Ухвала суду № 38236812, 15.04.2014, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 0312/2741/2012

провадження №6/165/52/14

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді Ференс-Піжук О.Р.

за участю секретаря Харук Ю.М.,

прокурора Веремчук Л.М.,

заявника Самчука О.П.,

боржника ОСОБА_2,

представника боржника ОСОБА_3,

стягувача ОСОБА_4,

представника органу опіки і піклування Стащишин О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську заяву заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчука Олександра Петровича про відстрочку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про спонукання до виконання договору купівлі продажу квартири і виселення баз надання іншого жилого приміщення , - суд,

встановив:

Рішенням Нововолинського міського суду від 05 квітня 2013 року вказаний позов задоволено повністю. Зобов'язано ОСОБА_2 виконати умови договору купівлі продажу від 12 листопада 2010 року, передавши ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 вільну від речей домашнього вжитку та ключі від належної йому квартири та виселено ОСОБА_2 з її неповнолітніми дітьми із вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 13 травня 2013 року дане рішення залишено в силі і підлягає до виконання.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_6, від 18.06.2013 року, на підставі виконавчого листа виданого згідно вказаного рішення суду, відкрито виконавче провадження про виселення ОСОБА_2 разом з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

09 жовтня 2013 року, на виконання постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області від 02.10.2013 року, про передачу виконавчого провадження, державним виконавцем відділу Самчуком О.П. винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого документа по виконанню виконавчого листа Нововолинського міського суду від 05.04.2013 року про виселення ОСОБА_2 з її неповнолітніми дітьми з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

11 березня 2014 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчук О.П., в порядку ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», звернувся до суду з заявою в редакції від 17.03.2014 року про відстрочку виконання судового рішення про виселення ОСОБА_9 разом з її неповнолітніми дітьми із вище вказаного жилого приміщення на три місяці, в зв'язку із проведенням слідчим управлінням відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами та злочинними організаціями, досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 20.12.2013 року до ЄРДР за №12012020050000228 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1.,ч.2 ст.190, ч.2 ст.355, ч.1 ст.358 КК України, у якому боржник виконавчого провадження ОСОБА_9 визнана потерпілою.

Заявник Самчук О.П. у судовому засіданні подану ним заяву підтримав з наведених у ній підстав. Зазначив, що в ході досудового розслідування проводиться перевірка законності зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей боржника ОСОБА_9, що на даному етапі перешкоджає примусовому виконанню рішення суду про виселення дітей з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, і тому просить відстрочити його виконання на три місяці.

Боржник ОСОБА_2, її представник в суді адвокат ОСОБА_3 підтримали заяву заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчука О.П. і просять відстрочити виконання рішення суду на три місяці. Зазначають, що ОСОБА_9 визнана потерпілою у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст.190, ч.2 ст.355, ч.1 ст.358 КК України, за наслідками розгляду якого буде встановлено правомірність зняття з реєстрації малолітніх дітей боржника ОСОБА_9. та позбавлення їх права користування житлом. Представник ОСОБА_9, адвокат ОСОБА_3 наголосив, що ст.373 ЦПК України не містить вичерпного переліку підстав за наявності яких суд може прийняти рішення про відстрочку виконання рішення, яке набрало законної сили, однак вважає, що у кожному конкретному випадку суд встановлює об'єктивні обставини неможливості його виконання і приймає за внутрішнім переконанням таке рішення. Просить заяву державного виконавця задовольнити.

Стягувач ОСОБА_4 в судовому засіданні категорично заперечив заяву державного виконавця Самчука О.П. і стверджує, що дії посадової особи виконавчої служби спрямовані на затягування примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а його заява не містить жодних законних підстав для відстрочки. Зазначає, що правомірність зняття з реєстрації матірю своїх малолітніх дітей вже перевіряється протягом чотирьох років. Ніяких доказів на підтвердження незаконного зняття дітей з місця реєстрації ніким не здобуто. На підтвердження заперечень надав суду постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року, якою у задоволенні адміністративного позову прокурора міста Нововолинська в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо зняття з реєстрації 11 листопада 2010 року Нововолинським міським сектором управління Державної міграційної служби України у Волинській області малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено повністю. Просить у задоволенні заяви державного виконавця Самчука О.П.. відмовити.

Заслухавши пояснення заявника, боржника ОСОБА_2, її представника адвоката ОСОБА_3, представника органу опіки і піклування, які підтримали заяву державного виконавця Самчука О.П., висновок прокурора про наявність підстав для її задоволення, заперечення стягувача, ОСОБА_4, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд, виходячи виключно з інтересів малолітніх дітей боржниці, вважає за можливе відстрочити примусове виконання рішення про виселення ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7. ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання судового рішення (хвороба боржника або членів його сім»ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо), державний виконавець або сторона може звернутися до суду, що видав виконавчий лист із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, і суд може у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка виконання може бути застосована при врахуванні інтересів не тільки боржника, а й стягувача. Тому для вирішення питання про відстрочку виконання рішення, суд враховує такі умови: відсутність вини боржника у створенні обставин, що можуть бути підставою для таких наслідків, виконання може мати особливо несприятливі наслідки для боржника, щоб відстрочка не завдала шкоди стягувачу.

Оскільки вказівки на якісь конкретні обставини, що можуть зумовити відстрочку виконання рішення, законодавство не містить, тому суд у кожному конкретному випадку самостійно вирішує чи дійсно у прийнятті рішення про відстрочку є нагальна потреба.

В суді встановлено, що ОСОБА_4 в жовтні 2012 року звертався в суд з позовом до ОСОБА_2 про спонукання до виконання умов договору купівлі продажу від 12.11.2010 року та виселення її з дітьми з належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Нововолинського міського суду від 05.04.2013 року вказані позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено повністю. За результатами апеляційного розгляду 13 травня 2013 року дане рішення суду набрало законної сили і підлягає виконанню.

Як гласить ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчук О.П. звертаючись до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, як на виняткові обставини, покликається на неможливість в даний час примусового виселення ОСОБА_2 з її малолітніми дітьми з квартири без надання іншого житла, в зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження, в рамках якого ОСОБА_2 визнана потерпілою. Зазначає, що виселення малолітніх дітей з квартири до розгляду кримінального провадження може завдати вкрай негативних наслідків та порушити інтереси дітей і на даний час є неможливим.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 10.09.2013 року № 269, сімї ОСОБА_2 з малолітніми дітьми виділено соціальне житло для тимчасового проживання.

З акту обстеження вказаного соціального житла від 01.11.2013 року (а.с.28-30) та оглянутих в суді світлин (а.с.31-33) встановлено, що надане ОСОБА_2 для тимчасового проживання з малолітніми дітьми соціальне житло знаходиться в незадовільному антисанітарному стані, там відсутні комунікації, відключена електроенергія та газопостачання.

З повідомлення начальника СУ відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами та злочинними організаціями від 02.04.2014 року встановлено, що на даний час триває досудове розслідування кримінального провадження № 12012020050000228 від 20 грудня 2013 року, за ч.1,ч.2 ст.190, ч.2 ст.355, ч.1 ст.358 КК України.

Постанова Волинського окружного адміністративного суду, на яку у запереченнях покликається стягувач, законної сили не набрала, оскільки оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Досліджуючи та аналізуючи наведені обставини, суд не встановив вини боржника у створенні обставин, на які покликається державний виконавець, як на підставу відстрочки виконання рішення. Також суд вважає, що примусове виконання рішення суду в даний час може мати особливо несприятливі наслідки для боржника, в якої на утриманні двоє малолітніх дітей, та вважає, що відстрочка виконання рішення не завдасть шкоди стягувачу ОСОБА_4

Суд, оцінивши встановлені фактичні обставини, аналізуючи конкретну ситуацію, що склалася, дійшов висновку, що, виходячи з інтересів малолітніх дітей, є нагальна потреба у прийнятті рішення про відстрочку виконання рішення суду про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Відстрочити на три місяці примусове виконання судового рішення Нововолинського міського суду від 05 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про спонукання до виконання умов договору купівлі продажу від 12 листопада 2010 року та виселення ОСОБА_2 разом з її неповнолітніми дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук