Рішення № 3823216, 10.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.09 р. Справа № 6/117

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Колбіко” м.Макіївка, Донецької області

до відповідача: Спільного Українсько-Литовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області

за участю третьої особи ____________

про стягнення 45 515грн. 62коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Брунько В.О. - представник по довіреності від 06.04.2009р.

від відповідача – не з”явився

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Колбіко” м.Макіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Спільного Українсько-Литовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області основного боргу за поставлений товар у сумі 38 840грн., пені у сумі 3 129грн. 26коп., інфляційних у сумі 3 157грн. 54коп., 3% річних у сумі 388грн. 82коп. відповідно договору поставки №2336 від 22.01.2006р. (Усього 45 515грн. 62коп.)

Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, непредставленням ним відзиву на позов та для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі, необхідних для вирішення спору по суті.

У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України, в якій пояснив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Колбіко” м.Макіївка, Донецької області та Спільним Українсько-Литовським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області існувала усна домовленість про поставку товару, у зв”язку з чим позивач поставив на адресу відповідача по видатковим накладним товар. Тому, просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар у сумі 34 972грн. 56коп., інфляційні у сумі 987грн. 68коп., 3% річних у сумі 304грн. 69коп. (Усього 36 264грн. 93коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

10 червня 2009р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 16.04.2009р. була направлена відповідачу 21.04.2009р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 25.05.2009р. була направлена відповідачу 27.05.2009р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі поставки №2336 від 22.01.2006р., витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вих.№14/4-20/1830 від 27.04.2009р. про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Повідомлення про вручення рекомендованого листа було повернуто з поштового відділення з відміткою про його вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Колбіко” м.Макіївка, Донецької області та Спільним Українсько-Литовським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу Спільного Українсько-Литовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області товар, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити його вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх зобов’язань у повному обсязі, де він у період з 15.11.2008р. по 18.12.2008р. включно по ряду видаткових накладних здійснив поставку товару у адресу відповідача. Частково товар був повернутий відповідачем на суму 1 753грн. 77коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні і переконав суд у факті поставки товару у адресу Спільного Українсько-Литовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області. Але відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав частково у сумі 1 059грн. 01коп., в результаті чого у Спільного Українсько-Литовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області перед позивачем виник основний борг за поставлений товар у сумі 34 972грн. 56коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобов’язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Згідно статті 530 ЦК України, коли строк виконання зобов’язання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний термін з дня пред’явлення вимог кредитором. Така вимога вих.№07/05-4 від 13.02.2009р. була надіслана на адресу відповідача факсимільним зв”язком, про що свідчить вх.№106 від 16.02.2009р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку сплатити заборгованість за отриманий товар. Але відповідач на претензію не відповів та борг до теперішнього часу не погасив.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 987грн. 68коп. та 3% річних у сумі 304грн. 69коп., які підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Колбіко” м.Макіївка, Донецької області до Спільного Українсько-Литовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 36 264грн. 93коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного Українсько-Литовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” (87516 м.Маріполь, Донецької області, б-р.50-років Жовтня, 21/43, п/р26009301360700 у філії Орджонікідзевського відділення ПІБ м.Маріуполя, МФО 334389, ЄДРПОУ 25328948, ІНН 253289405835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Колбіко” (86116 м.Макіївка, Донецької області, вул.Лебедєва, п/р2600312086 у ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” МФО 335076, ЄДРПОУ 24658276) основний борг за поставлений товар у сумі 34 972грн. 56коп., інфляційні у сумі 987грн. 68коп., 3% річних у сумі 304грн. 69коп., витрати по сплаті держмита у сумі 362грн. 65коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 10.06.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Подколзіна Л.Д.