Ухвала суду № 38237530, 04.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2014 рокусправа № 804/14097/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0004702203 від 23.10.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за серпень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за результатами якої складений акт від 30.09.2013 № 529/04-61-22-3/35680054.

В ході перевірки було встановлено порушення п. 102.5 ст. 102 та п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за серпень 2013 року на суму 3146150,00грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що Товариством безпідставно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року по рядкам 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за квітень - серпень 2010 року у загальному розмірі 3146150,00грн. З урахуванням вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» також завищено рядок 24 «залишок від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року. ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємних значень податкових декларацій з ПДВ за квітень - серпень 2010 року в сумі 3146150,00грн., так як від'ємне значення є фактично сплаченим у попередніх звітних періодах, товариство зареєстроване платником податку на додану вартість понад 12 календарних місяців. Отже платник податку мав право скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення такого права. Тобто, завищення ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року по від'ємному значенню, фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за квітень - серпень 2010 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 23.10.2013 № 0004702203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3146150,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що нормами Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв в момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено відстрочення використання права на бюджетне відшкодування з моменту його виникнення. ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» мало скористатися таким правом саме в момент його виникнення.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню та доводам сторін суд апеляційної інстанції зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок повернення надміру сплаченого податку на додану вартість був врегульований Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 даного Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 зазначеної статті Закону підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів із цього податку.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент подання декларації за спірний період, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналіз наведених норм законодавства дає можливість дійти висновку, що закон встановлює граничні строки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, тоді як не встановлює строки, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно.

З матеріалів справи вбачається, відповідачем не заперечується, що право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість виникло у позивача за рахунок від'ємних значень, включених до податкових декларацій з ПДВ за квітень-серпень 2010 року в сумі 31246150,00 грн., а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації за серпень 2013 року в сумі 5789441,00грн., в тому числі період виникнення якого квітень-грудень 2010 року у сумі 31246150,00грн.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року в адміністративній справі № 804/14097/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 06 березня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Н.А. Олефіренко