Вирок № 38232595, 15.04.2014, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/298/14-к

Провадження № 1-кп/477/60/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої по справі - судді Семенової Л.М.,

при секретарі - Федоровській Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12013160230001135 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працюючого, інваліда ІІ-ї групи інвалідності, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Шкарлет І.Б.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2013 року приблизно о 5 годині в світлий час доби, за необмеженої видимості водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-1103» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі Миколаїв-Лимани-Станіслав, з боку с.Лимани Жовтневого району Миколаївської області в напрямку м.Миколаєва, разом із пасажирами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Проявляючи неуважність до дорожньої обстановки та її змін, та грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 11.1, 11.3, 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, при виборі безпечної швидкості руху, ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно безпечно керувати ним, та контролювати його рух, тим самим маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, в ігнорування правил дорожнього руху, не впоравшись з керуванням транспортного засобу, допустив його виїзд на узбіччя, в подальшому втратив можливість керування автомобілем, допустив виїзд на смугу зустрічного руху.

В цей час, на незначній відстані від ОСОБА_1, у зустрічному напрямку на автомобілі марки «Москвич 2140» державний номер НОМЕР_2 рухався водій ОСОБА_2 із пасажиром ОСОБА_3

Щоб уникнути зіткнення із цим автомобілем, ОСОБА_1 спробував з'їхати на узбіччя своєї смуги руху, але через незначну відстань не маючи технічної можливості, не зміг запобігти дорожньо-транспортній пригоді та допустив зіткнення із автомобілем «Москвич 2140» під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобілю Москвич2140 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, а пасажир ОСОБА_6 - тяжкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що дійсно у час та місці, що зазначені в обвинувальному акті він керував належним йому автомобілем «ЗАЗ-1103»державний номер НОМЕР_1. Автомобіль несправностей не мав. На автодорозі в с.Галицинове, неподалік від зупинки міського автотранспорту на дорогу різко вибігло дві собаки, через яких він виїхав на узбіччя вправо та побачив перед собою залізобетонну зупинку, аби уникнути із нею зіткнення, різко вивернув кермо, аби повернутися на свою смугу руху, але втратив керування над автомобілем та виїхав на смугу зустрічного руху де відбулося зіткнення із автомобілем «Москвич» під керуванням ОСОБА_2

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вказали, що знаходились під час дорожньо-транспортної пригоди в автомобілі із ОСОБА_1, підтвердили пояснення обвинуваченого.

Заявлені до страхової компанії «Гарантія» та ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали. При цьому, ОСОБА_4 розмежила пред'явлену до стягнення суму та просила стягнути зі страхової на її користь 40894 грн., та 1000 грн. з ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що їхав в бік с.Лупарево на дачну ділянку з м. Миколаєва разом із дружиною ОСОБА_3 На деякій відстані від себе у зустрічному напрямку він побачив автомобіль ЗАЗ, який занесло на узбіччя, а потім водій цього автомобілю різко вивернув на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення їх автомобілів. Вважає, що ОСОБА_1 заснув за кермом так як будь-яких перешкод для його руху він не бачив.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що події дорожньо-транспортної пригоди не бачила, так як спала у машині та прийшла до тями лише в лікарні.

Місце та час дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються рапортами чергового Жовтневого РВОД Миколаївської області та старшого слідчого СВ Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області Білячат Д.В. про те, що 10 серпня 2013 року о 05-40 на другому кілометрі автодороги Миколаїв-Галицинове сталося ДТП, в якому автомобіль «Таврія» під керуванням водія ОСОБА_1 виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення із автомобілем Москив2140 під керуванням ОСОБА_2 Водії вказаних автомобілів, а також їх пасажири ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 госпіталізовані до лікарні.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, 10 серпня 2013 року у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було проведено огляд ділянки автодороги Миколаїв-Лимани-Станіслав, зафіксовано місце зіткнення автомобілів на смузі зустрічного руху для автомобілю ЗАЗ-1103. Автомобілі розташовано у зустрічному напрямку один до одного. До протоколу долучено план-схему ДТП та фото таблиця.

За даними акту обстеження дорожніх умов на ділянці автодороги, зафіксовано ділянка дороги горизонтальна, асфальтована, ширина проїзної частини 8,9 м., покриття сухе.

Згідно довідок травматологічного відділення Жовтневої центральної районної лікарні, о 09-00 годині 10 серпня 2013 року до лікарні із різними травмами потрапили ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3

За даними посвідчення водія НОМЕР_3, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія із правом керування транспортними засобами категорій А, В.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль ЗАЗ1103 номерний знак НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_8.

За даними посвідчення водія НОМЕР_4 та технічного паспорту на автомобіль НОМЕР_5, підтверджено право ОСОБА_2 щодо управління автомобілем «Москвич 2140» державний номер НОМЕР_2.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 1573 від 20.08.2013 року встановлено, що кут між продольними осями транспортних засобів в момент першого контактування склав біля 180 градусів, що відраховано від лінії продольної осі автомобілю Москвич2140 до продольної осі автомобілю ЗАЗ1103 проти ходу часової стрілки.

Осип скла та розлитої рідини і масла перед передніми частинами автомобілів, що зафіксовано на правій смузі однозначно трактують, що місце зіткнення автомобілів розташоване на смузі руху автомобілю Москвич 2140 майже у тому місці, де зафіксовано обидва автомобілі. Після зіткнення автомобілі незначною мірою розвернуло відносно свого попереднього положення в момент зіткнення.

Згідно висновку авто технічної експертизи № 1572 від 12.12.2013 року, в момент вказаної пригоди, кермове управління, тормозна система та ходова частина автомобілю Москвич 2140 номерний знак НОМЕР_2 знаходились в робочому стані та дозволяли утримувати автомобіль у вибраному напрямку руху, не мали будь-яких несправностей, що могли б привести до неочікуваного для водія увід автомобілю в бік від обраного.

Згідно висновку № 1571 від 13.12.2013 року, в момент вказаної пригоди, кермове управління, тормозна система та ходова частина автомобілю ЗАЗ1103 номерний знак НОМЕР_1 знаходились в робочому стані та дозволяли водію утримувати автомобіль у вибраному напрямку руху, не мали будь-яких несправностей, що могли б призвести до неочікуваного для водія уводу автомобілю в бік від вибраного.

Постановою слідчого від 20.08.2013 року автомобіль ЗАЗ-1103 номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом по справі та передано на зберігання ОСОБА_9.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 1955 від 20.12.2013 року по дослідженню обставин зіткнення автомобілю «ЗАЗ-1103» з автомобілем «Москвич 2140», водій автомобілю Москвич2140 ОСОБА_2 з моменту неочікуваного виїзду автомобілю ЗАЗ-1103 на зустрічну смугу рух знаходився в аварійній ситуації, не мав технічної можливості запобігти зіткненню. Необхідність прийняття екстрених заходів запобігання можливого контактування у відповідності до вимог п.12.3 ПДР, з технічної точки відсутні.

У вказаних дорожніх умовах водій автомобілю «ЗАЗ-1103» повинен був керуватися та діяти відповідно до вимог п.п. 11.1, 11.3, 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху України. Не виконання водієм ОСОБА_1 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

З дотриманням вказаний дій, рухаючись з безпечною швидкістю та застосовуючи відповідні заходи керування, водій автомобілю ЗАЗ-1103 ОСОБА_1 у вказаній дорожній обстановці мав би технічну можливість попередити втрату первинної стійкості автомобілю та виїзд його за межі проїзної частини і тим більше попередити зіткнення із зустрічним автомобілем Москвич 2140.

За даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, 10 серпня 2013 року в період з 03 години по 09 годину згідно спостережень авіаметорологічної станції, найближчої до с.Галицинове Жовтневого району Миколаївської області спостерігалися наступні погодні умови: ясно, без опадів, метеорологічна дальність видимості 12 км., явищ, погіршуючих видимість не спостерігалося.

За висновком судово-медичної експертизи № 391 від 21.11.2013 року у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді оскольчатого перелому дистального метаепіфіза правої лучевої кістки зі зміщенням відмолків, МОС. Перелому задньо-верхнього краю лівої вертлужної впадини зі зміщенням відломків та підвивихом стегнової кістки до верху, перелому пяточної кістки лівої стопи зі зміщенням відломків, забій грудної клітини зліва, травматичного шоку 1 ступеню. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, по механізму удару, можливо у строк та при обставинах дорожньо-транспорної пригоди, що мала місце 10.08.2013 року. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Зі змісту судово-медичної експертизи № 390 від 21.11.2013 року у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді оскольчатого перелому діафіза лівої стегнової кістки в середній треті зі зміщенням відломків, оскольчатого перелому малоберцової кістки правої голені в середній треті з помірним зміщенням відломків, травматичного шоку 1 ст. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, по механізму удару, можливо у строк та при обставинах дорожньо-транспорної пригоди, що мала місце 10.08.2013 року. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 392 від 21.11.2013 року, у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку 1 ступеню, перелому 4-го ребра справа, ран м'яких тканин голови, кінцівок, забій та підшкіряної гематоми голови, забій грудної клітини, травматичного шоку 2 ступеню. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, по механізму удару, можливо у строк та при обставинах дорожньо-транспорної пригоди, що мала місце 10.08.2013 року. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Зі змісту судово-медичної експертизи № 393 від 21.11.2013 року у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелому середнього фалангу пальця правої стопи зі зміщенням, ран правої верхньої кінцівки, забій грудної клітини, м'яких тканин голови. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, по механізму удару, можливо у строк та при обставинах дорожньо-транспорної пригоди, що мала місце 10.08.2013 року. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

За даними судово-медичної експертизи № 395 від 31.10.2013 року у ОСОБА_10 мали місце тілесні ушкодження у вигляді відкритого оскольчатого перелому кісток правої голені зі зміщенням, чрезвертального перелому лівого стегна зі зміщенням, садни тіла. Вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, по механізму удару, можливо у строк та при обставинах дорожньо-транспорної пригоди, що мала місце 10.08.2013 року, та за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 394 від 31.10.2013 року у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, перелому 1,2 пальців правої стопи, забій грудної клітини, забою і садни тіла. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, по механізму удару, можливо у строк та при обставинах дорожньо-транспорної пригоди, що мала місце 10.08.2013 року. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. При токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 етиловий спирт не виявлено.

Аналізуючи зібрані за справою докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілім ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_6 - тяжкі тілесні ушкодження, та дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст. 286 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, його позитивну характеристику за місцем проживання, враховує його щире каяття у вчиненому, скоєння кримінального правопорушення, що не є навмисним, та приходить до висновків про можливість виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.. 75 КК України.

Вирішуючи питання щодо заявлених цивільних позовів, суд дійшов наступного висновку.

Так, потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заявлено цивільний позов на суму 32393,60 грн. Уточнивши свої вимоги в судовому засіданні просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь моральну шкоду кожному по 10 тис. грн., витрати на лікування ОСОБА_2 - 2587 грн. та ОСОБА_3 - 3621 грн. та вартість їх пошкодженого у вищевказаній ДТП автомобілю - 5685,60 грн.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто винною особою.

Згідно ст.1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Згідно страхового полісу АС № 0678514, обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, між ОСОБА_1 та страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» укладено договір страхування терміном з 08.02.2013 року по 07.02.2014 року, згідно якого страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Забезпеченим транспортним засобом вказано автомобіль ЗАЗ 1103 07 номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2000, номер кузову, шасі, рами НОМЕР_6, місце реєстрації - Миколаїв. Згідно п. 4 Полісу, страхова сум (ліміт відповідальності за одного потерпілого) складає: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 100 тисяч грн., за шкоду заподіяну майну - 50 тисяч грн., розмір франшизи - 1тис. грн.

За вищевказаного, обвинувачений має нести матеріальну відповідальність за фактом ДТП та завданням у зв'язку з цим матеріальної шкоди, лише в розмірі, що є недостатньою відповідно до страхових сум, та, з урахуванням умов вищевказаного договору, у розмірі встановленої франшизи.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Згідно п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - страховому відшкодуванню підлягають і додаткові витрати, в тому числі зумовлені придбання ліків, протезування.

Пунктом 22.3 ст. 22 цього Закону зазначено, що потерпілому також відшкодовується моральна шкода, передбачена п.п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України.

Натомість страховик заперечував прорити заявлених вимог всіх потерпілих, в тому числі вимог ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, посилаючись на приписи п. 32.3 ст. 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», на те, що відсутні підстави здійснення страхової виплати, адже відсутні докази вини ОСОБА_1, а також на те, що потерпілі не зверталися до страховика із заявою про здійснення страхової виплати, тому діями страховика права чи інтереси цих осіб не порушено. Також страховик вказував на відсутність належних доказів щодо підтвердження вартості затрат потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на лікування, вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку їх лікування із подією вказаної ДТП.

Згідно п. 32.3 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування", тобто особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

За вказаного, страховик звільняється від здійснення страхової виплати за двох умов, а саме: якщо потерпілий був пасажиром забезпеченого транспортно засобу, який спричинив ДТП, якими в даному випадку є пасажири ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, та у разі, якщо потерпілий провів особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Проте згідно письмової заяви потерпілої ОСОБА_4, а також пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останні не проводили дій з особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

За такого, посилання страховика на положення ст. 32 вказаного Закону в даному випадку та щодо вказаних потерпілих безпідставні.

Вина ОСОБА_1 у настанні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджена в судовому засіданні, а отже є підстави для його відповідальності та відповідальності страховика відповідно до укладеного договору.

Щодо посилань страховика на те, що потерпілі не зверталися до нього із заявою про страхову виплату, а тому пред'явлений до нього позов є безпідставним, не заслуговують на увагу, адже ст. 128 КПК України передбачено право потерпілого від кримінального правопорушення під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов.

Більш того, у своїх письмових запереченнях страховик вже вказує на те, що не визнає вимоги потерпілих, а тому їх права та інтереси підлягають захисту судом.

Посилання страховика на відсутність доказів причинно-наслідкового зв'язку лікування потерпілих із подією вказаної ДТП також спростовуються наведеними вище висновками судово-медичних експертиз про наявні у потерпілих тілесні ушкодження саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10 серпня 2013 року.

З приводу заявлених вимог потерпілого ОСОБА_2 щодо стягнення шкоди з пошкодження його автомобілю у вищевказаній ДТП, то розмір завданої потерпілому матеріальної шкоди внаслідок пошкодження його майна підтверджується актом № 2164 від 20.02.2014 року, та складає 5685 грн. 60 коп.

Згідно з п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За такого вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення матеріальної шкоди з пошкодження його автомобілю підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розміру витрат на лікування, то згідно наданих письмових доказів (листків призначень, записів амбулаторної картки та квитанцій щодо придбання ліків) підтверджено витрати ОСОБА_3 на придбання ліків у розмірі 2954 грн. 24 коп., та ОСОБА_2 - на суму 2521 грн. 19 коп., що підлягають стягненню зі страхової, з урахуванням страхових сум, та ОСОБА_1 пропорційно до кількості потерпілих та визначеного договором розміру франшизи.

Витрати ОСОБА_2 щодо сплати на користь міської лікарні № 3 м. Миколаєва витрат у сумі 200 грн. як добровільна пожертва не можуть бути віднесені до матеріальної шкоди.

Тобто у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням майна та здійсненням витрат на лікування на користь ОСОБА_2 зі страховика слід стягнути 7956,79грн. та з ОСОБА_1 250 грн.

У відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 зі страховика слід стягнути 2704, 24 грн. та з ОСОБА_1 250 грн.

Крім того, суд також вважає можливим стягнути з обвинуваченого витрати на буксування автомобілю ОСОБА_2 з місця ДТП в сумі 500 грн., адже вказані витрати обґрунтовані, документально підтверджені та зумовлені вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою, що сталася з вини обвинуваченого.

Щодо заявлених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимог про стягнення на їх користь по 10 тис. моральної шкоди, то потерпілі обґрунтовують їх перенесеними фізичним болем та душевними стражданнями, позбавленням їх можливості вести активний спосіб життя, завданням потерпілій ОСОБА_3 травм, внаслідок яких на її тілі, в тому числі відкритих місцях, залишилися великі шрами, що весь час спричиняє їй дискомфорт, викликає моральні страждання, позбавляє можливості вести звичний спосіб життя, відвідувати плав басейн, пляж, перебувати серед людей у легкому одязі.

Враховуючи глибину та тривалість перенесених потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фізичних та душевних страждань, завдані потерпілій ОСОБА_3 внаслідок ДТП рани, що залишили шрами на відкритій поверхні її тіла та впливають на спосіб її життя та спричиняють дискомфорт і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя, при цьому враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає необхідним в цій частині задовольнити вимоги ОСОБА_3 повністю в сумі 10 тис. грн., а ОСОБА_2 частково в сумі 3 тис. грн., що підлягають стягненню з ОСОБА_1, так як умовами договору страхування страхові виплати на відшкодування моральної шкоди не передбачені.

Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов щодо стягнення з страхової компанії «Гарантія» та ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 15088, 01 грн.

Згідно довідки 3-ї Миколаївської міської лікарні від 28.01.2014 року № 94, ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні вказаного медичного закладу та витрати на операційне лікування останнього склали 12 тис. грн.

Крім того, ОСОБА_6 надано квитанції на придбання ліків у період з 10.08.2013 року по січень 2014 року на суму 3087, 51 грн., а всього витрати на суму 15087,51 грн.

Проте, згідно заяви ОСОБА_6 останнім було укладено договір особистого страхування із ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та у зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною отримано страхову виплату в сумі 13 750 грн.

За вищевказаного та відповідно до приписів п. 32.3 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» страховик звільняється від сплати страхового відшкодування ОСОБА_6

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_12 різницю між фактичною шкодою і сумою страхової виплати, в розмірі 1337 грн. 51 коп.

Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з страхової компанії «Гарантія» та ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 2570, 34 грн.

Згідно документально підтверджених лікарських призначень та витрат на придбання ліків розмір вказаних витрат склав 2544, 34 грн., з яких 2294,34 грн. належить стягнути із страховика та з ОСОБА_1 - 250 грн.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з страхової компанії «Гарантія» та ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 41894, 24 грн.

Згідно довідки 3-ї Миколаївської міської лікарні від 03.10.2013 року № 1024, ОСОБА_4 проведено лікування із ендопротезуванням. Вартість імплантованого протезу склала 36 тис. грн.

Вартість придбаних ОСОБА_4 ліків у період з 15.08.2013 року по 19.09.2013 року склала 5894,15 грн., та всього затрати на лікування склали 41894, 15 грн., з яких 41644, 15 грн. належить стягнути із страховика та з ОСОБА_1 - 250 грн.

Вимоги прокурора щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації витрати медичних установ на лікування потерпілих ОСОБА_6, в сумі 532,83 грн., ОСОБА_4 в сумі 2651,68 грн., ОСОБА_5 в сумі 2272,32 грн., ОСОБА_3 в сумі 4975,29 грн. та ОСОБА_2 в сумі 1360,14 грн., з урахуванням положень ст. 1206 ЦК України та Порядку обчислення розміру і фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ №545 від 16.07.1993 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Речові докази по справі - автомобіль «ЗАЗ», що переданий ОСОБА_1 слід залишити йому за належністю.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 366, 367, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання звільнити, якщо він на протязі двох років іспитового терміну не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.3 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралася.

Речові докази по справі: автомобіль «ЗАЗ-1103» номерний знак НОМЕР_1, залишити ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації (54050, м. Миколаїв, пр Жовтневий, 314, р/р 31418544700172 в ГУ ДКСУ Миколаївської області, код ЄДРПОУ 37992601, МФО 826013) витрати, понесені медичним закладом на лікування потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 11 792 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 750 грн. у відшкодування матеріальної шкоди (з яких 250 грн. розмір франшизи, 500 грн. витрати на буксування автомобілю) та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 250 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 250 грн. на кожну у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 1337 грн. 51 коп.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, б-р І.Лепсе, 4, ідентифікаційний код 21130899) на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди спричиненої пошкодженням його автомобілю та у зв'язку з лікуванням внаслідок ДТП - 7956 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 79 коп.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, б-р І.Лепсе, 4, ідентифікаційний код 21130899) на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди спричиненої ДТП - 2704 (дві тисячі сімсот чотири) грн. 24 коп.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, б-р І.Лепсе, 4, ідентифікаційний код 21130899) на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди спричиненої ДТП - 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 34 коп.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, б-р І.Лепсе, 4, ідентифікаційний код 21130899) на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди спричиненої ДТП- 41 644 (сорок одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 15 коп.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити засудженому, прокурору та потерпілим.

Не пізніше наступного дня з дня винесення, направити копію вироку потерпілим, що не обрали участь в судовому засіданні та страховій компанії «Гарантія».

Суддя Л.М. Семенова