Ухвала суду № 38238586, 27.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року м. Київ К/9991/50827/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Поділля" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011

у справі № 2а/0270/1034/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Поділля"

до податкової інспекції у м. Вінниці

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Поділля" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 позовні вимоги задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Автоцентр-Поділля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.08.2007 по 30.06.2010 за результатами перевірки складено акт № 262/2301/35297375.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

При цьому, згідно із статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В свою чергу, умовою достовірності доказів щодо придбання посередницьких послуг, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльністю позивача є, перш за все, конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг.

Матеріалами справи встановлено встановлено, що позивач та субєкт підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_3 уклали договір від 14.02.2009 року про надання посередницьких послуг, а саме: зобов'язання посередника за рахунок коштів довірителя знайти покупців для придбання автомобілів марки "Хонда". Виконання умов даного договору сторони оформили актами виконаних робіт:

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановленою, що в спірному договорі відсутня будь-яка вказівка на характер та тематику робіт, а акти приймання-передачі робіт (надання послуг) не містять конкретизації наданих посередницьких послуг.

Зокрема, досліджені судами першої та апеляційної інстанцій акти приймання-передачі робіт (надання послуг) містять лише назву послуг (та їх вартість, проте не розкривають суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Крім того, колегія суддів погоджується позицією суду апеляційної інстанції, що позивачем порушено п. 3.1, п. 3.11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме проведення розрахункових операцій при продажу автомобільного приладдя та деталей на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається відсутність у фіскальному чеку таких обов'язкових реквізитів, як найменування товари (послуги).

Відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614 найменування товару (послуги) слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, яків відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу субєкта господарювання.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Поділля" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 у справі № 2а/0270/1034/11 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Поділля" відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 у справі № 2а/0270/1034/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко