ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
11 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2622/13-а
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування пункту 1 наказу від 04.10.2011 № 833; скасування наказу від 31.10.2011 № 129 о/с; поновлення на роботі; стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищенаведеним адміністративним позовом.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі, що розглядається в порядку кримінального судочинства, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що ухвалу винесено з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі від 06 вересня 2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що предметом доказування у справі, що розглядається, насамперед, є вчинення позивачем певних дій (допущення ним бездіяльності), а належний доказ цього факту в даному випадку - відповідне судове рішення у кримінальному провадженні.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 1 наказу Управління МВС України в Миколаївській області від 04.10.2011 № 833 (надалі - Наказ № 833), «… за грубе порушення чинного законодавства України, Присяги працівника міліції, нехтування вимогами наказів МВС України, які регламентують діяльність працівників міліції, ігнорування принципів ОВС - законності та гуманізму, приниження честі та гідності співробітника ОВС, підрив авторитету, престижу та довіри до правоохоронних органів України, низькі морально-ділові якості та скоєння вчинку, несумісного з перебуванням на службі, що виразилось у зраді інтересів служби та безвідповідальному виконанні своїх службових обов'язків, безпосередньо направлених на попередження, виявлення та документування корупційних дій громадян …», на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (надалі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу), наказом від 31.10.2011 № 129 о/с Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області звільнило начальника СДСБЕЗ Корабельного РВ ММУ УМВС області майора міліції ОСОБА_1 з органів МВС у запас Збройних сил.
У наказі № 833 зазначено, що «… 29.09.2011 за результатами проведених заходів прокуратурою Миколаївської області відносно … ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Того ж дня ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні вказаного злочину в порядку ст. 115 КПК України. 30.09.2011 о 19.00 працівниками ВВБ в Миколаївської області спільно з УСБУ в Миколаївській області, під час проведення оперативних заходів, було задокументовано протиправну діяльність … ОСОБА_1, … який …отримав грошову винагороду у розмірі 100 тис. гривень від …».
Позивач факт скоєння вчинку, що дискредитує звання, заперечував, посилаючись при цьому на статтю 62 Конституції України.
Відповідач у письмових запереченнях проти адміністративного позову (ар. с. 38) вказав, що «… проступок, який вчинив ОСОБА_1, міститься в матеріалах кримінальної справи, яка буде розглядатися в суді першої інстанції.».
Так за змістом п. 3 ч. 1 статті 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114. П.66 Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Що стосується службової дисципліни, то її сутність, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень ( в тому числі і звільнення), порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ». Види дисциплінарних стягнень передбачені ст.12 Статуту.
Отже, такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за п.66 Положення, є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу, а не звільненням за порушення дисципліни, проте факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.
Посилання суду першої інстанції на відповідне судове рішення у кримінальному провадженні як на предмет доказування у справі, що розглядається (вчинення позивачем певних дій, допущення ним бездіяльності) є безпідставними, оскільки наявність кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням до позивача дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які дискредитують звання працівника міліції.
До того ж, суд першої інстанції не врахував, що в разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за службові злочини законодавець передбачив спеціальний порядок та процедуру відсторонення такої особи від посади. За змістом ч. 1 ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2012 року № ЄДРСРУ 27480360, яка залишена в силі постановою Верховного суду України від 02.07.2013 року № ЄДРСРУ 32532896.
Оскільки при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали судді і постановлення нової ухвали з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Судове рішення № 38234566, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/2622/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: