Рішення № 3823422, 04.06.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2009 р.

Справа № 17/58

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНАПС-ПЛЮС" вул.Лутугінська, 18, м.Луганськ, 91000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгової мережі "Фаворит" вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 23318 грн. 96 коп.

За участю представників:

Від позивача: не з"явився,

Від відповідача: не з"явились,

встановив: заявлено позов про стягнення 23318 грн. 96 коп., в тому числі 19514 грн. 01 коп. основного боргу, 1926 грн. 87 коп. пені, 241 грн. 26 коп. - 3% річних, 1636 грн. 82 коп. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. 12.05.09 від позивача надійшло клопотання (№11/05 від 06.05.09) про розгляд справи без участі повноважного представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

На день розгляду справи в судове засідання 04.06.09 письмових заяв та клопотань від сторін про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що ухвалами суду від 23.04.09, 19.05.09 явка відповідача не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

10.12.2007 року між ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит" (покупець) та ТзОВ "СИНАПС-ПЛЮС" (постачальник) було укладено договір поставки товару за № 0654/07А 1426/0033.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується та систематично поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

На виконання умов договору позивач періодично здійснював поставку відповідачу товару, що підтверджується видатковими накладними : № 532972 від 25.09.08 на суму 3867 грн. 72 коп.; № 532980 від 25.09.08 на суму 949 грн. 12 коп.; № 546602 від 22.10.08 на суму 4055грн. 50 коп.; № 546603 від 22.10.08 на суму 7351 грн. 25 коп.; № 546604 від 22.10.08 на суму 1583 грн. 80 коп.; №550563 від 29.10.08 на суму 3218 грн. 77 коп.

Строк виконання зобов'язання по оплаті встановлений п.6.1 договору - з відтермінуванням платежу та визначений у кожній накладній, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений й товар, частково повертав товар, станом на день подання позову сума боргу відповідача перед позивачем становить 19514 грн. 01 коп.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання згідно договору належним чином не виконував, в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар. Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 30.11.08, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідач не подав суду доказів оплати боргу, доводів позивача щодо наявності боргу та порушення строків виконання зобов"язання по оплаті не спростував. Борг відповідача перед позивачем на день звернення позивача з позовом становить 19514 грн. 01 коп.

З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення 19514 грн. 01 коп. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачем встановлений судом. Позивачем відповідачу нараховано 241 грн. 26 коп. - 3 % річних та 1636 грн. 82 коп. інфляційних нарахувань за період прострочки, вказані позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню .

Вимога про стягнення пені в сумі 1926 грн. 87 коп. задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.546 ЦК неустойка (штраф, пеня) є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Частиною 2 ст.547 ЦК встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, у договорі поставки відсутні умови про застосування пені за прострочку виконання зобов"язання по оплаті.

Крім того, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, вказаною нормою також передбачено, що розмір пені можливо встановити виключно у договорі, а отже посилання позивача на вказаний Закон в обгрунтування позовних вимог про стягнення пені є помилковими.

З огляду на викладене, позов слід задоволити частково, стягнути з відповідача 19514 грн. 01 коп. боргу, 241 грн. 26 коп. - 3% річних, 1636 грн. 82 коп. інфляційних нарахувань, в частині стягнення пені в сумі 1926 грн. 87 коп. відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526, 625 Цивільного кодексу України , ст.ст.20,193,265Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул.Промислова,29, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 31524633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНАПС-ПЛЮС" вул.Лутугінська, 18, м.Луганськ (ідентифікаційний код 21800124) 19514 грн. 01 коп. боргу, 241 грн. 26 коп. - 3% річних, 1636 грн. 82 коп. інфляційних нарахувань, 213 грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита, 108 грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Неверовська Лариса Миронівна

рішення підписане 10.06.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Жураківська М.І.