Ухвала суду № 38240017, 17.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/101/2014(м)

264/11113/13-к

Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України Суддя 1-ої інстанції: Кашицька С.А.

Доповідач: Преснякова А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Преснякової А.А.

суддів Бєдєлєва С.І., Меленчука В.С.

при секретарі Чепіга Н.В.

за участю прокурора Максименко Н.Г.

законного представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013050290000337 від 09.08.2013 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.01.2014 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, пенсіонера, раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1, визнано винним за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

В С Т А Н О В И Л А

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 08.08.2013р., приблизно о 15.30год., керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21093», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, рухався по лівій смузі проїжджої частини вулиці М.Мазая в Іллічівському районі м.Маріуполя з боку пр. Ілліча в напрямку вулиці 7-й Проїзд зі швидкістю в межах від 55,7км/год. до 58,2км/год., порушив вимоги п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, в районі перехрестя з вулицею Вузовською проявив неуважність і необережність та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість руху та не зупинився перед ним, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів та скоїв наїзд на потерпілого ОСОБА_4, який перетинав проїжджу частину справа наліво по ходу руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я на строк лікування понад двадцять одного дня.

Не погодившись з судовим рішенням, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок щодо нього змінити у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його суворість та постановити новий вирок, яким призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді штрафу у розмірі 3400грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

На обгрунтування апеляційних вимог вказує, що при постановленні вироку суд першої інстанції не врахував ряд обставин, які пом`якшують покарання, а саме те, що він скоїв неумисне кримінальне правопорушення у тверезому стані, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, пенсіонер, за місцем мешкання характеризується позитивно, у скоєному щиро розкаявся, відшкодував збитки потерпілому та витрати установи охорони здоров`я на стаціонарне лікування ОСОБА_4 за вироком суду.

Крім того, звертає увагу на те, що у нього відсутня ліва нирка, а у правій наявна кіста, через що він спостерігається у онколога, йому рекомендована дієта та обмеження фізичних навантажень, часто необхідно їздити до лікарні, тому позбавлення права керування транспортними засобами вважає недоцільним, бо це завдасть йому труднощів.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, який підтримав апеляційні вимоги та просив змінити вирок суду, законного представника потерпілого та міркування прокурора, які просили апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції кримінальне провадження розглянуто у відповідності з частиною 3 статті 349 КПК України, без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються.

Апеляційна скарга обвинуваченого містить в собі лише доводи для зміни вироку у частині призначеного покарання.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, у зв`язку з чим фактичні обставин справи колегією суддів не обговорюються та не перевіряються.

Що стосується призначеного кримінального покарання, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, вирішуючи питання про вид та розмір покарання щодо особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, суди зобов'язані дотримуватися загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймати до уваги ступінь тяжкості вчиненого винною особою злочину, дані про особу винного та обставини справи, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, як вбачається з роз'яснень, що містяться у п.20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Отже, виходячи з вищезазначеної норми кримінального закону та роз'яснень, що містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 про суворість призначеного йому покарання з наступних підстав.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суд першої інстанції мотивував це тим, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, пенсіонер, на обліку в психоневрологічному, туберкульозному та наркологічному диспансерах м.Маріуполя не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, у скоєному щиро розкаявся, що суд врахував як обставину, яка пом`якшує покарання.

Разом з тим, судом не взято до уваги в достатній мірі визнання обвинуваченого винним у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії середньої тяжкості та є необережним, відшкодування ним добровільно матеріальних збитків потерпілому у розмірі 2900 гривень, а також стан здоров`я обвинуваченого, який потребує постійного медичного нагляду, оскільки має тільки праву нирку, яка за наданими медичними документами має ліпому та кісту, перебуває під наглядом лікаря-онколога (а/с 76-80).

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає можливим частково задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого, яка містила вимогу про постановлення нового вироку з пом'якшенням призначеного покарання, враховуючи стан здоров'я обвинуваченого, який потребує нагляду лікаря-онколога та вимушений постійно їздити до лікарні, як за місцем свого проживання, так і за його межами, змінити вирок в частині призначення покарання, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами.

Інші підстави для зміни вироку суду колегією суддів не розглядалися, оскільки відсутні апеляційні вимоги щодо них.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.01.2014 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Виключити з призначеного ОСОБА_2 покарання додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

В решті вирок Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.01.2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді: