Ухвала суду № 38236046, 15.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

Провадження №22ц/790/2533/14 Головуючий 1 інстанції

Справа № 2011/9970/12 Омельченко К.О.

Категорія: договірне Доповідач: Шевченко Н.Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Черкасова В.В., Бобровського В.В.

при секретарі - Ткаченко Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії до ОСОБА_2 про дострокове погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про визнання кредитного та іпотечного договору недійсними та застосування наслідків їх недійсності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про дострокове погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії вказувало, що між ним та ОСОБА_2 03 жовтня 2007 року укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 38600 доларів США зі сплатою 13% річних та терміном повернення кредиту до 03 жовтня 2017 року. Зобов'язань за кредитним договором відповідач не виконує. Станом на 12 січня 2010 року сума заборгованості за кредитним договором складає 38 764,72 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 12.01.2010 року - 309 536,29 грн., яка складається з 30 249,00 доларів США (в еквіваленті - 241 538,27 грн.) - строкова заборгованість за кредитом; 4 154,42 долари США (в еквіваленті 33 173,04 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 379,85 доларів США (в еквіваленті 3 033,10 грн.) - строкова заборгованість за нарахованими відсотками; 367,59 доларів США (в еквіваленті 2 935,21 грн.) - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками до 31 дня; 3 613,86 доларів США (в еквіваленті - 28 856,67 грн.) - прострочена заборгованість. Крім того, нарахована пеня за прострочення сплати кредиту - 5 061,21 доларів США (в еквіваленті 40 413,76 грн.), пеня за прострочення платежів по нарахованим відсоткам - 3 957,37 доларів США (в еквіваленті 31 599,60 грн.), а також штраф за кожен день прострочення платежу у розмірі 7 720 грн. На адресу відповідача неодноразово направлялися вимоги про погашення заборгованості, які проігноровані останнім.

Тому, ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії просило суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитом та відсотками за кредитом у розмірі 38 764,72 доларів США (в еквіваленті - 309 536,29 грн.), стягнути пеню у розмірі 9 018,58 доларів США (в еквіваленті - 72 013,36 грн), штраф за порушення строків погашення заборгованості у розмірі 7 720 грн., а також судові витрати: 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання кредитного та іпотечного договору недійсними та застосування наслідків їх недійсності.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 вказував, що разом із спірним кредитним договором від 03 жовтня 2007 року між сторонами укладений іпотечний договір, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Вказані договори порушують його права як споживача, оскільки зобов'язання за кредитним договором обліковуються в іноземній валюті та договір містить дискримінаційні умови його виконання.

Тому, з урахуванням уточнених зустрічних позовних вимог (а.с.67 т.2), ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним кредитний договір від 03 жовтня 2007 року, що укладений між ним та ПАТ «Брокбізнесбанк», визнати недійсним договір іпотеки від 03 жовтня 2007 року, зобов'язати приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_4 виключити з реєстру іпотек та заборони відчуження записи про іпотеку та заборону відчуження квартири АДРЕСА_1; стягнути з нього на користь Банку 38 600 доларів США у національній валюті - гривні відповідно до курсу НБУ та стягнути з Банку на його користь всі кошти, які були сплачені ним на рахунок Банку у національній валюті - гривні за офіційним курсом НБУ на час ухвалення судового рішення.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2014 року позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитом та відсотками за кредитом в сумі 38 764,72 долари США (що за курсом НБУ станом на 12.01.2010 року складає 309 536,29 грн.), стягнуто пеню в сумі 9 018,58 доларів США (що за курсом НБУ станом на 12.01.2010 року складає 72 013,36 грн.), штраф за порушення строків погашення заборгованості в сумі 7 720 грн., а також понесені та документально підтверджені судові витрати: 1700 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що кредитний договір та договір іпотеки є недійсними, оскільки укладені у вкрай тяжких для позичальника життєвих обставин, на вкрай не вигідних для нього умовах.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання не з'явились. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перенесення судове засідання на інший час через її зайнятість у іншому процесі задоволенню не підлягає, оскільки вказана обставина не є тою поважною причиною, яка перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання за кредитним договором відповідач виконав не належним чином, тому для нього настають правові наслідки, передбачені цим договором, а зустрічний позов недоведений ОСОБА_2

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії та ОСОБА_2 03 жовтня 2007 року укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 38600 доларів США зі сплатою 13% річних та терміном повернення кредиту до 03 жовтня 2017 року (а.с.10 т.1).

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Станом на 12 січня 2010 року сума заборгованості за кредитним договором складає 38 764,72 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 12.01.2010 року - 309 536,29 грн., яка складається з:

- 30 249,00 доларів США (в еквіваленті - 241 538,27 грн.) - строкова заборгованість за кредитом;

- 4 154,42 долари США (в еквіваленті 33 173,04 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом;

- 379,85 доларів США (в еквіваленті 3 033,10 грн.) - строкова заборгованість за нарахованими відсотками;

- 367,59 доларів США (в еквіваленті 2 935,21 грн.) - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками до 31 дня;

- 3 613,86 доларів США (в еквіваленті - 28 856,67 грн.) - прострочена заборгованість.

Крім того, нарахована пеня за прострочення сплати кредиту - 5 061,21 доларів США (в еквіваленті 40 413,76 грн.), пеня за прострочення платежів по нарахованим відсоткам - 3 957,37 доларів США (в еквіваленті 31 599,60 грн.), а також штраф за кожен день прострочення платежу у розмірі 7 720 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

У разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким , що просрочив , якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Банку.

Що стосується відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції також обгрунтовано виходив з того, що кредитний договір від 03 жовтня 2007 року та договір іпотеки відповідають загальним засадам цивільного законодавства, укладені в належній формі, підстав для визнання їх недійсними не вбачається.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов договору згідно ст. 638 ЦК України.

Матеріали справи свідчать, що кредитний договір від 03 жовтня 2007 року та договір іпотеки підписані позичальником (а.с.8, 15 т.2). Своїм підписом позичальник підтвердив факт своєї згоди з усіма умовами договорів.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Враховуючи положення ст.ст. 10, 60 ЦПК України, саме позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування не має.

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: