Справа № 2033/2-551/11
Провадження № 2п/645/20/14
У Х В А Л А
24 березня 2014 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шевченко Г.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
в с т а н о в и в :
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.12.2011 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково, вирішено питання про судові витрати.
12 березня 2014 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 березня 2014 року вказану заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ч.8 ст. 119 ЦПК України (не містить довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника), і надано представнику строк - 5 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
21 березня 2014 року на виконання вимог вказаної вище ухвали про залишення заяви без руху представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надала суду копію довіреності від 20.03.2014 року, яка підтверджує її повноваження як представника у суді.
Разом із тим, документу, який би підтверджував повноваження ОСОБА_2 на здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 в суді станом на день звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21.12.2011 року ОСОБА_2 не надала.
З огляду на викладене, враховуючи положення п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України, заяву слід повернути представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2, оскільки станом на 12.03.2014 року вона не мала повноважень на ведення справи.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,
у х в а л и в :
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, повернути заявнику.
Роз'яснити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Фрунзенському районі м.Харкова Харківської області повернути ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 125 (сто двадцять п'ять) гривень 00 копійок, сплаченого ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1, банк платника ПУАТ «ФІДОБАНК» м.Києв, дебет рахунку №100290981) на користь УДК у Фрунзенському районі м.Харкова (код отримувача 37999669, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, кредит рахунку №31214206700010, МФО 851011, призначення платежу: судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд міста Харкова.
Суддя Г.С. Шевченко
Судове рішення № 38236639, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 24.03.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2033/2-551/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: