОВ "ЛМ-ХХІ". Твердження апелянта, що ОСОБА_2 доказів щодо передачі грошових коштів боржнику за спірним договором не надав, спростовуються матеріалами справи, а саме пунктом 3.2. договору безвідсоткової позики від 14.10.2009р., відповідно до якого підписанням цього договору позичальник підтверджує факт отримання від позикодавця грошових коштів в сумі 758 000,00грн. в повному обсязі.

Заявлене у судовому засіданні 09.04.2014р. усне клопотання арбітражного керуючого про долучення до матеріалів справи оригіналу договору безпроцентної позики від 14.10.2009р. для його подальшого оскарження, колегія суддів залишає без задоволення з тих підстав, що у матеріалах справи міститься його нотаріально засвідчена копія, доказів звернення до суду про визнання спірного договору недійсним з 13.02.2014р. ні арбітражний керуючий, ні боржник не надали, зважаючи, що строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 15 днів.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта, що 13.02.2014р. його представник не був присутній у судовому засіданні в суді першої інстанції під час розгляду заяв кредиторів з вимогами до боржника, оскільки як вбачається із матеріалів справи, у явочному листі до початку судового засідання 13.02.2014р. представник боржника ОСОБА_7 поставила підпис про присутність (т.4 а.с.162), відповідно до протоколу судового засідання від 13.02.2014р., у судовому засіданні представник боржика за довіреністю ОСОБА_7 була присутня (т.4 а.с.164), зауважень на протокол судового засідання у встановлений строк надано не було.

Щодо заперечень арбітражного керуючого у судовому засіданні 09.04.2014р. Харківського апеляційного господарського суду, що договір безвідсоткової позики від 14.10.2009р. не був доданий кредитором до заяви про визнання кредиторських вимог до боржника у встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовується учасниками провадження у справі про банкрутство, заява про визнання кредиторських вимог у розмірі 758 000,00грн., надані в якості поворотної матеріальної допомоги для будівництва кафе "Поляна", розташоване за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 98, боржнику, була подана ОСОБА_2 у 30-денний строк після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛМ-ХХІ". Після прийняття місцевим господарським судом ухвали від 19.12.2012р. про прийняття заяви з грошовими вимогами кредиторів, ОСОБА_2 подано письмові пояснення до заяви з вимогами до боржника із нотаріально засвідченою копією договору безвідсоткової позики від 14.10.2009р. як додатковий доказ в обгрунтування вже заявлених кредиторських вимог.

Відповідно до приписів законодавства України про банкрутство, право визнати вимоги кредиторів, що включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, мають боржник або господарський суд.

Чинний Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014р. у справі №5023/4669/12 - без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014р. у справі №5023/4669/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.04.2014р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.