Постанова № 38238901, 20.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року м. Київ К/9991/6912/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та заяву прокурора Дніпропетровської області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010

у справі № 2-а-3172/09/0470 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстраційний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

за участю прокурора Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2005 № 00081312/0/4555 та № 0000071312/0/4556,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Дніпропетровський олійноекстраційний завод» звернувся до адміністративного суду з позовом до СДПІ у м.Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2005 № 00081312/0/4555 та № 0000071312/0/4556.

Справа розглядалась судами різних інстанцій неодноразово.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірне включення позивачем до складу сум податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад та грудень 2004 року ПДВ у сумах 28038601,95 грн. (з врахуванням розрахунку коригувань № 83 до податкової накладної № 502 від 31.10.2004, яким зменшено суму податкового кредиту на 6647398,96 грн.) та 27609896,86 грн. відповідно у ціні поставленого ДП з ІІ «Сантрейд» насіння соняшника. Цей висновок суди обґрунтували тим, що Законом України «Про податок на додану вартість» не встановлено обмежень щодо формування податкового кредиту використанням придбаного товару (робіт, послуг) виключно у межах податкового періоду, в якому товар (роботи, послуги) був придбаний, тоді як позивач сплатив суми ПДВ, задекларовані в податкових деклараціях за листопад, грудень 2004 року до відшкодування за рахунок бюджетних коштів.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Дніпропетровську, до якої приєднався прокурор Дніпропетровської області, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за листопад, грудень 2004 року сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 10.02.2005 № 16-13-312-21-00374385, про порушення позивачем норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, а саме: завищено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, на 26312218,00 грн. та 25042353,00 грн. у податковому обліку за листопад, грудень 2004 року відповідно; занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 1726384,00 грн. у податковому обліку за листопад 2004 року. Ці порушення податкового обліку податковий орган пов'язував з включенням позивачем до сум податкового кредиту в податкових деклараціях за листопад, грудень 2004 року ПДВ у сумах 28038601,95 грн. (з врахуванням розрахунку коригувань № 83 до податкової накладної № 502 від 31.10.2004, яким зменшено суму податкового кредиту на 6647398,96 грн.) та 27609896,86 грн., сплачених у вартості поставленого ДП з ІІ «Сантрейд» насіння соняшнику, яке не було використано у власній господарській діяльності на кінець звітного періоду, в якому воно було придбано.

За результатами перевірки СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.02.2005: № 0000071312/0/4556 - про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2244299,00 грн., у т.ч.: 1726384,00 грн. - основний платіж, 517915,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 00081312/0/4555 - про зменшення у податковому обліку за листопад, грудень 2004 року сум бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 51354571,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивач придбав у ДП з ІІ «Сантрейд» у листопаді, грудні 2004 року насіння соняшника на суму 208295901,17 грн., у т.ч. ПДВ 34715983,53 грн., та на суму 165659381,11 грн., у т.ч. ПДВ 27609896,86 грн., відповідно. Зазначені суми ПДВ позивач включив до сум податкового кредиту в податкових деклараціях за листопад та грудень 2004 року. При цьому станом на 01.12.2004 за позивачем рахувалась кредиторська заборгованість перед ДП з ІІ «Сантрейд» за поставлене в листопаді 2004 року насіння соняшника в сумі 24520507,41 грн., а станом на 01.01.2005 - в сумі 102048888,52 грн. за насіння соняшника, поставлене в грудні 2004 року.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 цього Закону у редакції Закону України від 15.07.99 р. № 977-XIV, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункту 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті).

Вказані правові норми не ставлять у залежність право платника податку на віднесення сум ПДВ до складу податкового періоду від використання придбаної продукції у межах податкового періоду, в якому відбулось таке придбання.

Встановивши на підставі приєднаних до справи доказів (копій договорів складського зберігання та надання послуг з приймання, сушки, очищення та відпуску соняшника; актів приймання-передачі насіння соняшника; складських квитанцій на зерно; бухгалтерської довідки щодо руху товару (вхідні), стану товарних запасів; податкових накладних; виробничо-технічні звіти) (а.с.44-45, 92-203, т.1; а.с.5-247, т.6), оцінка яких судом відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України, факт поставки позивачу ДП з ІІ «Сантрейд» насіння соняшника у вищевказаних обсягах, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірне включення позивачем сум ПДВ, нарахованих у ціні насіння, до складу податкового кредиту за листопад, грудень 2004 року за правилом першої з подій, передбачених підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, - за датами отримання податкових накладних (датами поставки), які припадають на листопад та грудень 2004 року. Як під час перевірки, так і під час судового процесу податковий орган не наводив будь-яких доводів на спростування факту поставки ДП з ІІ «Сантрейд» позивачу насіння соняшника та не заперечував цього факту.

Суди попередніх інстанцій дали правильну оцінку доводам позивача, якими він обґрунтовував економічну доцільність реалізації насіння соняшника у березні, червні - вересні 2005 року з придбаного насіння у листопаді-грудні 2004 року, у тому числі за ціною, нижчою за ціну придбання. Так, позивач, як на об'єктивність обставин, що викликали необхідність такого продажу, посилається на проведення в зазначений період часу модернізації виробництва із зупинкою одного із виробничих цехів, що мало наслідком зменшення обсягу виробництва олії та обсягів необхідної для цього сировини - насіння соняшника; втрачання насінням якості від тривалого зберігання та вплив якості насіння, яка залежить, в тому числі і від року врожаю, на якість продукції (олії). На підтвердження цих доводів позивач надав відповідні докази (копії наказів № 176 від 26.08.2004; № 221 від 29.10.2004; № 67 від 04.03.2005 про проведення реконструкції, капітального ремонту олійнодобувного виробництва, зупинення дільниці гідратації; графіка зупинки і пуску обладнання в період реконструкції та капітального ремонту; бухгалтерських довідок щодо кількості насіння, необхідного для виробництва (а.с. 213-226, т.7). На підставі зазначених доказів суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність об`єктивних підстав для реалізації позивачем надлишку насіння за ціною, яка склалась на дату реалізації, оскільки це не суперечить діловій меті господарювання та спростовує доводи податкового органу про відсутність підстав для включення позивачем сум ПДВ в ціні придбання насіння соняшника до податкового кредиту у зв`язку з використанням насіння в операціях, які не пов'язані його (позивача) господарською діяльністю.

Разом з тим, не можна погодитися з висновком судів попередніх інстанцій щодо неправомірного зменшення податковим органом у податковому обліку позивача за листопад, грудень 2004 року задекларованих сум бюджетного відшкодування на загальну суму 17008148,09 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом до 1 січня 2011 року (дата набрання чинності Податковим кодексом України) встановлені пунктом 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (підпункт 7.7.3 цього пункту із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.03.98 N 169/98-ВР) (в редакції, яка діяла до 30.03.2005).

Норми вказаного підпункту у взаємозв`язку із нормою пункту 1.8 ст.1 цього Закону дають підстави для висновку, що право платника ПДВ на декларування до повернення з державного бюджету сум ПДВ є наслідком надмірної сплати цим платником податку. При цьому факт надмірної сплати податку повинен мати місце на дату подання платником податку податкової декларації, в якій ця сума задекларована до відшкодування.

Підтвердженням такого змісту правового регулювання є подальше внесення змін до пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.

Цим Законом підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР викладено у редакції, згідно з якою якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Встановивши, що станом на 01.01.2005 за позивачем рахувалась кредиторська заборгованість перед постачальником у загальній сумі 102048888,52 грн. (у т.ч. ПДВ 17008148,09 грн.), суди попередніх інстанцій, однак, неправильно застосували норми пункту 1.8 ст. 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та помилково визнали неправомірним податкове повідомлення-рішення щодо виключення вказаної суми із загальної обсягу суми, яка задекларована позивачем до відшкодування в податкових деклараціях за листопад та грудень 2005 року. За відсутності факту надмірної сплати позивачем податку в цій сумі рішення податкового органу, прийняте за результатами перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства при веденні податкового обліку з податку на додану вартість за листопад та грудень 2004 року, є правомірним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 14.02.2005 № 0000081312/0/4555 підлягає скасуванню у частині зменшення бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2004 року на 34346422,91 грн. (51354571,00 - 17008148,09 грн.).

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та заяву прокурора Дніпропетровської області про приєднання до касаційної скарги задовольнити частково, змінити постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010.

Позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську: від 14.02.2005 № 0000071312/0/4556; податкове повідомлення-рішення від 14.02.2005 № 0000081312/0/4555 у частині зменшення бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2004 року на 34346422,91 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Г.К. Голубєва М.В. Сірош