ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
УХВАЛА
іменем України
"09" квітня 2014 р. Справа № 806/37/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
при секретарі Городнюк В. М. ,
за участю представника позивача Ляшенко Р.В.,
за участю представника відповідача Біляченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миропільський бекон" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області 3-я особа про визнання незаконними та скасування рішень ,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2014 року ТзОВ "Миропільський бекон" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати незаконним та скасувати рішення відповідача № 7 від 20 грудня 2013 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000052200 від 09 січня 2014 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року визнано протиправним та скасовано рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 7 від 20 грудня 2013 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000052200 від 09 січня 2014 року.
Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що у період з 03 грудня 2013 року по 09 грудня 2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, нарахування та сплати ПДВ за період з 05 вересня 2012 року по 30 червня 2013 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 1079/22-00/38249219 від 16 грудня 2013 року в якому зафіксовано порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 та п. 209.1, 209.6 та 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано ПДВ на загальну суму 2520,00 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки прийнято рішення № 7 від 20 грудня 2013 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та податкове повідомлення-рішення № 0000052200 від 09 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3150,00 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, колегія суддів зазначає наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із пунктом 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування (пункт 209.1).
З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2013 року позивач зареєстрований спеціальним суб'єктом оподаткування ПДВ на підставі свідоцтва № 200099910 серії НБ № 109841 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 209.2).
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Згідно із пунктом 209.7 статті 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
З матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2012 року позивач придбав у ТОВ "Фаворит-Агро" свиней для відгодівлі у кількості 10 голів, загальною вагою 340 кг, за ціною 8041,68 грн., у тому числі ПДВ 1340,28 грн., що підтверджується видатковою накладною № 546 від 01 жовтня 2012 р. та податковою накладною № 639/2 від 01 жовтня 2012 р.
Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 ПК України.
Так, визначальним для встановлення права новоутвореного сільськогосподарського підприємства застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів/послуг, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду.
Таким чином, якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватись при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. В інших випадках відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доводів в обґрунтування доказів, на яких мотивуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного рішення.
Оскільки позивачем дотримано питому вагу вартості реалізованих сільськогосподарських товарів за листопад 2012 року, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність податкового органу щодо визначення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ та прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) Г.І. Майор
З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "09" квітня 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миропільський бекон" вул.Поштова,182,смт.Миропіль,Романівський район, Житомирська область,13033
3- відповідачу/відповідачам: Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700
Судове рішення № 38231613, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/37/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: