Ухвала суду № 38237306, 09.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 876/7836/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_1, відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Тернопільській області, третьої особи- управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання поновити виконавче провадження та вжити заходів з примусового виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в :

27 лютого 2013 року позивач- ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Тернопільській області, третьої особи- Головного управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, в якому просила визнати неправомірними дій державного виконавця, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати поновити виконавче провадження та вжити заходи з примусового виконання рішення суду.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Тернопільській області від 15 лютого 2013 року про закінчення виконавчого провадження №36166230 та зобов'язано вирішити питання про відновлення виконавчого провадження № 36166230 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-17126/11 від 22 січня 2013 року про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі починаючи з 07 квітня 2010 року провести перерахунок та проводити виплату, починаючи з 07 квітня 2010 року, пенсії ОСОБА_1, відповідно до статей 50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75% від мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач та відповідач оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 покликається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі видано розпорядження, з розрахунком якого вона не погоджується. Тому просила в межах розгляду цієї справи визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі протиправними в цій частині та зобов'язати провести перерахунок та виплату їй пенсії відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2011 року в повному обсязі з 07 квітня 2010 року по день проведення перерахунку з наступною виплатою пенсії в розмірах, визначених Постановою суду від 01 серпня 2011 року. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 15 лютого 2013 року відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Тернопільській області про закінчення виконавчого провадження ВП №36166230, поновити виконавче провадження, задовольнити клопотання про визнання дій управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі протиправними в частині неправильного перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок та виплату їй пенсії відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2011 року в повному обсязі з 07 квітня 2010 року по день проведення перерахунку з наступною виплатою пенсії в розмірах, визначених Постановою суду від 01 серпня 2011 року.

Відділ примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Тернопільській області покликається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що на адресу відділу надійшло повідомлення УПФ України в м.Тернополі від 04 лютого 2013 року, в якому зазначено, що боржником рішення суду виконано в межах компетенції, а саме: здійснено перерахунок. Виплата нарахування проводиться за рахунок коштів Державного бюджету і буде здійснена після надходження відповідних коштів на рахунок боржника. Державним виконвацем було вжито заходів щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2011 року, після чого винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Вважає, що державний виконавець діяв у спосіб та на підставі вимог чинного законодавста. Тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, заперечила проти доводів апеляційної скарги відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Тернопільській області, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог, враховуючи уточнені, в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта- ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 січня 2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 2-а-17126/11 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі починаючи з 07 квітня 2010 року провести перерахунок та проводити виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до статей 50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75% від мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

25 січня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області за заявою ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 2-а-17126/11 від 22 січня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП №36166230.

05 лютого 2013 року на адресу відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Тернопільській області надійшло повідомлення з управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі №1799/04 від 04 лютого 2013 року про виконання рішення суду в межах компетенції УПФ у м. Тернополі.

08 лютого 2013 року вимогою державного виконавця зобов'язано управління ПФ України в м.Тернополі направити представника для надання пояснень з приводу виконання виконавчого листа.

11 лютого 2013 року на виконання вимоги державного виконавця з'явився представник пенсійного фонду та надав пояснення з приводу виконання виконавчого листа та долучив розпорядження про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1

15 лютого 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №36166230.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача є неправомірними, оскільки останній діяв з порушенням вимог, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", так як станом на дату ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження дані кошти позивачці не виплачені, а державним виконавцем не здійснено необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове його виконання.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 вказаного Закону України виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області від 15 лютого 2013 року ВП№36166230 про закінчення виконавчого провадження, оскільки така була прийнято передчасно, так як рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом не виконано, і державним виконавцем не було вжито усіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення суду.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області щодо неможливості управлінням Пенсійного фонду виконати рішення суду у зв'язку із відсутністю коштів, оскільки такі є безпідставними та необґрунтованими, так як відсутність фінансування з державного бюджету коштів на витрати пов'язані із виплатою відповідних соціальних виплат не може бути підставою для невиконання законодавчих приписів.

Дана правова позиція суду узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року в справі "Кечко проти України" зазначив, що держава самостійно визначає, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 22 червня 2004 року у справі "Броньовський проти Польщі", заява № 31443/96, зазначає, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (п. 184). У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі "Півень проти України" суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п.35). У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги покликання ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції не розглянуто її вимоги щодо неправильного здійснення перерахуванку пенсії управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі, у зв'язку з чим просить в межах цієї справи визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі протиправними та зобов'язати провести перерахунок та виплату їй пенсії відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2011 року в повному обсязі з 07 квітня 2010 року по день проведення перерахунку з наступною виплатою пенсії в розмірах, визначених Постановою суду від 01 серпня 2011 року, оскільки такі є безпідставними при розгляді справи про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження. Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1, що вона вправі звернутися з окремим позовом до управління Пенсійного фонду на їх неправомірні дії в цій частині.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційних скарг є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в частині визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вирішення питання про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_1, відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 квітня 2013 року у справі № 607/3509/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 11.04.2014 року.