Ухвала суду № 38237705, 11.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2014 року

справа № 808/9238/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»

про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 11444,10 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «Запорізький арматурний завод» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також порушено норми процесуального права у зв’язку з розглядом справи за відсутності представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Запорізький арматурний завод» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя та є платником страхових внесків (страхувальником).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» підтвердженням наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах є уточнююча довідка підприємства, установи, організації, в якій має бути зазначено: період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка, а також відомості про зайнятість протягом повного робочого дня на зазначених роботах і відомості про атестацію робочого місця за умовами праці.

Підпунктом 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, визначений перелік страхувальників, які є платниками страхових внесків.

Пунктом 6.1 Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8. Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п. 6.10. зазначеної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Надаючи оцінку доводам апелянта про неможливість стягнення з нього фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів колегія суддів виходить з того, що провадження у справі про банкрутство № 5009/2087/12 порушено господарським судом Запорізької області 05 червня 2012 року, а борг по відшкодування витрат виник за період з вересня по листопад 2013 року, тобто після введення мораторію.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а тому і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що ПАТ «Запорізький арматурний завод» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який зобов'язаний сплатити Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя збір у розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Викладені обставини також спростовують доводи апелянта, що даний спір не підсудний адміністративному суду, адже в спірних правовідносинах УПФУ виступає не в якості кредитора у справі про банкрутство, а як суб’єкт владних повноважень відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи за відсутності представника відповідача колегія суддів зазначає, що таке порушення не потягло за собою неправильне вирішення справи, а тому не може слугувати підставою для скасування судового рішення в силу приписів ст. 202 КАС України.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року в адміністративній справі № 808/9238/13-а – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 13 березня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров