Ухвала суду № 38238626, 27.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2014 р. м. Київ К/9991/38032/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012

у справі № 2а/0570/1620/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Система адміністративних

будівель"

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька

про визнання протиправним та скасування наказу, скасування висновків

акту

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Система адміністративних будівель" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування наказу від 11.08.2011 № 636 „Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", скасування висновків акту від 25.08.2011 № 2227/23-2/36167742.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2011 скасовано прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними висновки акту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька від 25.08.2011 № 2227/23-2/36167742 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Система адміністративних будівель" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 - 31.07.2011, у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою слідчого ОВС ВРКС СВ податкової міліції Державної податкової адміністрації в Донецькій області від 10.08.2011 у кримінальній справі № 75-11-05-141 за фактом умисного ухилення від сплати податків в бюджет в особливо великих розмірах невстановленими посадовими особами позивача, призначено проведення спеціалістами ДПІ у Ленінському районі м. Донецька позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ „Система адміністративних будівель" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 до 31.07.2011.

Вказаною постановою слідчого ДПІ у Ленінському районі м. Донецька було доручено встановити чи законно здійснено розрахунок суми бюджетного відшкодування посадовими особами ТОВ „Система адміністративних будівель", оскільки є підстави вважати, що придбання основних фондів ТОВ „Система адміністративних будівель" за адресами м. Донецьк пр. Комсомольський, 8 та пр. Ілліча, 3, здійснено по завищеній ціні з метою умисного формулювання від'ємного значення податкового кредиту.

На підставі вищевказаної постанови слідчого начальником ДПІ у Ленінському районі м. Донецька 11.08.2011 прийнято наказ № 636 „Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Система адміністративних будівель" з 11.08.2011 протягом 5 робочих днів щодо фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.07.2011

Відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.07.2011 та складено акт № 2227/23-2/36167742 від 25.08.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 198.3. ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижений податок на додану вартість на суму 238975 грн., завищено від'ємне значення податку на додану вартість на 42688814 грн., що призвело до завищення податку, визначеного до бюджетного відшкодування на 42688814 грн.

Крім цього, згідно пункті 2, 3 висновків акту перевірки позивачем порушено пп. 49.18.1 п. 49.1 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України через ненадання до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року та з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року.

Також встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України включений податок на додану вартість в сумі 192129 грн. з вартості товарно-матеріальних цінностей (послуг) придбаних в контрагентів: ТОВ „ТВІК СВК"; ТОВ „Форекс Груп", ТОВ „Фірма Альфа-Імпекс", угоди з якими є нікчемними.

В обґрунтування нікчемності вчинених правочинів з придбання товарно-матеріальних цінностей (послуг) відповідач послався на акти Державної податкової інспекції в Будьоннівському районі м. Донецька № 3533/23-411/30600498 від 15.11.2010, №3622/23-411/36695428 від 24.11.2010 та акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 4674/15-4/36811425 від 18.07.2011, згідно яких в ході проведених перевірок платників податків (контрагентів позивача) не підтверджено фактичного відбуття господарських операцій.

Відповідачем зроблено висновок, що підприємством порушено п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме до податкового кредиту включений податок на додану вартість в сумі 46486 грн. на підставі податкової накладної, виданої підприємством, що не є платником податку на додану вартість ТОВ „Хімхолдінг".

Порушення пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" позивач до складу податкового кредиту грудня 2009 року, січня та лютого 2010 року включив податок на додану вартість в сумі 42688814 грн. обчислений з вартості будівель, розташованих за адресою: м. Донецьк, пр-т Ілліча, 3 та м. Донецьк, пр-т Комсомольський, 8 придбаних від ВАТ „Донецькавтотрнас".

Відповідач дійшов висновку, що ринкова вартість придбаних позивачем будівель є значно меншою ніж та, що визначена в договорах купівлі-продажу, шляхом порівняння податку на додану вартість, обчисленого із вартості придбання будівель, визначеної в укладених договорах купівлі-продажу та ринкової вартості, визначеної висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3957/23, відповідач вважає завищеними звичайні ціни на будівлі, в наслідок чого завищено розмір податкового кредиту на 42688814 грн.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І Порядку передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки в зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Вказана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку. При цьому згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником ).

Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.

Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків.

З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Таким чином, діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах.

В зв'язку з цим, у судів відсутні підстави для задоволення позовів платників податків, якщо змістом позовних вимог є визнання протиправними актів перевірки та/або дій контролюючого органу зі складання таких актів чи включення до їх змісту певних висновків.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 у справі № 2а/0570/1620/12 слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2011 залишити без змін.

Керуючись ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 у справі № 2а/0570/1620/12 скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2011 у справі № 2а/0570/1620/12 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко