Рішення № 3823234, 12.06.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2009 Справа № 3/69-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Юрмаш-Універсал", м.Херсон

до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт " Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м. Херсон

про стягнення 34826 грн. 77 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Константінов Є. О. дов. № б/н від 16.03.2009р.;

від відповідача –Долгополов О.М. (довіреність у матеріалах справи) в судове засідання 12.06.09 не прибув.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 29890 грн. 34 коп. збитків від інфляції та 4936 грн. 43коп. 3% річних за період з 19.07.2008 року по 06.03.2009 року, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по перерахуванню грошових коштів, які були стягнені на користь позивача відповідно до рішення господарського суду Херсонської області від 18.07.2008 року по справі №2/239-08. Підставою позовних вимог позивач зазначає частину 2 статті 625 ЦК України.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав; проти позову заперечує, посилаючись на незаконність, безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

В судовому засіданні 9 червня 2009 року оголошувалась перерва до 14-15 години 12 червня 2009 року для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

У травні 2008 року Приватне підприємство «Юрмаш-Універсал»(позивач по справі) звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт»акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»про стягнення 318423,63 грн. безпідставно набутих грошових коштів та інших нарахувань.

Рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 2/239-08 від 18.07.2008 року з Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт»Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 272250,88 грн. , з них: 260000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 918,90 грн. –3% річних за період з 07.04.2008 року по 19.05.2008 року, 8519,60 грн. інфляційних нарахувань за період з 07.04.2008 року по 19.05.2008 року, 2694,38 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Отже, згідно рішення суду у відповідача виник обов'язок повернути безпідставно набуті грошові кошти в сумі 260000,00 грн. Факт невиконання цього обов'язку доведено судом у справі №2/239-08 та в силу ст.35 ГПК України не потребує доведенню знову. Вищевказане рішення відповідачем не оскаржувалось.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання про наявність у позивача підстав для отримання процентів за користування відповідачем його коштами з урахуванням інфляційних втрат у період з 19.07.2008 року по 06.03.2009 року у зв»язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов»язання у сумі 260000,00 грн.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов»язковим до виконання на всій території України і виконується в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Матеріали справи свідчать, що 04.08.2008 року господарським судом було видано відповідний наказ, а відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції м.Херсона 19.08.2008 року відкрив виконавче провадження про стягнення з ДП «Херсонський річковий порт»АСК «Укррічфлот»272250,88 грн. та надав боржнику строк для добровільного виконання рішення суду –до 26.08.2008 року. (а.с.12). Проте, повний розрахунок боргу відповідачем здійснено тільки 06.03.2009 року, тобто з простроченням. Банківськими виписками, наданими позивачем, підтверджується, що 13.01.2009 року на користь позивача було перераховано 40084,86 грн. та 06.03.2009 року на користь позивача відповідачем було перераховано 232166,02 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним згідно із статтею 526 ЦК України є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, за змістом зазначеної норми права боржник повинен повернути не лише суму основного боргу, а і додаткову суму, як інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочки.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв»язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини несвоєчасно сплачених грошей.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов»язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 ЦК України.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Після прийняття судом рішення про стягнення боргу, грошове зобов»язання боржника (відповідача) не припинилось, кредитор (позивач) реально грошові кошти отримав 06.03.2009 року, а відтак на сторону, яка допустила неналежне виконання зобов»язання, покладаються додаткові юридичні обов»язки, в тому числі, передбачені статтею 625 ЦК України.

Інфляційні втрати пов»язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотка річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Несвоєчасне виконання судового рішення по справі №2/239-08 підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних та річних за неналежне виконання грошового зобов»язання є правомірними.

Суд звертає увагу, що позивачем невірно зроблено розрахунок інфляційних та річних.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем (а.с.15), останнім визначено період стягнення інфляції в сумі 29890,34 грн. з 19.07.08. по 06.03.09. та 3% річних в сумі 4936,43 грн. за період з 19.07.08. по 06.03.09. без врахування того факту, що з 14.01.2009 року по 06.03.2009 року несплаченою відповідачем залишалась сума 232 166,02 грн., а не 260000,00 грн. Згідно калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») розрахунок інфляції та 3% річних має наступний вигляд:

Період заборгованості

Сума боргу,грн..

Інфляційне збільшення суми боргу, грн..

3% річних, грн..

19.07.08. по 13.01.09.

260000,00

16640,00

3825,21

14.01.09. по 06.03.09.

232166,02

10215,30

992,27

Всього

26885,30

4817,48

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають річні в сумі 4817,48 грн. та інфляційні в сумі 26855,30 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі ст.ст. 526, 599, ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт»АСК «Укррічфлот»(73000, м.Херсон, Одеська пло., 6, код ЄДРПОУ 03150208, р/р 2600701692519 в ФВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м.Херсон, МФО 352639) на користь Приватного підприємства «Юрмаш-Універсал»(73000, м.Херсон, вул..Полякова, 3, код ЄДРПОУ 31848199 , р/р 26008019284980 в ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», МФО 326933) 26855,30 грн.. інфляційних, 4817,48 грн.. річних, 316,72 грн.. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя В.В.Людоговська